Користь технологій. Штучний інтелект розпізнав справжність полотна Ренуара

Швейцарська компанія Art Recognition задіяла нейромережу для того, щоб визначити автентичність картини «Портрет жінки (Габріель)». З’ясувалося, що вона насправді належить пензлю видатного живописця.

Мистецтвознавець Бендор Гросвенор висловив стурбованість тим, що такі технології можуть знецінити внесок експертів в оцінку справжності полотен.



Картина, що належить приватному колекціонеру, була оцінена аукціонним будинком Sotheby's у 100 000-150 000 фунтів. (близько $118 000-170 000). Проте мистецтвознавці сперечалися про її справжність.

Коли Інститут Вільденштейна-Платтнера, який розробляє каталоги-резоне полотен Ренуара, відмовився включити «Габріель» у свій лістинг, власник портрета звернувся до Art Recognition.

Фахівці компанії використали фоторепродукції 206 справжніх картин живописця та їх фрагменти, щоб навчити ШІ-алгоритм розпізнавати його мазки та варіанти поєднання кольорів. Для підвищення точності вони також натренували нейромережу на роботах інших художників зі схожим стилем, що писали картини одночасно з французьким імпресіоністом.

У результаті технологія визначила, що з ймовірністю 80,58% «Портрет жінки» належить пензлю Ренуара.

Після цього власник картини звернувся до паризьких експертів GP.F.Dauberville&Archives Bernheim-Jeune, які видають власні каталоги-резоне творів Ренуара. Провівши науковий аналіз пігментів портрета, вони підтвердили справжність «Габріель».

«Поки що методи, які використовуються для навчання ШІ-програм, і той факт, що компанія судить про атрибуцію тільки по фотографії з iPhone, не вражають», - сказав він.

Також поціновувачі мистецтва впевнені, що точність ШІ залежить від якості картин, на яких він навчався. Якщо твори підроблені чи містять підфарбовані області, це вплине на роботу системи.

«Багато картин старих майстрів пошкоджені та понівечені шарами бруду та фарби, і без криміналістичного огляду неможливо визначити, є робота оригіналом чи ні», — додав він.

Нещодавно мистецьку колекцію з картин та скульптур покійного співзасновника Microsoft Пола Аллена продали за рекордні $1,5 мільярда.

Активісти організації «Останнє покоління» (Letzte Generation) облили чорною маслянистою рідиною картину Густава Клімта «Смерть і життя» в Музеї Леопольда у Відні.

Також в мадридському музеї Прадо кліматичні активісти приклеїли себе до рам двох всесвітньо відомих картин іспанського майстра Франсіско де Гойї, що стало останньою акцією з низки протестів, спрямованих проти творів мистецтва по всій Європі.