Директор НАБУ оприлюднив дані про витоки із судових реєстрів, вони масові

Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив про масові витоки із судових реєстрів. За його даними, за останні кілька років один суддя зробив у реєстрі 1 млн 174 тисяч запитів, і такі обсяги запитів – не виняток.

Витоки із Єдиного державного реєстру судових рішень на етапі досудового розслідування були не лише у справі про діяльність адвокатської компанії «Гарантія ваших прав» під керівництвом Дмитра Борзих, а й у інших справах, розповів Кривонос в інтерв’ю Zn.ua.

Вони стосуються не тільки компетенції Національного антикорупційного бюро розслідувань.

Історія з незаконним доступом різних осіб до судових рішень виходить за межі розслідування певної справи, і НАБУ вдалось встановити й інші факти компрометації ключів різних суддів, посадових осіб і правоохоронців, які користувались реєстром, пояснив директор НАБУ.

Він зазначив, що раніше до ЄДРСР можна було ввійти з допомогою лише логіна і пароля, і тільки нещодавно для аутентифікації став потрібен так званий «твердий ключ» (флешка). Тому довести факт, що суддя передав пароль стороннім особам, тепер непросто.

«Приміром, один із суддів за останні кілька років зробив у ЄДРСР 1 млн 174 тис. запитів. І ми з’ясували, що такі обсяги запитів – не виняток. І це катастрофа. … Зараз уже є «твердий» ключ, і це гарна превенція», – розповів він.

Кривонос підкреслив, що питання витоків даних про слідчі дії стосується не лише антикорупційних органів, а директор бюро ініціював нараду серед правоохоронців, аби показати масштаб проблеми.

«Це серйозний ризик. Проблема набагато масштабніша й вимагає залучення всієї правоохоронної системи. Адвокати – не єдині, хто качав інформацію з реєстрів. Просто нам вдалося їх задокументувати. І вони виявилися, ймовірно, найпросунутішими, бо створили бот і повністю автоматизували процес. Їх цікавили здебільшого наші справи, пов’язані з топкорупцією. Щодо іншого – це давня проблема. Деякі адвокатські компанії, через які можна за гроші отримати інформацію з реєстру, давно й ударно працюють на ринку правоохоронної системи країни», – розповів Кривонос.

Під час перевірки незначної кількості користувачів реєстру детективи виявили по 1,084 млн запитів з певного акаунту, 1,072 млн, 557 тис. Щоб встановити порушення, детективи просто зіставили запити із IP-адресами, через які користувачі входили до системи.

«Тобто якщо ми кажемо про одного суддю, який здійснив понад мільйон запитів, постає запитання: чому він входив до реєстру з 5830 різних IP-адрес?», – пояснив Кривонос.

Наразі в НАБУ ще зіставляють дані, але після підготовки масиву інформації дані передадуть до кіберполіції.

Слідчі, які приходять на обшук, зазвичай розуміють, чи попереджали фігуранців про слідчі дії, в НАБУ це неодноразово фіксували, пояснив посадовець.

«Потрібно терміново реагувати й закривати цю діру, через яку можна зливати інформацію фігурантам», – сказав Кривонос та додав, що людський фактор витоку даних із того чи іншого правоохоронного органу вже не буде таким масштабним.

Щоб захистити систему від таких «технологічних витоків», потрібно задіяти законодавців, бо навіть ухвалений ще рік тому в першому читанні законопроєкт Дениса Маслова, який дає змогу закрити доступ до ЄДРСР, містить норми, які не схвалюють правозахисники та громадські організації. Частина його норм могли б стати корисними для органів досудового розслідування.

У деяких справах дані про слідчі дії варто було б не вносити у ЄДРСУ щонайменше п’ять років, бо публікація фабули судового рішення навіть за кілька років дає чимало інформації людям, які в цьому тямлять, пояснив Кривонос.

Загалом в НАБУ пропонують кілька варіантів вирішення проблеми. Одна з них – постанова слідчого або прокурора про засекречення конкретного рішення суду на певний час, що закриє технічну можливість незаконного доступу до постанов про обшук.

Наразі в НАБУ вивчають наслідки діяльності контори Борзих для кожної конкретної справи, щодо якої були здійснені запити.

Раніше НАБУ і САП викрили масштабну схему, учасники якої отримали незаконний доступ до закритих судових рішень. Підозрювані стежили за ухвалами суддів щодо надання дозволів на проведення обшуків та інших слідчих дій, щоб попереджати своїх клієнтів.