Вчені дослідили, чому 41 тисячу років тому Земля постраждала від космічних променів
Приблизно 41 тисячу років тому магнітне поле Землі змінилося, і на короткий проміжок часу північ стала півднем, а південь – північчю.
Така подія відома як геомагнітна «екскурсія Лашампса», пише Space з посиланням на науковий журнал Eurek Alert.
Як пояснюють науковці, зазвичай ці частки «притримує» магнітосфера – захисна оболонка Землі, яка також захищає планету від потужного сонячного випромінювання.
Однак магнітосфера рухається разом з планетою та залежить від інтенсивності магнітних полів. Також існують короткі періоди, протягом яких два магнітні полюси магнітосфери «зникають», тобто їхня сила значно слабшає і тоді планета менш захищена від космічного випромінювання. Це явище називають «екскурсією магнітного поля».
Найбільш дослідженою є геомагнітна «екскурсія Лашампса», що сталася приблизно 41 тисячу років тому. Її назвали на честь потоків лави Лашамп у Франції, де вперше виявили докази впливу цієї події, пояснюють в Інституті Мельбурна.
«Розуміння цих екстремальних подій є важливим для їх виникнення в майбутньому, прогнозування космічного клімату та оцінки впливу на навколишнє середовище та систему Землі», – зазначила дослідниця з університету GFZ Potsdam у Німеччині Олександра Пановська.
Вчені виміряли вміст ізотопів різних елементів так званих космогенних радіонуклідів. Ці ізотопи опускаються на поверхню планети після впливу космічних променів на атмосферу Землі. Вони накопичуються у гірських та морських породах, а також на поверхнях льодовиків.
Так слід від «екскурсії Лашампса» вчені знайшли у керні відкладень з дна озера Селіна в Тасманії.
Команди вчених з різних країн світу досліджували різні сполуки, зокрема й провели ізотопний аналіз берилію. Вони відстежили космогенний нуклід берилію-10, який утворюється внаслідок зіткнення частинок галактичного космічного випромінювання з атомами кисню та азоту в атмосфері. Оскільки ці частинки заряджені, швидкість їх надходження формується напруженістю магнітного поля Землі.
Це означає, що ми знаходимо більше берилію-10 під час геомагнітної «екскурсії», коли магнітне поле слабше та менш ефективно захищає Землю.
Науковця Пановська виявила, що середня швидкість виробництва берилію-10 подвоїлася порівняно зі швидкістю, з якою цей космогенний радіонуклід утворюється зараз.
Науковиця сподівається, що ця реконструкція допоможе їй та її колегам-вченим отримати більше інформації про вплив космогенних радіонуклідів та космічних променів на Землю.
Читайте також:
Багато мільйонів років тому наша планета була повністю покрита льодом — від полюсів до екватора. У новому дослідженні вчені припускають, що це сталося через вулканічні викиди вуглекислого газу.
Супутник Deep Space Climate Observatory (DSCOVR) зробив фото з космосу під кільцеподібним сонячним затемненням.
⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.