За останні роки школи по всьому світу дедалі частіше вводять обмеження на смартфони. За даними ЮНЕСКО, до кінця 2024 року 79 освітніх систем (близько 40% у світі) вже мали заборони або обмеження на використання смартфонів у школах. Такі норми закріплюють у законах або офіційних політиках.
Підходи різняться: десь – м’які рекомендації, подекуди – жорсткі правила. Франція має національну заборону для молодших вікових груп. У США та Австралії регулювання часто ухвалюють на рівні штатів або територій. У Бразилії закон підписали в січні 2025 року. У Китаї діють загальнодержавні обмеження Міністерства освіти.
UA.NEWS вирішило розібратися, що насправді стоїть за цією хвилею заборон і в чому причина такого поширення.
Чому смартфони стали проблемою саме в школі
Школа – це середовище, де увага має ціну. Навчання тримається на різноманітних довгих відрізках концентрації: слухати пояснення, читати, розв’язувати задачі, писати, робити висновки. Смартфон працює за іншою логікою. Він постійно пропонує короткі стимули для мозку – сповіщення, стрічку, відео, реакції. В результаті школа і смартфон конфліктують за увагу школяра. Часто перемагає режим швидкої винагороди, через те, що він простіший і «швидший» для мозку.
Як наголошує ЮНЕСКО, навіть сама близькість телефона здатна відволікати. Організація наводить оцінку, що після відволікання може знадобитися до 20 хвилин, аби повернутися до навчального завдання. Тому частина шкіл трактує смартфон не як інструмент, а як постійний тригер для уваги.
Друга причина є соціальною, оскільки для багатьох підлітків телефон давно перестав бути просто засобом зв’язку. Це і статус, і доступ до своєї групи, і «приватний простір під рукою». Коли смартфон у руках – уникання незручної паузи або складної розмови стає простішим. Коли смартфона немає – необхідно домовлятися, просити, відмовляти, витримувати тишу, бачити реакцію співрозмовника.
Як показують опитування та звіти з країн, які ввели обмеження, школи нерідко першими фіксують зміни саме в перервах. Наприклад, у Нідерландах після запровадження шкільних заборон багато закладів повідомляли про кращу соціальну атмосферу й більше офлайн-спілкування між дітьми.
Третя причина – безпека і психічне здоров’я. Телефон легко стає каналом для булінгу та тиску, який не закінчується дзвоником. Фото, чати, «сториз», образи чи приниження можуть виникати прямо в школі й миттєво розходитися між класами. ЮНІСЕФ прямо визначає кібербулінг як цькування через цифрові технології, включно з мобільними телефонами та месенджерами. А CDC у США вказує, що помітна частка підлітків повідомляє про електронне цькування. У цьому контексті обмеження часто подають як спосіб «відрізати» частину токсичної комунікації хоча б на час уроків і перерв.
І, нарешті, смартфон став мозком учня. Він підказує час, маршрут, слово, переклад, відповідь, формулу. Інколи навіть підкидає готові пояснення. Це зручно.
Саме на цьому перетині й виникає глобальна дискусія. Прихильники обмежень кажуть, що так дитині легше вчитися й спілкуватися без постійних підказок з екрана.Критики кажуть, що телефон не тільки відволікає. Це щоденна річ, і з нею треба вчитися поводитися, а не просто забороняти.
Як різні країни чинять з телефонами в школах
У світі вже десятки країн так чи інакше обмежують смартфони в школах. Проте в цьому матеріалі ми зосередимося не на їх повному переліку, а на найпоказовіших кейсах.
Сполучені Штати Америки
Офіційного загальнонаціонального (федерального) закону в США немає. Проте регулювання швидко поширюється на рівні штатів. За даними Education Week, щонайменше 32 штати та округ Колумбія вже зобов’язали школи обмежувати або забороняти телефони
Один із найвідоміших прикладів – Флорида. Там заборонили користуватися телефонами під час навчального часу. Допускали винятки лише для навчальних цілей. Однак окремі школи пішли далі, ніж вимога штату. У великому шкільному окрузі, який аналізували дослідники, запровадили модель «на весь день». Телефон можна було принести, але він мав бути вимкнений і весь час схований.
Оцінка впровадження дала неоднозначні результати. У перший рік після посилення правил зросла кількість дисциплінарних інцидентів і відсторонень. На другий рік ці показники загалом знизилися і наблизилися до рівня, який був до заборони.
Вплив на навчання теж проявився не одразу. Помітніший позитивний ефект автори зафіксували переважно на другий рік. Для «весняних» тестів приріст становив близько +1,1 процентиля ( місце результату в рейтингу). Найбільше «виграла» середня та старша школа.
Попри дискусії, більшість американських шкіл уже давно мають правила щодо мобільних. За даними RAND (американський аналітичний центр), 95% директорів кажуть, що учні можуть приносити телефони. Проте майже завжди діють обмеження. Лише 3% відповіли, що формальної політики немає.
Найпоширенішою моделлю в Америці є «bell-to-bell»: її мають 67% шкіл. Це означає, що телефон можна мати при собі, але користуватися ним протягом дня не можна.
Директори здебільшого оцінюють такі правила позитивно. 70% говорять про загалом кращий шкільний клімат. 67% відзначають менше неналежного використання телефонів. 54% – зниження кібербулінгу з території школи.
Учні ж відгукуються обережніше. Опитування RAND показує, що близько 60% підлітків підтримують обмеження хоча б під час уроків. Але лише 11% за повну заборону на весь день.
Найчастіший аргумент «за» – менше відволікань. Найсильніший аргумент «проти» – зв’язок із батьками.
Франція
У 2018 році Франція закріпила заборону на смартфони в школі на рівні закону. Йдеться про заборону користуватися ним у дошкільній, початковій школі та в collège (до підліткового віку дитини). Це ж правило застосовується й під час навчальних заходів поза школою, як-от екскурсій. Винятки можливі, але лише тоді, коли це прямо потрібно для навчання або з інших обґрунтованих причин і дозволено правилами закладу.
Сам телефон учень може мати при собі, але саме школа вирішує, як гаджет “ховають” протягом перебування школяра на навчальному процесі. Десь діє просте правило «вимкни й сховай». Десь пристрої зберігаються у шафках чи спеціальних коробках. Усі ці деталі прописують у внутрішньому регламенті закладів освіти.
У 2024 році уряд пішов ще далі й запустив пілот «цифрової паузи» (portable en pause) приблизно у 180 коледжах. Там телефони прибирали на весь день. Учні здавали їх на початку або користувалися спеціальними чохлами чи іншими системами зберігання. Паралельно Міністерство освіти публікувало роз’яснення, як це організувати на практиці.
Після пілоту держава оголосила про масштабування підходу з вересня 2025 року. При цьому механіку зберігання кожен коледж мав визначати сам разом із адміністрацією та місцевою громадою. Саме тому впровадження стартувало нерівно. Le Monde з посиланням на опитування директорів писало, що на початку навчального року лише 9% коледжів фактично перейшли до моделі, де телефони фізично здають або блокують на весь день.
Тепер про статистику. У Франції вона є, однак зібрана з різних джерел. Опитування Ipsos Education Monitor 2025 показує високу підтримку обмежень. 80% французів кажуть, що не хочуть бачити смартфони у шкільному дворі.
Є й дані про те, як це відчувають самі підлітки. За даними OECD, у Франції 58% 15-річних кажуть, що на уроках їх відволікають власні цифрові пристрої. Ще 53% повідомляють, що їм заважають гаджети інших учнів. А 43% зізнаються, що нервують, коли телефон «не поруч».
Бразилія
На початку 2025 року Бразилія перейшла до єдиних правил для всієї країни. 13 січня 2025-го президент Луїс Інасіу Лула да Сілва підписав закон, який обмежує використання смартфонів та інших портативних електронних пристроїв у школах. Він поширюється на державні й приватні заклади базової освіти.
Закон забороняє користуватися такими пристроями під час уроків та перерв. Учитель може дозволити використання для навчальних цілей. Є винятки для надзвичайних ситуацій, а також для доступності та здоров’я.
До федерального закону Бразилія жила за «мозаїкою» правил. Обмеження ухвалювали штати та окремі школи, тож підхід різнився від регіону до регіону. AP писало, що в багатьох місцях такі заборони існували, але на практиці їх виконання часто було не послідовним.
Попри це, тренд був помітний ще до рішення президента. За опитуванням Brazilian Internet Steering Committee, станом на 2023 рік близько 65% шкіл уже запровадили певні обмеження на телефони. А 28% повідомили про повну заборону.
Закон підтримало і суспільство. За опитуванням Datafolha, яке проводилось в жовтні 2024-го, майже дві третини респондентів хотіли б заборонити смартфони в школі. Понад три чверті вважали, що телефони дітям більше шкодять, ніж допомагають.
Є й конкретика. Приватна школа Porto Seguro в Сан-Паулу запровадила заборону на смартфони ще до загальнонаціонального закону. Спочатку вона діяла лише в класах. Згодом правило поширили на коридори та перерви. Тепер телефони зберігаються в індивідуальних шафах протягом усього дня.
Директорка школи Meire Nocito пояснювала мотив тим, що дітям було важко тримати увагу. А частина учнів на перервах буквально “розчинялась” в екранах. Після заборони, за її словами, діти почали більше спілкуватися наживо. В школі з’явилося більше простору для соціальної взаємодії.
Цікаво те, що Міністерство освіти Бразилії подає це як захід для здоров’я. У заяві відомства йдеться, що обмеження мають захистити ментальне й фізичне благополуччя учнів. Також вони мають допомогти сформувати раціональніше використання технологій.
Китай
Влада Китаю почала жорстко обмежувати телефони в школах ще раніше. У 2021 році Міністерство освіти офіційно заявило про те, що учням не варто приносити мобільні до школи. Виняток можливий лише за реальної потреби і лиш за письмовою заявою батьків, яку погоджує школа. Навіть у такому разі телефон залишається на зберіганні. У класі ним не користуються, хіба що він потрібен для конкретного уроку.
Масштаб цієї теми в Китаї справді великий. За офіційними даними, у 2021 році в країні було близько 191 млн неповнолітніх інтернет-користувачів. Рівень користування серед них сягав 96,8%. На цьому тлі освітні чиновники пояснювали обмеження просто. Вони говорили, що телефони й надмірне перебування онлайн відволікають дітей і можуть шкодити навчанню.
Втім, як це часто буває, заборони запускають і «обхідні маневри». У репортажах розповідали, що частина учнів намагається приховувати телефони. Хтось маскує їх у речах або ж ховає телефон у спеціальні скриті відсіки, водонепроникні тубуси. Дехто користується гаджетом, коли контролю менше.
Нідерланди
У Нідерландах обмеження смартфонів пішли не шляхом поодиноких «експериментів», а через загальнонаціональну домовленість для шкіл. Згідно з нею, телефони та інші пристрої в класі не дозволені, якщо вони не потрібні для уроку. Для середньої школи це правило запрацювало з 1 січня 2024 року, а з 2024/25 навчального року його поширили й на початкову. Серед заявлених цілей – менше відволікань, більше живого спілкування і менше простору для кібербулінгу.
Цей кейс цікавий тим, що держава замовила моніторинг ефектів. У підсумковому звіті Kohnstamm Instituut та Oberon школи самі повідомляють про зміни після впровадження. В результаті 75% відзначили кращу концентрацію учнів, 59%— поліпшення соціального клімату, 28% — кращі навчальні результати.
Є навіть цифровий показник того, чи стало легше. До правил 62% шкіл казали, що учні занадто часто користуються телефонами не для навчання. Після впровадження обмежень так вважали вже 29% шкіл.
Моніторинг описує і практику. У середній школі 99% закладів мають чіткі правила щодо телефонів. Найчастіше працює одна з двох схем: або телефон залишають вдома чи в шкільній шафці, або здають на початку уроку.
Але є й мінуси. У фокус-групах частина вчителів скаржилася, що контроль за виконанням правил додає їм роботи.
Смартфон у школі: заборонити чи навчити користуватися
Світовий досвід показує те, що заборона смартфонів у школі не вирішує всіх проблем. Проте вона часто дає дітям простір для навчання без постійних стимулів і повертає живе спілкування на перервах. Позитивні сигнали про увагу, дисципліну або успішність фіксуються в різних країнах
Водночас більшість педагогів сходяться на одному: смартфон не зникне. Тому питання не тільки в тому, щоб “заборонити”. Питання в тому, коли телефон справді потрібен як інструмент для уроку, а коли його варто прибирати задля тренування уваги, пам’яті й вміння думати самостійно.
Правду кажучи, смартфони так само впливають і на дорослих. Навіть коли телефон просто лежить поруч, людині часто важче зосередитися. Дослідження показували те, що сама присутність смартфона може знижувати увагу і якість виконання складних завдань. Сповіщення ж порушують фокус навіть тоді, коли людина не відкриває повідомлення. А легкий та швидкий пошук інформації “допомагає” мозку гірше запам’ятовувати саму інформацію.
Так чи інакше, остаточне рішення – за людиною. Лише вона вирішує, чи користуватися смартфоном як інструментом чи дозволяти йому керувати увагою.
