У центрі Києва демонтували скандальний "храм-МАФ" УПЦ (Московського патріархату), що був зведений біля фундаменту Десятинної церкви, на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта ЮНЕСКО. Згідно з документами, йдеться про три кіоски по 20 м кв, збудовані із порушенням законодавства.
Як сталося, що майже 20 років на території загальнодержавного історичного значення дотепер функціонувала російська церква? І чому її демонтаж став можливим лише завдяки громадському спротиву – у матеріалі.
Суди навколо "храму-МАФу"
Згідно із заявою Національного музею історії України, незаконна споруда у різних формах проіснувала на території Музею з 2006 по 2024 рік.
Видання "Історична правда" нагадало, що у 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада встановила тимчасовий намет, який перетворився на дерев'яну, а потім і кам'яну каплицю.
У 2012 році УПЦ МП отримала право власності на будівлю, водночас земля залишилася у володінні музею.
Як пояснив Олександр Ткаченко, міністр культури (2020-2023): "У 2012 році за часів Януковича почалося "узаконення" незаконного будівництва. Жодних дозволів на будівництво, як і на використання земельної ділянки, зазначена релігійна організація ніколи не отримувала".
У 2018-му Національний музей історії України звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.
Відтоді судові засідання щодо незаконності зведення будівлі тривали кілька років, в тому числі затягувалися на формальних підставах.
Зрештою, у лютому 2023 року Суд задовольнив позов Музею та зобов’язав звільнити ділянку Національного музею історії України від незаконно збудованого "храму-МАФу".
"Розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню. Це порушує вимоги пункту А частини 1 ст. 91 Земельного кодексу. "Храм-кіоск" знаходиться в буферній зоні пам’яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква", - написав колишній очільник Міністерства культури Олександр Ткаченко у своєму телеграм-каналі.
УПЦ МП спробувало оскаржити це рішення, але у вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд відхилив апеляцію та підтвердив незаконність самочинного будівництва. Суд також зобов’язав знести споруду та привести земельну ділянку у попередній стан коштом особи, яка допустила правопорушення.
Рішення суду набуло законної сили й перебувало на стадії примусового виконання з 2 жовтня 2023 року. Проте порушник, який самовільно захопив ділянку музею та побудував на ній МАФ, не збирався виконувати судове рішення добровільно.
У Музеї заявили, що "єдиний спосіб виконати рішення суду та прибрати з території музею сміття – це здійснити авансування витрат виконавчого провадження від імені стягувача – музею, залучивши спеціалізоване підприємство, що має дозвіл на проведення робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою".
Попередній кошторис робіт з демонтажу та вивезення сміття оцінили у 772 тисячі гривень.
У квітні цього року Благодійний фонд розвитку Національного музею історії України оголосив збір на суму 772 тисячі гривень для знесення МАФу. Активні громадяни зібрали необхідну суму менш як за добу.
Чому це важливо
Будівлю, що спочатку була наметом, а потім кам'яною каплицею, в УПЦ Московського патріархату називали "чоловічим монастирем Десятинного Різдва Пресвятої Богородиці".
У лютому 2019 року, як пише BBC News з посиланням на свої джерела, була спроба заборонити в'їзд до України настоятелю споруди, єпископу УПЦ МП Гедеону (Юрію Харону). Його також позбавили громадянства України. Це рішення було пов'язане саме зі скандалом навколо законності забудови біля фундаменту Десятинного храму. За даними СБУ, єпископ Макарівський Гедеон мав три громадянства - України, росії та США.
Хто такий настоятель "храму-МАФу" промовляє той факт, що 7 січня 2023 року Гедеон звершив всенічне бдіння в Казанському (Татарстан, рф) чоловічому монастирі російської Православної Церкви у співслужінні митрополита РПЦ Казанського і Татарстанського Кіріла, де були "були піднесені молитви за російське воїнство і за мир". Про це повідомив портал "Духовний фронт України".
Згідно з інформацією на сайті Татарстанської митрополії РПЦ, Гедеон (Харон) перебуває в рф вже понад два роки. 23 січня 2021 року про його перебування в рф з’являється перша згадка на сайті РПЦ.
Розташування каплиці Московського патріархату біля фундаменту Десятинної церкви було настільки відвертим посяганням на історичне минуле України, що там регулярно проходили акції протесту киян.
У січні 2018 року на сайті Київської міської ради було розміщено петицію з вимогою знести так звану каплицю УПЦ (Московського патріархату) біля фундаменту Десятинної церкви як "незаконну". Звернення зібрало 10 тисяч підписів, необхідних для того, щоб його розглянули представники влади.
Кількома днями раніше за спробу підпалу незаконної релігійної споруди УПЦ МП поруч із фундаментом Десятинної церкви, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про "замах на умисне знищення або пошкодження майна".
Повідомлялося про затримання двох чоловіків, якими виявилися архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк. Пізніше Шевченківський райсуд Києва взяв їх під варту на 2 місяці з можливістю внесення застави, попри клопотання прокурора обмежитись домашнім арештом.
Архітектори стверджували, що своєю акцією мали намір привернути увагу суспільства до незаконної забудови історичної місцевості, передавало Радіо. Свобода.
У лютому 2018 року навколо "храму-МАФу" відбулися масові протести, на які вийшло кілька сотень громадських активістів, волонтерів, ветеранів АТО, представники "Правого сектора", ВО "Свобода". Вони вимагали звільнити заарештованих архітекторів Горбаня та Шемотюка, та закликали тодішню владу з’ясувати законність зведення споруди УПЦ (Московського патріархату) в буферній зоні об'єкта ЮНЕСКО.
Активісти тримали в руках плакати з написами "Геть московського попа", "Геть ФСБ! Геть злочинців", "Московитам час клеїти лапті".
На підтримку "храму-МАФу" вийшли представники УПЦ Московського патріархату. Між сторонами спалахували сутички, але до силового протистояння не доходило.
Що далі
"Історія свавільного спорудження цієї будівлі на особливо цінних землях, власником яких є держава, стане хрестоматійним прикладом безвідповідальності чиновників і водночас неповаги до культурної спадщини України міжнародного значення", - йдеться у заяві Національного музею історії України після демонтажу "храму-МАФу".
У Музеї нагадали, що для України територія біля фундаменту Десятинної церкви – головне місце памʼяті, зберігати й поважати яке зобовʼязані не тільки громадяни нашої країни, а й іноземці, незалежно від політичних, культурних і релігійних поглядів.
Планується, що територію, зокрема звільнену ділянку, використовуватимуть для проведення просвітницьких заходів і дитячих програм, присвячених як давньому минулому, так і сучасній історії України. Також у майбутньому плануються археологічні дослідження ділянок, що досі не були вивчені або не стали експозиційними обʼєктами.
У заяві також наголошується:" Захист культурної спадщини є почесною та благородною місією, а також колективною відповідальністю, адже хто не знає минулого, той не має майбутнього. Справа незаконної споруди на території Національного музею історії України продемонструвала єдність громадянського суспільства та його активну підтримку правового рішення. Така позиція цілком відповідає стародавньому мотто, яке поділяємо й ми, а саме: "За законом земля має розбудовуватися".
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.