Вчені відтворили обличчя жертви виверження Везувію в Помпеях за допомогою ШІ
Археологічний парк Помпеї у співпраці з Падуанським університетом реалізував унікальний проєкт із цифрової реконструкції зовнішності людини, яка загинула під час катастрофічного виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери. Завдяки технологіям штучного інтелекту та сучасним методам обробки антропологічних даних дослідникам вдалося трансформувати інформацію зі скелетних останків у реалістичний портрет літнього чоловіка.
Про це повідомляє CBS News. Директор Археологічного парку Габріель Цухтрігель підкреслив, що нинішні обсяги знахідок настільки масштабні, що якісно опрацьовувати та зберігати такий масив інформації стає можливо лише за допомогою передових ШІ-технологій.
Останки цього чоловіка були виявлені під час розкопок поблизу некрополя Порта Стабія, за межами міських стін давньоримського міста. Дослідники встановили, що він разом із ще одним жителем намагався втекти від катастрофи в бік морського узбережжя сучасної Італії. Проте чоловік загинув на ранньому етапі виверження через інтенсивне падіння вулканічних уламків. Під час розкопок археологи з'ясували, що в останні хвилини життя він тримав над собою теракотову ступку, намагаючись захистити голову від лапілів — дрібних розпечених каменів. Подібна поведінка містян також детально описана в історичних свідченнях очевидця тих подій, римського письменника Плінія Молодшого.
Поруч із загиблим фахівці знайшли його особисті речі: олійну лампу, невелике залізне кільце та 10 бронзових монет, які допомагають історикам краще зрозуміти повсякденний побут мешканців Помпеїв. Те, що тіло виявили біля міських воріт, підтверджує теорію про масову загибель людей уже на виході з міста. Крім того, науковці нагадали про результати минулорічних досліджень, які засвідчили, що частина вцілілих містян згодом намагалася повернутися до зруйнованих Помпеїв, оскільки через бідність не мала фінансової можливості розпочати нове життя в інших регіонах Римської імперії.
Папа Римський Лев XIV представить у Ватикані першу енцикліку, присвячену штучному інтелекту та його впливу на людину, де йтиметься про захист людської гідності в умовах технологічних змін.
Вчені створили систему штучного інтелекту, яка здатна виявляти рак підшлункової залози ще за рік-півтора до офіційного діагнозу, фактично «помічаючи» хворобу там, де лікарі її ще не бачать.
