Чи вдасться зберегти фінансову стабільність України
Попри низку політичних та економічних викликів 2019 року Україні було збережено макроекономічну і фінансову стабільність. Та варто зазначити, що на фінансову стабільність не вплинули ключові виклики поточного року, зокрема пауза у співпраці з Міжнародним валютним фондом, проходження країни періоду пікових виплат за зовнішнім боргом, посилення геополітичних ризиків, подвійний електоральний цикл.
Проте декілька проблемних питань, які виникли у попередні роки, все ще залишаються джерелом системних ризиків.
Вплив провідних центральних банків
У першій половині 2019 року ЄЦБ та ФРС під впливом зростання негативних тенденцій в економіках країн спершу сигналізували про гальмування підвищення ключових ставок, а згодом – про ймовірне пом'якшення монетарної політики.
Однак, оголошення намірів центральних банків були не достатніми для формування очікувань економічних агентів, необхідних для нейтралізації загроз уповільнення.
Нагадаємо, нещодавно Федеральна резервна система США вперше з грудня 2008 року знизила ставку за федеральними фондами (базову ставку) на 25 базисних пунктів – до 2,00-2,25%. Протягом періоду з серпня по грудень американське казначейство планує вдвічі наростити продажі.
Щодо держоблігацій, то варто наголосити, йдеться про рекордний за два роки обсяг з розміщення – $814 млрд. Розміщення очікується вже в найближчі місяці, що випливає з плану-прогнозу Комітету із запозичень, опублікованого після щоквартальної зустрічі з банківськими установами — первинними дилерами ФРС, що виконують функції маркет-мейкерів на борговому ринку американського держборгу.
Вплив зовнішнього попиту
У минулому році ціни на сировинні товари, які експортує та імпортує Україна зокрема енергоносії, здебільшого знижувалися. Виключенням були ціни на залізну руду, які сягнули максимального рівня за останні три роки. Їх неочікуване зростання під впливом факторів пропозиції також підтримувало ціни на сталь.
Нагадаємо, у секторах видобувної промисловості України ситуація має сприятливий характер, що обумовлено зростанням видобутку нафти та газу, бурого й кам’яного вугілля, а також залізної руди.
Незмінним системним ризиком для цін на сировинні товари залишається подальше посилення протекціоністських заходів, зокрема внаслідок загострення торговельного протистояння між США та Китаєм.
Умови економічного зростання
Економічне зростання України уповільнилося в першій половині 2019 року, зокрема через послаблення економічної активності у світі. Серед ключових факторів, які підтримують зростання, – стійкий внутрішній попит, якому допомагає підвищення заробітної плати та соціальних виплат. Триває уповільнення інфляції до цільових значень, насамперед завдяки жорсткій монетарній політиці та відповідальній фіскальній політиці.
Нагадаємо, у другому кварталі 2019 року темп зростання валового внутрішнього продукту України склав 4,6% проти аналогічного періоду попереднього року. Це найбільший показник економічного зростання за останні 2,5 роки.
Відтак, згідно з повідомленням ДССУ, у другому кварталі 2019 року ВВП України зріс на 1,6%, що порівнюючи з попереднім кварталом, є так само піковим показником зростання.
Дефіцит поточного рахунку розширився у 2018 році, але у 2019 році очікується його звуження завдяки рекордному врожаю зернових та сприятливим умовам торгівлі, зокрема нижчим цінам на енергоносії.
Стан державних фінансів України
Україна у 2019-2021 роках проходить період пікових виплат за зовнішнім боргом. У випадку обмежених можливостей залучати кошти на міжнародних ринках капіталу, виникатиме загроза фінансуванню дефіциту бюджету в повному обсязі та рефінансуванню державного боргу.
Тому уряд впроваджує кроки, покликані підвищити фіскальну стійкість: дефіцит Державного бюджету не може перевищувати 3% ВВП, державний та гарантований державою борг – 60% ВВП, обсяг надання державних гарантій обмежено розміром у 3% планових доходів загального фонду Державного бюджету.
Для забезпечення фінансової стабільності подальша співпраця з МВФ є важливою з огляду на можливість отримання пільгового фінансування від міжнародних партнерів (ЄС, Світового банку, інших) та збільшення доступу до міжнародного ринку капіталу.
У І півріччі 2019 року зведений бюджет виконано зі значним профіцитом, який в основному обумовлений виконанням місцевих бюджетів із профіцитом у сумі 21,1 млрд грн. Державний бюджет за І півріччя 2019 року виконано із дефіцитом в обсязі 0,9 млрд грн. Фінансування видатків у і півріччі поточного року зростало помірними темпами (на 11,7% р/р в І півріччі 2019 року).
Нагадаємо, Міністерство фінансів наголошує, що в результаті виконання бюджету за 7 місяців відомство повністю готове до пікових виплат вересня 2019 року.
Стан валютного ринку
Набуття чинності новим валютним законодавством не спричинило нестабільності на валютному ринку, у т.ч. завдячуючи стабільній пропозиції валюти з боку експортерів та надходженням переказів від трудових мігрантів.
Додатковим фактором пропозиції валюти у 2019 році стало зростання інвестицій нерезидентів в ОВДП. У результаті обмінний курс гривні залишався відносно стабільним, а Національний банк мав можливість поповнювати резерви через інтервенції на ринку.
Нагадаємо, валютним ринком у липні 2019 року було подолано чергову «психологічну межу» – курс долара до гривні складав 25 грн за $1. Наразі в такій траєкторії курсоутворення продовжує функціонувати валютний ринок.
Сприятлива ситуація на валютному ринку дає змогу Національному банку істотно нарощувати міжнародні резерви. Відтак НБУ прогнозує зростання золотовалютних резервів до 23 млрд дол. США, попри пікові виплати за зовнішніми боргами.
Вплив геополітичної ситуації на фінансову стабільність
Геополітичні ризики для України посилилися після ескалації агресії РФ в Азовському морі та сигналів від низки європейських та світових політиків про доцільність «перезавантажити» політику щодо Росії попри її незмінну агресивну позицію.
Просування проєкту трубопроводу «Північний потік-2» також посилює ризики для України, зокрема через можливе припинення транзиту газу територією нашої країни.
Нагадаємо, запуск Nord Stream-2 на початку вересня 2020 року має високу ймовірність, попри санкційний пакет США спрямований проти країни-агресора. Варто наголосити, зниження валютних надходжень у відповідних розмірах, підвищуватиме девальваційні ризики. Адже, втрата валютних надходжень за транзит, обумовлюватиме недоотримання українською економікою 3% ВВП.
Ризики фінансової стабільності. Проблемна заборгованість у держбанках
У державних банках проблема непрацюючих кредитів (NPLs) є найгострішою. На початок травня 2019 року частка NPLs у їхніх валових кредитних портфелях становила 66.2%. Частка державних банків у загальному обсязі непрацюючих кредитів сектору становила 69.8%, із них 40.7 в. п. у ПриватБанку.
Вжиті заходи щодо зменшення непрацюючих кредитів вже мають позитивні результати. Обсяг NPL у держбанках скорочується, хоча і дещо повільно. У 2018 році державні банки зменшили прострочену заборгованість на 5 млрд грн та здійснили реструктуризацію на 21 млрд грн.
Проблеми кредитування державних монополій
Портфель державних компаній в українських банках на 01.11.2018 року перевищив 110 млрд грн (включно з фінансовими зобов’язаннями), з них близько 84% надано шести найбільшим державним монополіям. Понад 76% банківської заборгованості державних компаній було зосереджено в державних банках. На 01.07.2019 року заборгованість держпідприємств перед державними банками дещо знизилася. Водночас прибутки державних монополій до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань (EBITDA) збільшилися завдяки зростанню тарифів та підвищенню ефективності операційної діяльності.
Врегулювання потенційної неплатоспроможності ФГВФО
У період здійснення масових виплат гарантованої суми відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків Фондом підписано 8 кредитних договорів на загальну суму 79,71 млрд грн. Така заборгованість обумовлює певні побоювання в учасників банківської системи та потенційних інвесторів щодо можливого значного збільшення навантаження на банки-учасників системи гарантування.
Попри погашення частини взятих раніше кредитів, сумарні майбутні виплати за борговими зобов’язаннями Фонду залишаються великими, у першу чергу через відсотки. За кредитами станом на липень 2019 року вже сплачено понад 40 млрд грн, з них 20.15 млрд грн – за позиками НБУ, остаточний розрахунок за якими відбувся у січні 2019 року. Залишок за кредитами складають векселі, що надані Мінфіну у сумі 49.44 млрд грн. За відсотками за ними ФГВФО має сплатити у майбутньому понад 67.44 млрд грн.
Тому питання реструктуризації позик Міністерства фінансів пов'язане із забезпеченням подальшої платоспроможності ФГВФО та дієвості системи фінансової безпеки країни. За домовленостями, досягнутими з МВФ, ця проблема має бути розв’язана до кінця 2019 року.
Наслідки судових рішень у справах за участю ПриватБанку
Що стосується цієї непростої в усіх аспектах справи, то Рада з фінансової стабільності зазначає, що рішення про націоналізацію ПриватБанку у грудні 2016 року було єдино можливим і єдино правильним. Альтернативою націоналізації була ліквідація банку із подальшою виплатою сум гарантованих депозитів фізичних осіб.
Рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку з ринку є досконало обґрунтованим як з правової, так і економічної позицій враховуючи масштаб збитків ПриватБанку від кредитування бізнесів, пов’язаних із колишнім власником. За попередніми оцінками, збитки перевищують 6% ВВП 2016 року. Для ліквідації збитків та порятунку ситуації, витрати бюджету склали понад 155 млрд грн, тобто понад 3 500 грн у розрахунку на кожного пересічного українця.
Судове рішення окружного адміністративного суду Києва створює правову невизначеність, а отже і суттєві ризики для фінансової стабільності в Україні у майбутньому. Окрім цього, рішення окружного адміністративного суду Києва створює загрози для подальшої співпраці із міжнародними фінансовими організаціями, зокрема МВФ, СБ та ЄБРР, а також ускладнює захист інтересів держави із відшкодування збитків у судових процесах із колишніми власниками в інших юрисдикціях.
З урахуванням вищезазначеного, Рада з фінансової стабільності рекомендувала Національному банку України та Мінфіну підтримувати комунікації із громадськістю та міжнародними фінансовими організаціями, інформувати їх про хід оскарження рішення суду, можливі наслідки реалізації різних сценаріїв ходу судового процесу у майбутньому.