Постійні мегабурі на Сатурні можуть тривати століттями
Нове дослідження виявило, що планета Сатурн має постійні мегабурі, які можуть тривати століття і залишають глибокі атмосферні шрами, що зберігаються набагато довше.
Про це повідомило видання ScienceAlert.
Це розуміння динаміки Сатурна, яке може допомогти нам з'ясувати причину дивних мегабур, що вирують кожні кілька десятиліть.
«Розуміння механізмів найбільших штормів у Сонячній системі ставить теорію ураганів у ширший космічний контекст, кидаючи виклик нашим нинішнім знанням і розширюючи межі земної метеорології», - каже Лі.
Додається, що у радіохвилях Сатурна можна побачити серію яскраво контрастних атмосферних смуг, що оточують всю планету. Оскільки аміак блокує радіовипромінювання, ця перспектива дає астрономам можливість скласти карту аміаку в атмосфері Сатурна.
Використовуючи дуже велику решітку Національної радіоастрономічної обсерваторії, Лі та його колеги провели детальні радіоспостереження Сатурна і використали їх для вивчення розподілу аміаку в атмосфері.
Атмосфера Сатурна в основному складається з водню і гелію, з невеликими домішками води, метану та аміаку; але саме аміак домінує у верхньому шарі хмар. Радіоспостереження дозволяють вченим проникати під цей верхній шар, щоб побачити, що лежить під ним.
Раніше космічний телескоп «Джеймс Вебб» показав наслідки катастрофічного вибуху наднової – це космічний обʼєкт Кассіопея А (Cas A), який утворився приблизно 340 років тому (з земного погляду).
Також космічний телескоп «Джеймс Вебб» показав подробиці будови першого поясу астероїдів, знайденого за межами Сонячної системи.
Астрономи відкрили на супутнику Сатурна Енцеладі гейзер, який розбризкує водяну пару на відстань, що в кілька разів перевищує діаметр супутника (він становить 504 кілометри). Дані представили на конференції в Науковому інституті космічного телескопа «Джеймс Вебб» в Балтіморі.