Боргова пастка зупиняє інвестиції в енергетику України
Балансуючий ринок електроенергії в Україні опинився у глибокій борговій кризі, яка вже напряму впливає на інвестиційну привабливість галузі. Заборгованість на цьому сегменті зросла до десятків мільярдів гривень і продовжує накопичуватися. Експерти попереджають: за таких умов нові енергетичні проєкти просто не запускаються. Про це заявила партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra, голова правового комітету Української вітроенергетичної асоціації Ольга Савченко.
За її словами, масштаби заборгованості стрімко зросли й уже досягли рівнів, які ще нещодавно здавалися малоймовірними для цього сегмента ринку. «Станом на 20 листопада 2025 року заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК “Укренерго” сягнула 41 млрд грн — рівня, який ще донедавна здавався малоймовірним для цього сегмента», — зазначила Савченко.
Вона наголосила, що зростання боргів упродовж року не було разовим або ситуативним. Навпаки, проблема має системний характер. «Протягом 2025 року борг зріс на 18,6%, і це зростання було не епізодичним, а системним, що свідчить про глибокі структурні проблеми в архітектурі балансуючого ринку», — підкреслила експертка.
Паралельно з цим, за її словами, накопичується й зустрічна заборгованість з боку системного оператора. «Борг НЕК “Укренерго” перед учасниками балансуючого ринку в середині листопада досяг 21 млрд грн, встановивши історичний максимум і зрісши на 27% порівняно з початком року», — сказала Савченко.
У результаті, як зазначає експертка, на балансуючому ринку фактично сформувалася замкнена боргова модель, яка постійно відтворює сама себе. «Таким чином, у системі балансування зафіксовано замкнене коло боргів, яке самовідтворюється», — пояснила вона.
На думку Савченко, проблема полягає не лише в самих обсягах заборгованості, а й у тому, як ця ситуація впливає на рішення інвесторів. За нинішнього стану розрахунків будь-які регуляторні спрощення або стимули перестають працювати. «За такого стану розрахунків регуляторні спрощення або стимули перестають бути аргументом для інвестора, зокрема під час ухвалення рішень щодо проєктів зі зберігання енергії», — наголосила вона.
Водночас саме розвиток систем зберігання енергії є критично важливим для стабільної роботи енергосистеми. Однак боргова криза фактично блокує цей напрям і відлякує потенційних інвесторів.
На переконання експертки, ситуація потребує системного, а не точкового вирішення. Ключовими кроками мають стати зміни у підходах до спеціальних обов’язків та реальне подолання проблеми неплатежів. «Йдеться насамперед про перегляд механізмів ПСО як системний крок, а також про реальне врегулювання проблеми неплатежів великих боржників, у тому числі підприємств критичної інфраструктури», — підсумувала Савченко.
Також, Україна шукає союзників для захисту енергосистеми.
