З легкої руки українських політичних коментаторів і медіа єдину коаліцію, що створюється на підтримку України в новому форматі (coalition of the willing), назвали по-різному в перекладі українською мовою, аж у трьох варіантах: бажаючі, охочі, рішучі.
Парадоксально, але це навіть ближче до істини, адже три групи там чітко прослідковуються вже зараз.
1. Бажаючі — ті, хто хоче допомагати Україні, якщо основний тягар будуть нести охочі.
2. Охочі — ті, хто розуміє, що треба допомагати Україні максимально вже зараз, бо в іншому випадку — війна прийде до їх кордонів.
3. Рішучі — ті ж охочі, але при умові участі США.
Насправді, це відображає ситуацію, що склалася: розуміння, що треба робити і неготовність та розбіжності у рішучості піти на сміливі, важкі, але безальтернативні кроки.
Не важливо, як ви назвете коаліцію. Головне, щоби вона була готова в рамках колективної самооборони вступити негайно у війну на боці України проти агресора, а потім — примусила його до миру.
Тобто, без участі військ, включно з повітряним, морським, наземним, компонентом, обміну розвідданими та повного економічного ембарго й примусу до капітуляції — всі ці «гарантії безпеки» насправді не гарантії, а продовження лінії на допомогу Україні, хоча й масштабовану.
Звісно — це вже прогрес. Але в такій динаміці переходу бажання в рішучість можна й не встигнути виграти й захистити себе, включившись максимально в протидію агресору вже зараз, хоча потенціал для цього очевидно є.
Валерій Чалий
