Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура реалізували масштабну операцію з викриття корупціонерів у рядах чинних народних депутатів України, посадовців та представників бізнесу. Зокрема, повідомили про підозру нардепу від фракції «Слуги народу» Андрію Одарченку, який намагався підкупити голову Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.
Як НАБУ та САП проводять «День великих викриттів» та кого затримують останнім часом – розбираємося у матеріалі.
Корупція у сфері відновлення
21 листопада стало відомо, що НАБУ і САП за невеликий проміжок часу викрили одразу декілька корупціонерів.
Зокрема, за інформацією слідства, у серпні 2023 року нардеп і за сумісництвом власник великого будівельного та аграрного бізнесів, звернувся до топпосадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 мільярд грн. За це пообіцяв «винагороду» у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії.
«Після надходження 50 млн грн за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України народний обранець через довірену особу надав топпосадовцю Державного агентства відновлення обіцяний відсоток у сумі 150 тис. дол. США. Передача неправомірної вигоди відбулась на паркінгу одного зі столичних супермаркетів, а гроші знаходились у китайській шкатулці», – розповіли у НАБУ.
Фактичний власник товариства, за сприяння керівниці одного з держпідприємств, запропонував очільнику Міністерства відновлення неправомірну вигоду у вигляді нерухомості у зведених ним новобудовах загальною площею понад 5200 кв. м орієнтовною вартістю понад 170 млн. У замін він мав залишити в силі укладені з товариством угоди щодо будівництва житлового комплексу на земельній ділянці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та сприяти їх реалізації.
Аби приховати вчинення злочину, нерухомість мали оформити на довірену особу топпосадовця. На момент викриття злочину детективи та прокурори задокументували оформлення на довірену особу 15 квартир у Києві.
«Слідством встановлено, що у серпні 2023 року народний депутат України, член комітету з питань антикорупційної політики, звернувся до топпосадовця Державного агентства відновлення з проханням сприяти виділенню коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури. За це пообіцяв надати неправомірну вигоду у криптовалюті Bitcoin в еквіваленті $50 тис.», – заявили у НАБУ.
Після виділення коштів з фонду, на криптогаманець топпосадовця надійшов перший транш неправомірної вигоди в еквіваленті 10 тисяч доларів США.
У справі підозрюються 2 чинні народні депутати України, керівниця держпідприємства, власник приватного товариства та директор компанії. Дії осіб кваліфіковано за ч. 4 ст. 369 Кримінального Кодексу України.
Це перша в історії антикорупційних органів неправомірна вигода, яку вдалося задокументувати у криптовалюті. Досудове розслідування триває. Встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до вчинення викритих протиправних дій.
Спроба підкупу Кубракова та Найєма
Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру нардепу від фракції «Слуги народу» Андрію Одарченку, який намагався підкупити голову Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.
Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) уже розглядає запобіжний захід нардепу від «Слуги народу» та члену антикорупційного комітету ВР Андрію Одарченку.
«З виступу прокурорки стало відомо, що Одарченко пропонував Найєму гроші у криптовалюті за виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому нардеп продовжує обіймати посаду ректора. Зараз дію контракту призупинено у зв'язку з обранням його народним депутатом», – повідомили у Transparency International Ukraine (TI).
На засіданні повідомили, що підозрюваний надав частину хабара у розмірі 0,39 біткоїна, що «на час перерахування було еквівалентно 10 тис. доларів».
Також у TI зазначили, що до суду прийшли охочі взяти Одарченка на поруки – декани та професори з його університету, Харківського державного університету харчування та торгівлі, де нардеп є теж деканом.
Ще одне викриття, що стосується відбудови, йшлося про Сергія Лабазюка, зазначає Інтерфакс-Україна.
Викриті топпосадовці
20 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили керівництво Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у заволодіння понад 62 мільйонами гривень державних коштів.
Слідство з’ясувало, що протягом 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Було залучено дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З ними підпорядковане Держспецзв’язку ДП «Українські спеціальні системи» уклало договори на постачання програмного забезпечення та послуг та переказало у 2021-2022 роках кошти у сумі понад 285 млн грн.
Реальна вартість ПЗ, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
Підозрюються шість осіб:
- на момент вчинення злочину голова Держспецзв’язку (Юрій Щиголь);
- заступник Віктор Жора;
- гендиректор та співробітник держпідприємства;
- власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.
Кабінет Міністрів 20 листопада одразу ж звільнив з посад голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктора Жору.
20 листопада САП та НАБУ сьогодні повідомили про підозру підприємцю, якого напередодні викрили на наданні 200 тисяч гривень хабара командувачу ОСУВ «Одеса».
«Дії особи кваліфіковані за ч. 3 ст. 369 КК України - пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду за попередньою змовою групою осіб», – сказано в повідомленні.
Корупція під час війни – це тероризм
Днями Міністр оборони України Рустем Умєров назвав боротьбу з корупцією одним з ключових завдань міністерства.
«Під час війни ставлюся до корупції як до тероризму», – сказав Умєров.
А керівництво Програми розвитку ООН заявило, що бачить чітку відданість боротьбі з корупцією в Україні і зі свого боку сприяє впровадженню антикорупційних заходів на урядовому, місцевому та бізнесовому рівнях, сказав постійний представник Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні Яко Сільє в інтерв’ю Укрінформу.
«З багаторічного досвіду роботи UNDP у 170 країнах і територіях ми зрозуміли, що корупція є однією з найбільш серйозних проблем у розбудові ініціатив з відновлення та відбудови в будь-якій країні. Однак у випадку України ми спостерігаємо чітку відданість боротьбі з корупцією, і це йде від керівництва з найвищих рівнів влади», – зазначив Сільє.
ПРООН спільно з Міністерством громад, територій та розвитку інфраструктури розробили Антикорупційну програму на 2023-2025 роки, яка містить оцінку корупційних ризиків та визначає основні принципи антикорупційної роботи міністерства.
«Дуже приємно бачити в Україні справжнє бажання зробити все можливе, щоб корупція не підривала зусилля з відновлення. І дуже приємно бачити, що уряд повністю усвідомлює небезпеку корупції в процесах відновлення. Вони справді намагаються розв’язати ці питання, запровадивши конкретні програми та цифрові платформи, які також можуть зробити процес набагато прозорішим і відкритим, зокрема під час подання заявок і реалізації заходів з відновлення», – сказав постпред ПРООН.
Тож антикорупційні заходи в Україні в активній фазі, європейські партнери підтверджують позитивні зміни в роботі структур, що борються з корупцією, а злочинці займають своє законне місце у вʼязницях.