Чотири роки повномасштабної війни росії проти України докорінно змінили життя мільйонів дітей. Постійні обстріли, загибель близьких, вимушене переселення та життя під звуки сирен стали для них повсякденною реальністю, а не винятком.
Про це повідомляє The Telegraph.
Британські журналісти поспілкувалися з 51 дитиною у трьох регіонах України, щоб зрозуміти, з якими наслідками війни вони живуть. У відповідях звучать історії про самоушкодження, нічні жахи, енурез, панічні атаки, спалахи агресії, булінг та повне замикання у собі — аж до майже постійного мовчання.
За даними ООН, кожна третя українська дитина стала свідком загибелі або поранення людини під час війни, а кожна п’ята втратила друга чи родича. У прифронтових регіонах 83% дітей молодшого віку демонструють ознаки сильного емоційного стресу та затримки розвитку.
Окремим випробуванням стала зима. Масовані удари по енергетичній інфраструктурі призвели до тривалих відключень світла й тепла. У багатьох регіонах школи були закриті майже весь січень. Після відновлення занять учителям рекомендували не будити дітей, які засинали на уроках через виснаження.
Президент міжнародної правозахисної організації Global Rights Compliance Вейн Джордаш наголосив, що злочини проти дітей набули системного характеру, а наслідки пережитого відгукуватимуться десятиліттями.
Попри наявність психологічної допомоги у великих містах, країна відчуває гострий дефіцит спеціалістів із підтримки дітей, особливо у сільській місцевості. Офіційно в Україні проживає близько 59 тисяч дітей без біологічних батьків, однак реальна кількість може бути більшою.
Гуманітарні організації попереджають: Україна стикається з масштабною кризою психічного здоров’я. Покоління, яке зростає під звуки вибухів і сирен, потребуватиме тривалої підтримки навіть після завершення війни.