Чи вдасться приборкати інфляцію: поточна динаміка цін та прогноз
Згідно з очікуванням НБУ, найближчим часом інфляція зростатиме й надалі незначно перевищуючи рівень 10%, але наприкінці 2021 року сповільниться та повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку в короткому огляді липневого Інфляційного звіту.
Водночас очікується, що основним драйвером відновлення економіки є внутрішній попит. Також в основі прогнозу інфляції покладено очікування співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Утім, ризики прогнозу, які пов’язані з розвитком ситуації з COVID-19 та погіршенням відносин з МВФ, здатні матеріалізуватися й посилити виклики.
ІСЦ та інфляційні цілі
У червні 2021 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця (9.5%), але була вищою за квітневий прогноз Нацбанку (9.2%).
З огляду на стрімке зростання світових цін та подальше відновлення попиту, Нацбанк погіршив прогноз інфляції на кінець 2021 року з 8% до 9.6%, йдеться в повідомлення регулятора. Відтак після досягнення піку восени 2021 року інфляція почне сповільнюватися завдяки надходженню нового врожаю, корекції глобальних цін на енергоносії, вичерпанню ефекту низької бази порівняння.
Посилення монетарної політики Нацбанку, зокрема підвищення облікової ставки та згортання антикризових монетарних заходів, також дасть змогу втримати під контролем інфляційні очікування та поступово позначиться на послабленні фундаментального інфляційного тиску. Відтак у другому півріччі 2022 року інфляція сповільниться до цілі 5%, близько якої перебуватиме й надалі.
Рисунок 1 - ІСЦ (станом на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі
Джерело: НБУ.
Пришвидшення інфляції значною мірою пов’язано із подорожчанням природного газу та соняшникової олії, а також продуктів її перероблювання (маргарин, спреди, майонез). Сповільнення зростання світових цін на соняшникову олію в червні ще не встигло відбитися на динаміці споживчих цін на вітчизняному ринку.
Утім, посилювався і фундаментальний тиск – без урахування цін на соняшникову олію базовий ІСЦ у червні також пришвидшився. Зберігався тиск виробничих витрат на продовольчу інфляцію. Так, попри сповільнення темпів зростання цін на продовольство, сукупний індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції стрімко підвищився. Передусім це пояснюється подорожчанням енергоресурсів, швидким зростанням заробітних плат та відображенням ефектів від високих цін на сировину в попередні періоди. Це разом зі складною ситуацією у вітчизняному тваринництві підтримувало зростання цін на продукцію тваринництва (м’ясо та молоко).
Рисунок 2 - Основний інфляційний тренд, % р/р
Джерело: НБУ.
Високі зовнішні ціни та, як наслідок, збільшення виробничих витрат позначилися на подорожчанні іншої продукції харчової промисловості та відповідно цін на оброблені харчові продукти. Це призвело до стрімкого дорожчання хлібу, цукру та кондитерських виробів, молочних та м’ясних продуктів. Згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань підприємств вартість енергетичних ресурсів та сировини залишається найвагомішим чинником формування цін.
Пришвидшилося також подорожчання алкогольних напоїв, передусім через підвищення цін на пиво. Натомість темпи зростання цін на сирі харчові продукти відчутно уповільнились (до 5.1% р/р). Зокрема, завдяки розширенню імпортної та вітчизняної пропозиції знизилися ціни на ранні овочі. Попри дещо запізніле надходження урожаю через холодну погоду подорожчання ягід наприкінці кварталу сповільнилося. Завдяки достатній пропозиції сповільнилося зростання цін на банани, а апельсини й надалі дешевшали. Сповільненню інфляції сирих продуктів також сприяло вичерпання ефекту низької бази порівняння, зокрема знизилися темпи зростання цін на яйця, а вартість яблук була нижчою ніж торік.
Базова інфляція
Базова інфляція пришвидшилася до 7.3% р/р у червні (з 5.9% р/р у березні), дещо перевищивши прогноз Нацбанку. Вагомим показником посилення тиску є подальше пришвидшення інфляції послуг (до 8.1% р/р). Це зумовлювалося як зростанням виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, так і споживчим попитом. У результаті швидше дорожчали послуги закладів громадського харчування, культури, відпочинку, медичні послуги, страхування особистого транспорту, телекомунікації та оренда житла. Натомість через послаблення карантинних обмежень сповільнилося зростання вартості послуг закладів особистого догляду. Також повільнішими темпами зростала вартість туристичних послуг, зокрема внаслідок тимчасового призупинення авіаційного сполучення між РФ та Туреччиною.
Зростання світових цін на енергоносії посилило вплив на інфляцію в Україні. Подорожчання природного газу для населення стрімко прискорилося (до 175.3% р/р) через підвищення світових цін та низьку базу порівняння. Водночас стримувальним чинником було запровадження річних контрактів із фіксованими тарифами для населення.
Прогноз інфляційного розвитку
Як зазначалося, інфляція повернеться до цілі 5% наприкінці 2022 року після сплеску у 2021 році, спричиненого зростанням світових цін та відновленням попиту.
Нацбанк продовжує очікувати пікові значення інфляції у III кварталі 2021 року, зокрема через низьку базу порівняння 2020 року. Прогноз інфляції на кінець 2021 року підвищено з 8.0% до 9.6%.
Рисунок 3 – Прогноз ІСЦ, %
Джерело: НБУ.
Це повʼязано з пришвидшенням зростання світових цін на продовольство та енергоресурси, а також посиленням фундаментального тиску на тлі збереження високого споживчого попиту та зростання виробничих витрат підприємств, у тому числі на оплату праці. Наприкінці 2021 року інфляція почне сповільнюватися завдяки надходженню нового врожаю та коригуванню глобальних цін на енергоносії, йдеться в повідомленні Нацбанку.
Рисунок 4 - Внески в річну зміну ІСЦ за компонентами, в. п
Джерело: НБУ.
Посилення монетарної політики НБУ також дасть змогу утримати під контролем інфляційні очікування та послабити фундаментальний інфляційний тиск. Стримуватимуть інфляцію й неповне завантаження виробничих потужностей та поступова фіскальна консолідація.
Нацбанку очікує зниження імпортованої інфляції на тлі відносної стабільності на валютному ринку та згасання світової інфляції. У другому півріччі 2022 року інфляція повернеться до цілі 5% й надалі перебуватиме в цільовому діапазоні.
Рисунок 5 – Прогноз базового ІСЦ, %
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, зниження інфляції до цілі буде тривалішим. Це насамперед зумовлено вищими цінами продовольчих товарів і енергоносіїв на прогнозному горизонті. Натомість монетарна політика буде жорсткішою, ніж припускалося раніше. Відтак базова інфляція знизиться у 2022 році завдяки корекції цін на продовольство та посиленню монетарної політики.
Базова інфляція у другому півріччі 2021 року пришвидшиться до 7–8% через вторинні ефекти від подорожчання продовольства, а також унаслідок відновлення економічної активності. Зростання зарплат посилюватиме споживчий попит, але й збільшить виробничі витрати. Бізнес компенсуватиме це підвищенням цін, особливо у сфері надання послуг.
Посилений тиск найближчим часом створюватиме імпортована інфляція. Різке відновлення світового попиту спричинило дефіцит окремої продукції, наприклад напівпровідників, що є складовою багатьох товарів кінцевого споживання. Це посилило сплеск світової інфляції. Очікується, що цей шок буде короткостроковим та вичерпається в першому півріччі 2022 року.
У міру вичерпання цих шоків і посилення монетарної політики базова інфляція знизиться до 4% у 2022 році та залишатиметься на цьому рівні й надалі. Щоб досягнути інфляційної цілі в 5% у 2022 та 2023 роках, базова інфляція має бути нижчою (4%) для компенсації вищих темпів адміністративної компоненти ІСЦ.
Після тимчасового сплеску в поточному році надалі продовольча інфляція знизиться через достатню пропозицію та корекцію світових цін. У 2022–2023 роках прогнозується сповільнення продовольчої інфляції нижче 4%, зазначають в Нацбанку.
Адміністративна інфляція поступово спадатиме, проте залишатиметься високою (8–14% у рік) через подорожчання тютюнової продукції та електроенергії.
В підсумку слід зазначити, у III кварталі 2021 року зростуть ціни на електроенергію для населення з диференційованими тарифами залежно від обсягів споживання. Таке підвищення додасть 0.3 в. п. внеску до ІСЦ. Упродовж 2022–2023 років темпи зростання цін на електроенергію також будуть одними з найвищих серед компонентів інфляції через приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів.
За підсумками 2021 року середньозважена ціна газу буде близькою до поточної завдяки впровадженню річних тарифних планів для населення. Проте тарифи на опалення та ГВП підвищаться, оскільки вони не коригувались у 2020 році. Інші житлово-комунальні послуги також подорожчають під впливом збільшення заробітних плат працівникам та інших виробничих витрат. Як і очікувалося, продовжиться заплановане в Податковому кодексі підвищення ставок акцизів на тютюнову продукцію, що призведе до її подорожчання на 16–17% щороку. Ціни на паливо у 2021 році зростуть майже на 20% через подорожчання нафти, прогнозують у Нацбанку. Це істотно вплине на загальну інфляцію, оскільки позначиться на собівартості інших споживчих товарів, зокрема через транспортні затрати. У 2022–2023 роках очікувана корекція світових цін на нафту в умовах помірної волатильності обмінного курсу призведе до уповільнення темпів зростання паливної складової інфляції нижче 5%.