Уже протягом місяця Росія розгортає активну та незаконну кампанію по нарощуванню військової присутності у водах Азовського моря. Незаконну, тому що стягує в акваторію моря бойові кораблі і блокує проходження суден у порти України. Мають місце грубі порушення Конвенції з морського права.
Активну, тому що при наявності 16 кораблів з артилерійською зброєю і 36 швидкохідних катерів, оснащених кулеметами, розміщує в Азовської акваторії природоохоронні структури ФСБ і підсилює їх бойовою технікою з Каспійської флотилії.
20 червня секретар Ради Національної безпеки і оборони Олександр Турчинов прокоментував поточну ситуацію, як підготовку до провокацій з боку Росії, з огляду на зупинку суден, що йдуть в українські порти Азовського моря:
«Посилення десантних можливостей РФ у цьому регіоні свідчить про можливість провокацій з їхнього боку на Азовському узбережжі»
На зрослу активність Росії Україна реагує моніторингом ситуації та заходами у відповідь, в межах правового поля: підсилює берегову охорону і сухопутну оборону, проводить навчання, веде переговори про зовнішню підтримку.
Ситуація неоднозначна. Ряд експертів вважають, що таким чином Росія готується до наступальної операції з боку південних берегів Азов'я, інші запевняють, що географія та мілководдя моря виключають таку можливість.
В цілому ж аналітики визнають, поки буде діяти угода про спільне використання Азовського моря, Росія може витворяти що завгодно. Що стосується України, то вона програє агресору в плані озброєння і оборони у Азовської акваторії.
У чому суть конфлікту
Загострення ситуації у водах Азовського моря почалося з 18 травня, коли Росія закрила 2 тисячі кілометрів моря для українських судів під виглядом проведення військових навчань (з 19 по 23 травня). Паралельно з цим, РФ стягнула до моря бойову техніку: 6 артилерійських броньованих катерів і 6 десантних катерів із Каспійської флотилії. Трохи раніше, з 30 квітня, Росія почала оглядати всі судна, що йдуть через Керченську протоку.
Експерти відзначають, що травнева стрілянина не проводилася, але кораблі, що проходили – затримувалися. Аналітик з питань Криму Андрій Клименко вважає, що такими діями Росія реалізує блокаду портів Маріуполя і Бердянська:
«Заблокувати де-факто Маріупольський і Бердянський порти, залишити без роботи тисячі людей, створити там соціальну напругу. А ми знаємо, що в цих регіонах залишилося багато тих, хто, на жаль, чекає Путіна. Не можна виключати, що це відволікання уваги. А основний удар може бути нанесений по морських комунікаціях України у Чорному морі»
У відповідь на провокації Кремля Україна закрила три ділянки Азовського моря для проведення своїх військово-морських навчань. Акваторія на схід від Маріуполя, в межах Широкіно, Мелекіно і Білосарайської коси, а також на схід від Бердянська за заявкою ЗСУ закривається з 1 червня по 1 вересня 2018 року.
Відповідні заходи необхідні, так як спрямовані в тому числі і на захист мирного населення. Але можуть викликати подальші провокації з боку Росії, кажуть експерти. Військовий аналітик Денис Попович називає особливо небезпечним напрямок Новоазовськ – Сєдове.
Практику блокування суден Росія продовжує донині. Аналітик Дмитро Тимчук вважає, що Москва таким чином тисне на Київ через поставки прісної води до Криму, які були зупинені через анексію півострова:
«Блокування портів прогнозовано спричинить багатомільйонні збитки для української економіки і загрожує втратою тисяч робочих місць. Ускладнення і подорожчання логістики, і, як наслідок, удар по конкурентоспроможності українського бізнесу – важливий для РФ фактор для дестабілізації ситуації в регіоні»
Угода про Азовське море і Керченську протоку
Будь-які маніпуляції Росії можливі через чинність Угоди про співробітництво щодо використання Азовського моря і Керченської протоки, підписаної між Києвом і Москвою у 2003 році.
Згідно з цим документом, Азовське море і Керченська протока – історичні води і України, і Росії. Тому дозволено їх спільне використання. Угодою закріплено, що будь-які кораблі, торговельні, військові або інші судна із державним прапором України, Росії або іншої країни, можуть проходити води Азовського моря і Керченської протоки за принципом свободи судноплавства.
Використовуючи цю Угоду, Росія маніпулює ситуацією в Азовської акваторії і фактично ігнорує норми морського права. Глава комітету Ради у закордонних справах Ганна Гопко вважає, що угоду необхідно переглядати:
«Нам потрібно думати, як захищати себе, не дозволяти використовувати води, берегову лінію у розміщенні флотилії РФ в своїх інтересах і для ескалації військової ситуації в Азовському морі»
Чи є передумови для російського наступу
Андрій Клименко вважає, що Росія може реалізувати «кримський сценарій» вторгнення в Україну з боку Азовського моря.
«Військові кораблі та катери РФ, використовуючи угоду 2003 року і право мирного проходу, пройдуть куди хочуть. Якщо з нашого боку не буде посиленого патрулювання, демонстрації намірів витіснення російських катерів, різкого звернення до РФ і світової спільноти – це може стати початком анексії Приазов'я»
Помічник голови Державної прикордонної служби Олег Слободян допускає, що дії Росії залишаться тільки провокаціями:
«Азовське море складне для ведення морських операцій, адже воно неглибоке, там різко змінюються течії. І, в принципі, професійні моряки дають невисоку оцінку успіху будь-якої морської операції на Азові. З огляду на те, що Азовське море невелике за своїм басейном і його фактично контролюють технічними засобами спостереження, можливі дії завжди можуть бути попереджені»
Але зазначає, що наступ можливим, якщо кремль застосує тактику дальніх ударів:
«Ракетні крейсери можуть наносити удари з дальньої дистанції – це перша позиція. Друга позиція – це більше позиція психологічного тиску»
Як контролювати агресора
Як вважають експерти, Україні необхідно тримати ситуацію під контролем одночасно у всіх напрямках: політико-дипломатичному, економічному, військовому, правовому. Для початку необхідно ініціювати розірвання Угоди від 2003 року, що згадувалася вище. Цей захід у компетенції Кабінету Міністрів.
Оскільки Україна зазнає збитків через дії Росії, економічний аргумент – пріоритетний. Розповідає військовий журналіст Владислав Селезньов:
«Ті процеси, які відбуваються в Азовському морі, не можуть сприяти економічному розвитку нашої держави. Через будівництво Керченського моста відбулися обмеження по висоті судів, а також провокаційні дії прикордонної служби РФ створюють негативні наслідки для економічної діяльності України»
Крім цього необхідно терміново прийняти ряд законів, щоб зупинити російські маневри, вважає представник президента в Криму Борис Бабин:
«Повинен бути негайно прийнятий закон про внутрішнє море, прилеглу зону і територіальне море. Адже навіть якщо ми погодимося, що ці води повинні існувати, то дуже дивно, що у нас немає такого закону, який хоча б на Чорному морі розв'язав би руки нашим прикордонникам. Сьогодні за відсутності такого закону наші прикордонники можуть зупиняти росіян на відстані 12 миль від берега Одеси, наприклад. А якщо цей закон буде, то вони будуть мати право затримувати на відстані 24 миль. Але за дивним збігом обставин Верховна Рада цей закон ніяк не може проголосувати»
По Азовському морю не діє 12-мильна зона територіальних вод, що дає кремлю можливості для маніпуляцій і у нарощуванні військової техніки. Тому реагувати необхідно і з позиції оборони, коментує екс-заступник начальника Генштабу Ігор Романенко:
«У нас є артилерійські катери. Нам потрібно робити ракетні катери такі, як Гарпун. Проводимо навчання штурмової авіації»
Андрій Клименко також вважає за доцільне зміцнення охорони територіальних вод України в Азовському морі з боку ЗСУ і морське патрулювання району Маріуполя. Посилення берегової охорони, авіа-патрулювання і сухопутна оборона – те, що Україна реалізує, але країні не вистачає потужностей, щоб попереджати російські провокації, розповідає експерт Микола Сунгуровський:
«У наших військово-морських сил немає таких суден, які могли б повною мірою протистояти загрозі. Тому зараз мова йде про передачу прикордонній службі двох катерів із США. Також говорять про будівництво певної кількості таких суден на наших промислових об'єктах»
Експерти дійшли висновку, що морська блокада України - цілком можлива. І щоб протистояти цьому країні, крім уже вжитих заходів, необхідна потужна підтримка західних партнерів, включаючи військову допомогу і додаткові економічні санкції.
