Теорія мертвого інтернету: чи призведе ШІ до скорочення присутності людей онлайн

Чи помічали ви, що Інтернет перестав бути «живим»? Онлайн-спільноти, які колись були активними, тепер заповнені повторюваним контентом, ботами і автоматичними відповідями. Це явище, відоме як «теорія мертвого інтернету», привернуло увагу користувачів, журналістів і експертів. Спочатку це виглядало як інтернет-змова, але з появою ChatGPT і подібних інструментів навіть скептики почали ставитись до цієї ідеї серйозно.

У цьому матеріалі UA.NEWS розгляне походження цієї теорії та факти, що її підтримують. А головне, спробує відповісти на запитання: яке майбутнє чекає на Інтернет?
 

Що таке «теорія мертвого інтернету»?
 

Теорія мертвого Інтернету  – це інтернет-теорія змови. Вона стверджує, що після 2010-х років мережа стала менш «живою» і більшою мірою складається з ботів та автоматично згенерованого контенту. Її прихильники вважають, що органічну активність користувачів замінили фейкові акаунти, боти та алгоритми, які створюють дописи і навіть спілкуються між собою. Відповідно до цієї теорії, уряди та корпорації нібито використовують боти для маніпуляцій з алгоритмами, цензурування контенту та керування увагою людей. Найгірший сценарій передбачає, що Інтернет «помер» у 2016 році, а все, що ми бачимо – є штучно зрежисоване онлайн-середовище.

Ця концепція з’явилася на периферії інтернет-форумів, зокрема на 4chan та Wizardchan наприкінці 2010-х. Ширшого розголосу вона набула після допису користувача «IlluminatiPirate», опублікованого в січні 2021 року на форумі Agora Road’s Macintosh Cafe, де він висловив розчарування від повторюваного контенту в Інтернеті. Пост став популярним на Reddit та YouTube, і згодом про теорію заговорили в авторитетних медіа, таких як The Atlantic, The Guardian та інші. Хоча більшість журналістів сприймають це як конспірологію, вони визнають, що тема має під собою реальні проблеми з автентичністю сучасного Інтернету.
 

Причини виникнення теорії
 

А в чому ж причина? Чи є факти, які виникають занепокоєння? Так. І нижче ви дізнаєтесь про найбільш обговорювані “симптоми”, які змушують людей вважати, що мережа вже не є “живою”.

Бот-трафік перевищує людський 
 

Дослідження показують, що майже половина інтернет-трафіку нині складається з автоматизованих програм, а не реальних користувачів. Зокрема, за даними компанії Imperva, у 2022–2023 роках частка ботів у трафіку досягла рекордних 49,6%. Третина цього трафіку – це так звані «погані боти». Вони займаються накрутками, шахрайством та атаками. Тобто на сайтах часто перебувають не лише люди, а й армія невидимих ботів.
 

Зростання контенту, згенерованого ШІ
 

Технології штучного інтелекту, такі як ChatGPT, дозволяють генерувати тексти, зображення та музику в масштабах, які раніше здавались неможливими. З 2022 року, після запуску ChatGPT, інтернет заповнився синтетичними текстами, що розмивають межу між реальним і штучним контентом. Google навіть скаржився на те, що пошукові результати переповнені сайтами, створеними не для людей, а для алгоритмів, часто згенерованими нейромережами.
 

Алгоритми та повторюваність замість живого спілкування 
 

У соціальних мережах дедалі частіше помітна одноманітність контенту. Меми, цитати та пости повторюються знову і знову. Алгоритми підштовхують користувачів створювати публікації, які принесуть більше вподобань, а не ті, що справді відображають їхні думки чи почуття. У результаті багато контенту здається штучним і передбачуваним. В 2021-му саме через це багатьом «здалося, що інтернет вмирає», – констатує The Guardian. 
 

Відчуття «фальшивості» онлайн-дискурсу 
 

Користувачі зазначають, що багато коментарів і взаємодій в Інтернеті виглядають нещиро через масові ботоферми і анонімні акаунти. Наприклад, у 2024 році в Facebook почали набирати популярності абсурдні зображення «Shrimp Jesus», де штучно згенеровані картинки супроводжувалися тисячами фальшивих коментарів. Це призводило до відчуття, що Інтернет став місцем для фальшивих взаємодій, де реальні люди губляться серед ботів.
 

Маніпуляції та дезінформація 
 

Боти дедалі частіше використовуються для впливу на громадську думку. Якщо значна частина акаунтів і контенту штучна, то постає запитання: хто стоїть за цими маніпуляціями? Прихильники теорії вказують на уряди та спецслужби, які нібито створюють мережі фейкових акаунтів для поширення пропаганди. Хоча доказів глобальної змови немає, відомі численні приклади інформаційних атак із використанням ботів. До прикладу, експеримент Цюрихського університету 2023 року показав, що ШІ-акаунти можуть переконувати людей ефективніше за реальних користувачів й залишатися непоміченими.
 

Різні погляди на проблему
 

Як і будь-яка теорія змови, концепція «мертвого інтернету» спершу викликала хвилю критики. Багато медіаекспертів називали її «параноїдальною фантазією», підкреслюючи відсутність наукових доказів. До прикладу, Каролін Буста, засновниця платформи New Models, ще у 2021 році зазначала, що проблема існує. Однак те, що люди повністю зникли з інтернету є перебільшенням. 

Журналіст Роберт Маріані описав Dead Internet Theory як поєднання щирої змови і крипі-пасти, натякаючи, що вона радше працює як страшилка, ніж як реальність. Дійсно, твердження про всесвітню змову чи «смерть інтернету у 2016 році» виглядали малопереконливо.

З часом риторика почала змінюватися. Якщо у 2021 році більшість ставилися до цієї теорії з іронією, то вже у 2023–2024 роках дедалі більше людей визнавали, що в ній є раціональне зерно. Експерти зазначали, що «мертвий інтернет» не такий уже й вигаданий – просто його суть була гіперболізована. Журналіст Алекс Герн із The Guardian писав, що ця теорія випередила свій час, але не помилилася по суті. На його думку, у 2021 році інтернет здавався мертвим через алгоритми, які змушували людей діяти як роботи. А у 2024-му все перевернулося і роботи почали поводитися, як люди.

Це підтверджується й новими явищами. У 2024 році з’явився термін AI slop. Так називають потоки беззмістовного контенту, згенерованого нейромережами і поширеного без участі людей. Аналітики зауважують, що Dead Internet Theory поступово перестає бути просто мемом і набуває реальних обрисів. Оглядач Йошія Уолтер у своїй статті писав, що те, що колись було спекуляцією, тепер стало очевидним через лавину штучного контенту. А у 2025 році дослідник Томас Зоммерер заявив, що витіснення людського контенту штучним – це «неминучий процес». Він підкреслив, що така зміна вже відбувається і набирає темпів. Водночас учений зазначив, що сама теорія «мертвого інтернету» не має наукової основи. Вона радше відображає суспільні настрої та відчуття людей, ніж реальні докази глобальної змови.

Тривогу почали висловлювати навіть творці ШІ. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман, спочатку був скептичний щодо цієї теорії. Однак у 2025 році визнав, що у Twitter з’явилося безліч акаунтів, створених на базі мовних моделей:

“Я ніколи не сприймав теорію мертвого інтернету так серйозно, але здається, що зараз справді багато акаунтів у Твіттері, якими керує LLM”, - написав Альтман.  

У підсумку думки залишаються розділеними. Більшість науковців не підтримують ідею буквальної «смерті інтернету», адже ним користуються мільярди живих людей. Водночас усі визнають, що проблема автентичності онлайн-простору стала критичною. 
 

Яким буде майбутнє інтернету

Проблема визначена і постає запитання – що далі? Як може розвиватися ситуація, і як ми, як суспільство та технологічна спільнота, на це реагуватимемо? 

Є кілька можливих сценаріїв розвитку.
 

1. Люди скоротять присутність онлайн
 

Якщо інтернет дедалі більше заповнюватиметься штучним контентом, частина користувачів може відвернутися від нього. Уже помітний тренд на цифровий детокс, «вихідні без смартфона» та повернення до живого спілкування. Згідно з опитуваннями, понад 50% молодих людей (покоління Z)  заявляють, що воліли б мати простір без соціальних мереж, і 86% активно намагаються зменшити час, який вони проводять онлайн, борючись з «екранною втомою». Молоді користувачі дедалі частіше прагнуть балансу між реальним і цифровим життям. Інтернет не зникне, але його роль у повсякденності може зменшитися.
 

2. З’являться технології для підтвердження автентичності 
 

Технологічна спільнота вже працює над рішеннями, які допоможуть відділити реальний контент від штучного. Це, зокрема, децентралізовані системи ідентифікації (Web3, World ID), криптографічна авторизація без паролів (Passkeys), проєкти на кшталт BrightID і технології маркування ШІ-контенту водяними знаками чи метаданими (накшталт тих, які зараз додаються до відео, створених за допомогою Sora). Такі ініціативи мають повернути довіру до інтернету та зменшити вплив ботів. До слова, деякі проєкти підходять до цього радикально. Наприклад, Worldcoin (нещодавно перейменований на World ID) від стартапу Tools for Humanity – система, що пропонує створити глобальну цифрову ідентичність через біометричний скан райдужки ока спеціальним девайсом «Orb». Станом на 2023 рік до World приєдналося вже понад 6,9 мільйона людей, скануючи свої очі заради отримання «доказу особи» у мережі. Проєкт суперечливий, низка країн навіть призупинила його через питання приватності й безпеки даних. Однак він підкреслює, що пошук технічних засобів підтвердження «людяності» в інтернеті триває.
 

3. Інтернет еволюціонує, а не зникне
 

Як і раніше, мережа переживає кризу – цього разу спричинену ШІ. Але замість «смерті» вона, ймовірно, дозріє. Платформи впровадять перевірку користувачів, суспільство навчиться критичніше сприймати інформацію, а законодавці – регулювати використання ШІ. Можливо, платформи введуть режими тільки для людей, де спілкуватися зможуть лиш користувачі з підтвердженою особою. До прикладу, децентралізовані соцмережі (ActivityPub, Mastodon, BlueSky та інші) пропонують менші спільноти, пов’язані між собою, де кожна має свої правила і модерацію, що ускладнює роботу масштабних бот-мереж. 

Тож, швидше за все, «смерть» інтернету – лише метафора. Насправді він не вмирає, а змінюється, як робив це завжди. Головне завдання сьогодні — зберегти людяність у цифровому світі. Майбутнє інтернету залежить не лише від технологій, а від довіри. Якщо ми зуміємо її відновити – мережа залишиться живою, справжньою і людяною, як і замислювалася спочатку.