Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану стала для енергетичних ринків чи не найбільшим викликом за останні роки. Іранський режим погрожує повністю перекрити Ормузьку протоку, через яку доправляють близько 20–25 % світового експорту нафти.
Якщо блокування не обмежиться кількома днями, а триватиме довше, це може спровокувати серйозні проблеми для економік Європи, Китаю та Індії, які найбільше залежні від імпорту енергоносіїв з країн Перської затоки.
Невизначеність із тривалістю війни вже викликала хвилю різкого зростання цін на бензин у багатьох країнах Європи. Подорожчання пального днями відчули й українські споживачі — оптові трейдери та мережі АЗС продовжують піднімати розцінки.
Наскільки масштабним може бути збій логістики у Близькосхідному регіоні? Що буде з цінами на нафту та бензин, якщо блокування Ормузької протоки триватиме кілька тижнів чи місяців? За рахунок чого світові ринки зможуть витримати такий тиск? І які прогнози для українського ринку пального — читайте у матеріалі UA.News.
Іран підвищує ставки: блокування Ормузької протоки
Іранський режим, опинившись перед загрозою знищення, перетинає всі «червоні лінії», підвищуючи ставки у цій війні. Один з головних ударів направлено саме на енергетичний сектор країн Перської затоки. Через повітряні атаки Ірану закрито найбільший НПЗ Саудівської Аравії, а також найбільший у світі завод із виробництва зрідженого природного газу.
Серйозною проблемою стало ускладнення та подорожчання логістики поставок. 3-го березня у Тегерані заявили, що «не дозволять жодній краплі нафти залишити регіон» і відкриватимуть вогонь по танкерах, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Рух цим маршрутом зупинився після того, як Корпус вартових Ісламської революції атакував щонайменше три судна. За даними Reuters, заблокованими виявилися понад 150 танкерів.
Для розуміння масштабів: щомісяця через протоку проходить близько 3 тис. танкерів. Нафта надходить не лише з Ірану, а й з інших країн Перської затоки, таких як Ірак, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ.
За оцінками Управління енергетичної інформації США, 2025 року через Ормузьку протоку транспортували близько 20 млн барелів нафти на добу, обсяги в грошах — майже $600 млрд на рік.
Наслідки для ринків
Глобальна енергетична карта від початку давала США карт-бланш на жорсткі воєнні дії, які мали забезпечити миттєве завершення конфлікту. Відносно невеликий стрибок цін на нафту на початку війни США та Ізраїлю проти Ірану засвідчив впевненість інвесторів — перебої у постачанні нафти з Близького Сходу будуть короткочасними. Ціни на нафту і газ залишалися суттєво нижчими за максимуми попередніх криз, спровокованих пандемією ковіду чи повномасштабним вторгненням РФ до України.
Але цей оптимізм почав танути після того, як стало зрозуміло, що швидкого завершення війни не буде. Далі багато залежатиме від того, наскільки вона затягнеться. Якщо перебої з поставками нафти триватимуть ще кілька днів, то світовий ринок цілком може витримати такий тиск. Завдяки високому видобутку по всьому світу та запасам. Великі споживачі, зокрема Китай та США, можуть відкрити стратегічні резерви, щоб пом'якшити дефіцит та стримати стрибок цін.
Проте за негативного сценарію масштаби збоїв у поставках через Ормузьку протоку можуть стати безпрецедентними. За оцінками аналітиків Bloomberg, якщо блокування стратегічного транспортного коридору триватиме довше, це може порушити ланцюжки поставок та спричинити хаос на ринках.
У вівторок, 3 березня, коли ринки не побачили ознак завершення конфлікту, різко зросли котирування нафти, а ціни на природний газ у Європі підстрибнули більш ніж на 40%. Американський банк Goldman Sachs не виключає, що ціни можуть піднятися на 130%. А якщо блокада Ормузької протоки триватиме більше двох місяців, то вартість газу в Європі може зрости втричі, цитує висновки банку Bloomberg.
Неможливість транспортування нафти та скрапленого газу із Перської затоки вже створює навантаження на глобальну енергетичну систему. Кожен день перебоїв посилює тиск на виробників та споживачів, створюючи вузькі місця для експортерів на Близькому Сході та збільшуючи дефіцит для покупців в інших регіонах. Зокрема, у Європейському Центробанку попередили, що тривала війна на Близькому Сході та скорочення постачання нафти і газу з регіону можуть призвести до суттєвого зростання інфляції та спаду виробництва у єврозоні.
Як реагує український ринок пального
Війна в Ірані позначилася також на українському ринку пального, який майже повністю залежить від імпорту. За останні дні розцінки в мережах АЗС підвищилися неоднорідно: десь на 3, а десь — одразу на 8 грн за літр. І поки що продовжують зростати на тлі невизначеності, яка панує на світових ринках нафти.
«В Україні першою реакцією було згортання оптової торгівлі: в понеділок лише три трейдери – UPG, ЗПЕК і «Мартін Трейд» – пропонували «бензовозні» пропозиції з кінським цінником (сорі, джаст ринок), а більшість взагалі утрималась «до вияснєнія», — описав ситуацію на українському ринку директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
За його словами, окремі закордонні постачальники повідомили, що також беруть паузу і додаткових обсягів пального не дадуть.
«Наразі головною загрозою, на мій погляд, є паніка. Деякі мережі, які зазвичай торгують в середньому ціновому діапазоні, хочуть «прилипнути» якомога ближче до лідерів, бо побоюються, що їх можуть швидко спустошити. Лідери теж хочуть підстрахуватися, тому на тижні побачимо підйом по класику – на 2–3 гривні. Це небезпечна історія, бо підвищення цін багато споживачів сприймають як сигнал до негайної купівлі пального і формування запасів», — вважає Куюн.
Аналітик також застерігає від перебільшень наслідків війни та «апокаліптичних сценаріїв».
«Смішно спостерігати за істерикою навколо ударів по НПЗ та заводам по скрапленню газу, мовляв, прилетіло пару дронів і паралізувало пів земної кулі. Нашу далеко не молоду і технологічну «Укртатнафту» поклали в червні минулого року за допомогою 80 ракет і 250 дронів. Ви серйозно думаєте, що 2 шахеди зможуть сильно дестабілізувати роботу сучасних підприємств Катару та Саудівської Аравії?», — зауважив аналітик паливного ринку.
Прогноз експерта: стрибок цін буде тимчасовим
Ситуація розвивається динамічно, ціни продовжують зростати. Проте карколомного цінового стрибка до 100–120 $ за барель не сталося, зауважує Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень. На його думку, світовий ринок має достатньо нафтових ресурсів для міцності.
«Ринки готувалися до подібного сценарію, тож ціни зростали протягом останнього часу. Тобто вони взагалі були нижчими за 60 $ за барель. Минулої п'ятниці ввечері досягнули 73,5, а станом на 3 березня маємо 83$ за барель.
Якщо розглядати світові запаси нафти, то на першому місці — Венесуела, яка взагалі не зачеплена цією історією. На другому — Саудівська Аравія. На третьому місці — Іран, тобто дві країни регіону. Також поруч із ними розташовані Об'єднані Арабські Емірати, що свідчить про значну концентрацію нафтових ресурсів саме в цьому регіоні.
Що стосується природного газу. Тут ситуація складніша з тієї причини, що на першому місці в світі за обсягами видобутку — Росія, на другому — Іран, на третьому —держава Катар. Якщо згадаємо, що під санкціями Росія та Іран, то Катар — основний постачальник газу, який не під санкціями. Але Катар також зачепила війна — були атаковані його газодобувні об'єкти.
Так, на європейських ринках шалено дорожчає газ. Але тут принципово порівняти: ціни на газ у Європі, які зросли зараз, у шість разів нижчі за ціни, які були на піку 22 серпня 2022 року. Відмінність у шість разів!», — наголосив Іван Ус.
За оцінками експерта, на подальшу динаміку вартості нафти та газу впливатимуть кілька факторів: чи вистачить Ірану військових потужностей для наступних атак на сусідні країни; до якої міри іранському режиму вдасться заблокувати рух в Ормузькій протоці.
«Наскільки я розумію, перед п'ятим американським флотом поставлено завдання деблокади Ормузької протоки. Якщо вдасться деблокувати, я не думаю, що ціни будуть довго зростати. Глобальні тенденції говорять про достатні обсяги енергоресурсів. Ба більше, всі прогнози вказували, що попит на енергоресурси зараз є нижчим, ніж пропозиція. Тобто, це дорога до зниження цін. Тому цей стрибок буде мати тимчасовий характер. Можливо, вже наступного тижня ситуація покращиться», — наголосив він.
Іван Ус також не прогнозує шокових цін для українського ринку пального. Свій попередній прогноз — про подорожчання пального на кілька гривень — вважає актуальним і радить споживачам не піддаватися панічним настроям.
«Реалізатори пального люблять грати на емоціях і казати: «Бачите, там криза, не буде пального і тому купуйте у нас за більш високою ціною». Але, знаєте, пройде час, Європа налагодить постачання відповідних нафтопродуктів. Тоді зрозуміють, що нема такої кризи, як здавалося. Ціни підуть вниз, і реалізатори змушені будуть також їх знижувати. Чому? Тому що коли буде надлишок пропозиції, а прогнозується надлишок протягом всього року, то конкуренти в них просто будуть вигравати за рахунок ціни. Тобто у подальшому буде загальна тенденція до зниження цін».
