Рішення офіційного Києва подати заявку на вступ до Північноатлантичного альянсу (НАТО) є політичним рішенням, що пов’язане з незаконною анексією кремлем територій України. Надалі нашій країні слід активно проводити необхідні для вступу реформи і домогтися згоди на вступ до Альянсу від трьох ключових країн. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов.
На думку експерта, заявка на вступ до НАТО за прискореною процедурою є політичною відповіддю на запущений росією процес анексії територій України і вкрай важливо, аби Київ підтримував його і надалі.
«На початку широкомасштабного вторгнення росії, Київ подав заявку на членство до Європейського Союзу. Тоді ніхто з чинної влади також не узгоджував її з союзниками. Однак вже за кілька місяців, Україна здобула статус кандидата в члени ЄС. Так, це було викликане зовнішніми обставинами політичне рішення, але тим не менше, це сталося. І було б набагато краще, аби Україна наприкінці лютого, разом із подачею заявки на членство в ЄС, одночасно подала і заявку на членство в НАТО. Нагадаю, що стратегічний курс на членство України в НАТО та ЄС прописані в Конституції України – у 2019 році ці норми вніс в Основний Закон тодішній президент Петро Порошенко. І, можливо, якби наша країна тоді більш активніше займалася цим процесом, а не ставила його «на паузу», сьогодні ми були б набагато ближче до Альянсу, ніж були на момент вторгнення у лютому 2022 року»
політологЕксперт назвав політичною заяву радника президента США з національної безпеки Джейка Салівана про те, що сьогодні вступ України до НАТО не на часі. Олександр Леонов пояснив це тим, що подання Києвом заявки «зненацька застукало США та всі інші країни». На думку аналітика, надалі Україні слід вкрай активно працювати над цим питанням.
«До НАТО вступають не армії, а країни, і має бути виконаний весь комплекс вимог щодо свободи слова, верховенства права, справедливого судочинству. Наші Збройні сили рухаються до Альянсу гігантськими кроками, однак і країна також має рухатися в цьому напрямку. Тим більше, що виконання критеріїв для вступу до НАТО, по багатьох параметрах повністю співпадає з критеріями для вступу в ЄС. І чим швидше Україна почне реалізовувати усі зазначені реформи, тим швидше буде змінюватися риторика, зокрема і країн-членів Альянсу»
Політолог не виключив, що деякі країни Європи можуть гальмувати вступ України до НАТО, зокрема Італія й Угорщина. Він пояснив це тісними економічними зв’язками цих країн із росією та їхнім небажанням входити у жорстку конфронтацію з кремлем.
Водночас, Олександр Леонов нагадав, що Фінляндія та Швеція досить швидко отримали запрошення до Альянсу і це також були суто політичні рішення. За словами експерта, процес вступу цих держав відбувається швидко, що викликане їхнім членством в ЄС і глибокою інтеграцією армій за стандартами НАТО.
На думку аналітика, в цьому контексті, Альянс може активно працювати з тими членами, які виступають проти вступу окремих країн, як, наприклад, Туреччина, що тривалий час не давала згоду на вступ двох скандинавських держав. Водночас, і країна-кандидат також повинна бути максимально активною.
«Україна має робити усе можливе, аби якомога швидше наближатися до стандартів НАТО і як країна, і як політична система. А також паралельно працювати з усіма країнами – як із тими, які згодні, так і з тими, які не згодні на членство. Найголовніше завдання – отримати згоду більшості країн, передусім базової «трійки» - США, Франції та Німеччини. Тоді процес інтеграції України в Альянс, піде значно активніше»
Нагадаємо, 30 вересня президент Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України до Північноатлантичного альянсу (НАТО) в прискореному порядку. Він заявив, що Україна де-факто вже є членом блоку, залишилося оформити це де-юре.
Рішення було ухвалене після екстреного засідання РНБО, що відбулося одночасно з підписанням владіміром путіним нелегітимного договору про приєднання до рф тимчасово окупованих територій України в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях.
У відповідь на рішення Києва, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що кожна демократія в Європі має право подати заявку на членство, і що Альянс поважає бажання та ініціативу України.
Водночас, радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван наголосив, що прийняття України до НАТО зараз не на часі. Чиновник нагадав, що для набуття повноправного членства, потрібен консенсус та підтримка усіх 30 членів Альянсу.
Міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт зазначила, що для вступу до НАТО, Україні слід виконати низку вимог.
У кремлі заявили, що підтвердження майбутнього членства України в НАТО призвело до початку «спеціальної воєнної операції».
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас заявив, що переговори і формальні процедури щодо прийому України до Альянсу, мають розпочатися вже зараз, «попри війну».
Станом на 3 жовтня, членство України в НАТО підтримали вже 10 європейських країн.
