У четвер, 18 січня, в Україні визначили переможців громадської антипремії «Академічна негідність 2023 року», яка визначає найбільших діячів у галузях плагіату, фальсифікації та інших порушень в науковій галузі.
Цьогоріч чи не найбільша кількість «академічних порушників» були представлені у номінаціях за всі роки існування «Академічної негідності». Серед них – міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, ректор КНУ імені Т. Г. Шевченка Володимир Бугров та багато інших.
Антипремія «Академічна негідність»
Громадська антипремія «Академічна негідність» вперше була присуджена академічно недоброчесним науковцям України у 2016 році. Організаторами були активісти громадської ініціативи «Дисергейт», які запропонували публічно «нагороджувати» негідних науковців.
Імпульсом до створення та присудження антипремії стало усвідомлення неможливості притягнути до відповідальності викриту на масових текстових запозиченнях Катерину Кириленко — дружину тогочасного віце-прем'єр-міністра України Вʼячеслава Кириленка.
Критеріями для присудження «Академічної негідності» є викриття науковців в академічному плагіаті, поширенні псевдонаукових тверджень, корупційних та інших зловживаннях. Загалом, номінантом може стати будь-який представник науково-освітньої спільноти України, за наявності підтверджених публікаціями фактів таких порушень.
Антипремія наразі має такі номінації:
- Псевдонауковець року;
- Плагіатор року;
- Фальсифікатор року;
- Токсичний ректор року;
- Мурзилка року;
- Скандал року;
- Посіпака року;
- Спец(з)рада року.
Переможцями антипремії у різні роки були Михайло Поплавський, Лілія Гриневич, Арсеній Яценюк, Ольга Богомолець, Катерина Амосова, Сергій Шкарлет, Ілля Кива та багато інших відомих у наукових (і не тільки) колах.
Хто задекларував свою академічну недоброчесність у 2023 році
Цього року антипремія мала 8 номінацій, в якій були представлені декілька десятків науковців, навчальних закладів та профільних видань. Організатори звернули увагу, що у 2023 році конкуренція серед академічно недоброчесних науковців було надзвичайно високою.
Усіх кандидатів на «Академічну недоброчесність 2023 року» пропонували представники наукової та освітянської спільнот України. Вони ж і взяли участь у голосуванні, яке тривало до 23:59 17 січня 2024 року.
Імена переможців оголосили в ефірі I-UA.TV.
Першими були представлені результати голосування у номінації «Псевдонауковець 2023». У ній було лише три кандидати: телеканал 2+2, колектив Науково-дослідного інституту українознавства НАН України та український псевдонауковець і політолог Валерій Бебик.
Перемогу із 38,7% голосів здобув канал 2+2. Організатори антипремії підкреслили, що причиною перемоги стали «систематичне і широкомасштабне поширення різних псевдонаукових фейків і талановите перебріхування текстів західних мас-медіа про наукові теми».
У номінації «Плагіатор 2023» були представлені 9 осіб. «Переможцем» у цій номінації став міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, у кандидатській дисертації якого виявили плагіат. І було це ще до призначення на посаду.
Друге місце посів ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Богдан Буяк, якого також викрили на плагіаті у докторській дисертації.
Третьою у рейтингу стала докторка медичних наук Вікторія Петрушенко, яка видавала за свої експериментальні дані колег.
До речі, Вікторія Петрушенко отримала не одну «перемогу» цього року. Першість вона також отримала у номінації «Фальсифікатор 2023». Причиною стала підміна назв хвороб у дисертації. Тому і 60% учасників голосування обрали саме Петрушенко головно фальсифікаторкою року.
Друге місце з результатом по 10,6% голосів посіли одразу два номінанти:
- подружжя Савченків з факультету будівництва та транспорту Сумського національного аграрного університету (за фальсифікацію освітнього процесу та плагіат);
- співробітники Сумського національного аграрного університету Олександр Савченко, Людмила Циганенко та Валерій Жмайлов (за фальсифікацію освітнього процесу та службове підроблення).
Загалом, викладачі СНАУ у 2023 році були знаними фальсифікаторами. Адже, крім вищезгаданих осіб, у номінацію увійшли родина Циганенків з факультету будівництва та транспорту, Наталія Срібняк (за різницю між фактичним та декларованим змістом освітньої програми «Будівництво та цивільна інженерія») та Микола Нагорний (за фальсифікацію освітнього процесу на час перебування на посаді декана факультету).
Дві «перемоги» здобув і Оксен Лісовий (так, він досі міністр освіти і науки України). У номінації «Скандал 2023» 30% учасників голосування згадали факт його призначення і назвали її найнеприйнятнішою подією року, що минув.
Друге місце у номінації, до речі, також повʼязане з Оксеном Лісовим. Українці вважають прийняття Кабміном змін до законодавства, яке дозволило плагіаторам Лісовому й Бабаку відмовитися від своїх фальшивих плагіатних дисертацій і залишитися при посадах, другою за жахливістю подію в наукових колах нашої країни.
Не оминули організатори антипремії і тих, хто безпосередньо працює в наукових установах. Ба більше, керує ними. Саме тому була представлена номінація «Токсичний ректор 2023».
Кандидатами стали, так би мовити, мастодонти токсичності та упередженості. Маю на увазі ректора КНУ імені Т. Г. Шевченка Володимира Бугрова, ректора НАУ Максима Луцького, ректора НУБіП Станіслава Ніколаєнка, ректора ТНУ імені В. І. Вернадського Валерія Бортняка і багатьох інших.
Лідером у голосуванні став Максим Луцький, який у 2021 році вже мав подібну відзнаку. За нього свої голоси віддала понад чверть академічної спільноти, яка взяла участь у голосуванні. Луцькому закидають розвал університету.
Опонентом Луцького майже весь час голосування був Володимир Бугров, якого громадськість вважає найкреативнішим ректором щодо порушень. Але йому для перемоги не вистачило 13 голосів.
А ось у номінації «Посіпака 2023» відзначали державні органи та службовців, які своїми діями або бездіяльністю підтримують академічну недоброчесність. Головним посіпакою став чиновник з вищої освіти Михайло Винницький. Антипремію він отримав за сукупність заслуг, які дозволили його кар'єрі досягти свого піку.
Друге місце і 30,6% голосів отримало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Організатори премії назвали причину: «за бюрократичне підігрування плагіаторам, затягування термінів розглядів скарг та створення теплого місця для освітніх чиновників, які "рублять капусту" на акредитаціях, щоб забезпечити свої підвищені оклади».
Третє місце віддали судді Харківського окружного адміністративного суду Юрію Супруну, який прийняв рішення на користь плагіаторки Кагановської, заборонивши НАЗЯВО розглядати факти плагіату в її докторській дисертації.
Важливою номінацією стала «Спец(з)рада 2023». Перемогу з результатом 50,7% голосів у цій номінації здобув Харківський національний педагогічний університет ім. Сковороди, який створив кілька «одноразових спецрад», у яких захистилися плагіатори.
Також відзначили спеціалізовану вчену раду Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, в якій захистили вже чотири плагіатні дисертації, а також спеціалізовану вчену раду Запорізького національного університету, яка «не помітила» плагіат в кандидатській дисертації Павла Євдокимова.
Авторка: Даша Шерстюк
