Детектив БЕБ Ігор Попов проти КПК: як правоохоронці створюють ілюзію слідства, порушуючи закон
Детектив Бюро економічної безпеки (БЕБ) Ігор Попов замість реального розслідування створює штучні бар’єри для адвокатів та намагається «скасувати» статус потерпілої сторони у справі відомого українського банку, ігноруючи чинні постанови та закон. Наче вирішив, що норми Кримінального процесуального кодексу — це лише рекомендації, які можна ігнорувати.
Замість ознайомитись зі справою
Історія почалася з того, що захист потерпілої сторони подав законне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Ігор Попов відповів у своєму стилі: видав постанову про «повне задоволення», яка фактично є завуальованою відмовою. Детектив зажадав від адвокатів пакет документів, що прямо суперечить вимогам закону та практиці Верховного Суду. Така «вибіркова уважність» до процедур — це відверта спроба вибити захист із процесу та затягнути справу, де у БЕБ, вочевидь, бракує реальних доказів.
Спроба переглянути законні рішення
Особливе занепокоєння викликає намагання Ігоря Попова ставити під сумнів статус потерпілої особи, який був офіційно підтверджений ще у 2024 році. Детектив БЕБ самовільно перебрав на себе функції контролюючих органів, намагаючись ревізувати рішення своїх колег з інших відомств. Схоже, Попов вирішив створити в рамках Бюро окрему правову реальність, де він особисто вирішує, чиї права визнавати, а чиї — ігнорувати, попри прямі норми Конституції.
Документи «інкогніто»
Вершиною професіоналізму детектива стала видача процесуальних документів без власноручного підпису. Така недбалість не просто порушує закон, а створює умови для маніпуляцій: у будь-який момент БЕБ може заявити, що непідписана постанова не є офіційним рішенням. Така поведінка Ігоря Попова вже стала предметом офіційної скарги до атестаційних комісій Бюро.
Питання в тому, чи може правоохоронний орган дозволяти собі такий правовий нігілізм, чи подібні дії детектива — це лише спосіб врятувати справу від неминучого фіаско в суді.
