Учені винайшли сонячні панелі, здатні до регенерації в космосі

Вчені під час експерименту знайшли спосіб, як наділити перовскітні сонячні батареї властивостями самовідновлення. У майбутньому це відкриття може зробити джерела енергії для супутників і космічних апаратів надійнішими.

Дослідження експертів із Сіднейського університету та Центру прискорювальної науки в Австралії опублікували в журналі Advanced Energy Materials. Сонячні панелі з перовскіту давно зарекомендували себе для застосування в космосі. Цей матеріал легкий і відносно доступний у виготовленні. А ще він без проблем перетворює сонячне випромінювання на електроенергію.

Основна проблема перовскіту — необхідність витримувати бомбардування шквалом високоенергетичних протонних частинок у космосі. Однак учені знайшли спосіб, як вирішити цю проблему. Фахівці сфокусувалися на оцінці радіаційної стійкості. Вони зімітували в лабораторних умовах ефект впливу протонних частинок протягом десятків і сотень років. Симуляція бомбардування проводилася із застосуванням ультратонких підкладок сонячних елементів, придатних для використання в супутниках. Це стало першим випробуванням подібних матеріалів.

Під час експерименту вдалося встановити, що матеріал підкладки має ключове значення в оцінці радіологічної стійкості. При його правильній конфігурації сонячна панель отримає властивості самовідновлення і поверне собі 100% ефективність. Вчені знайшли два типи матеріалу і один тип модифікуючої речовини, що наноситься на них, які найкраще протистоять пошкодженню протонним випромінюванням.

Описане відновлення відбувається за рахунок відпалу, або нагріву у вакуумі, який може бути забезпечений сонячною енергією. Теоретично сонячне випромінювання здатне не тільки відновлювати сонячні елементи, а й живити їх.

Раніше космічний телескоп «Джеймс Вебб» показав наслідки катастрофічного вибуху наднової – це космічний обʼєкт Кассіопея А (Cas A), який утворився приблизно 340 років тому (з земного погляду).

Також космічний телескоп «Джеймс Вебб» показав подробиці будови першого поясу астероїдів, знайденого за межами Сонячної системи.

Астрономи відкрили на супутнику Сатурна Енцеладі гейзер, який розбризкує водяну пару на відстань, що в кілька разів перевищує діаметр супутника (він становить 504 кілометри). Дані представили на конференції в Науковому інституті космічного телескопа «Джеймс Вебб» в Балтіморі.