Статус партнера з розширеними можливостями, наблизив Україну до НАТО на один крок. Водночас, країна не зможе найближчим часом стати повноправним членом Альянсу, а єдиним альтернативним механізмом захисту, є нова угода замість провального Будапештського меморандуму. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Віктор Каспрук.
Експерт переконаний, що перспектива вступу України в НАТО була завжди, питання стояло лише в тому, коли нарешті це станеться. Аналітик зазначив, що статус партнера з розширеними можливостями, на один крок наблизив Україну до Альянсу. Водночас, за його словами, це зовсім не означає, що країна стане членом НАТО «завтра, післязавтра або за рік», але це дозволяє Києву зближуватися з Брюсселем і сподіватися, що затяжний процес інтеграції колись завершиться позитивно.
«Надання статусу партнера розширених можливостей занадто мало для того, аби розраховувати на повноправне членство в НАТО чи розраховувати на серйозну допомогу у випадку нападу на Україну другої чи третьої держави, як, наприклад, це сталося з Росією. Мені здається, що проблема блокування Угорщиною засідань Комісії Україна-НАТО, майже вирішена. Водночас, самі перспективи не настільки райдужні, як би цього хотіли у Києві. І в Альянсі це також розуміють»
політологБільш дієвим механізмом захисту територіальної цілісності та безпеки для нашої країни, політолог вважає перегляд Будапештського меморандуму. Аналітик погоджується, що у 1994 році Україна не могла не відмовитися від ядерної зброї, оскільки на неї тиснули США, Росія та країни західного світу. Водночас, на його думку, під час укладання документу, українська сторона припустилася багатьох помилок, бо «в жодному разі не слід було сподіватися, що підпис Росії, яка 337 років колонізувала українські території, буде щось значити».
«Слід ініціювати перегляд цієї угоди. Обґрунтувати це тим, що вона втратила чинність, адже один з гарантів ненападу на Україну, порушив зобов’язання і вчинив акт агресії. Тепер слід підписати новий договір зі США та їхніми союзниками, без участі Росії. Таким чином світ переконається, що відмова від ядерної зброї хоч щось важить і що держави, які гарантували безпеку країні, таки відповідають за свої слова. Україна не має «почивати на лаврах», а має активно наступально й аргументовно доводити, що надані їй понад 20 років тому гарантії, мають виконуватися. Якби з боку МЗС України була ініціатива, ми б могли дуже виграшно для країни розкрутити нинішню ситуацію. А так, нам ще років 20, а то і більше, можуть розповідати про перспективи членства в НАТО, і водночас про те, що Альянс не готовий нас зараз прийняти. Так ми дочекаємося, що НАТО перебуватиме абсолютно в іншому статусі, бо і серед його членів є достатньо протиріч»
Відмову Угорщиною розблокувати засідання Комісії Україна-НАТО, Віктор Каспрук пояснив тісними політичними зв’язками прем’єр-міністра цієї країни з Кремлем. За словами експерта, Будапешт не може скасувати це блокування, адже тоді Віктор Орбан втратить преференції, якій йому надав Володимир Путін. А затяжний угорський «демарш» аналітик вважає не спробою захистити інтереси угорської нацменшини, а спробою розширити права російськомовних в Україні.
«Ця «затяжна гра» зовсім не для того, аби угорська нацменшина здобула якісь привілеї. Якщо Київ таки погодиться на вимоги Будапешта, вони автоматично перенесуться на російськомовну меншину. І тоді Путін почне «вибивати» для неї додаткові привілеї і права, мотивуючи це тим, що «от, дивіться, угорській меншині, яка набагато менша за чисельністю, ви преференції дали, тож і російська меншина теж має право їх отримати». Тобто, Орбан грає на Путіна, і ця затяжна гра може тривати ще дуже довго. До того ж, не факт, що навіть якщо Київ погодиться на вимоги Будапешта, Орбан скасує «санкції». Угорський прем’єр може сказати, що Україна виконала це і це, але водночас не виконала ще це і це. І доки ми це не виконаємо, засідання Комісії Україна-НАТО не розблокують. Будь-яка поступка країні, яка визнає себе слабшою, не матиме очікуваного результату, адже їй почнуть висувати нові вимоги»
Експерт також не прогнозує блокування чи призупинення європейської та євроатлантичної інтеграції через нинішній проросійський «відкат» всередині країни. На його думку, жоден президент не здатен повністю скасувати стратегічний вектор зовнішньої політики України.
«Я думаю, що Захід візьме до уваги нинішнє послаблення демократії, тиск на опозицію і націоналістичні сили, але просування України вбік НАТО і Європи не зупиниться. Тому що ми зараз маємо одного президента, однак після нього за деякий час буде наступний, і так далі. Ані чинний, ані наступний президенти, не можуть змінити ключові стратегічні цілі. Це вдасться змінити лише тоді, коли Путін проголосить Україну «Південно-західним федеральним округом». А це неможливо. Сьогодні ми є свідками позиційних ігор, в яких Україна виконує роль «футбольного м’яча». Це дуже неприємно бачити. Українці, які десятиліттями обирали у вищу владу не патріотів, сьогодні пожинають плоди свого вибору»
Нагадаємо, 12 червня Північноатлантична рада надала Україні статус партнера з розширеними можливостями НАТО (Enhanced opportunity partner, EOP) поряд з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією.
Такий статус надається країнам, збройні сили яких вже працюють із використанням стандартів НАТО, вже є взаємосумісними з арміями Альянсу – але які з тих чи інших причин або віддають перевагу тісному партнерству, а не членству (як Швеція чи Фінляндія) чи розраховують отримати членство в осяжний термін (як Грузія).
Держави, які є партнерами НАТО з розширеними можливостями, отримують допуск до актуальної інформації, що ухвалюється Альянсом; до консультацій, сертифікації, участі в навчаннях, підготовці, оперативного планування та оцінки обстановки. Доступним для України стає також обмін розвідувальними даними з НАТО. Крім того, військовослужбовці ЗСУ зможуть брати участь у роботі керівних органів Альянсу. Також країни зі статусом EOP беруть участь у спільних місіях з НАТО на рівні, схожому до повноправного членства.
Військовий експерт Юрій Бутусов зазначив, що статус партнера з розширеними можливостями не означає, що НАТО захищатиме Україну: Альянс лише офіційно підтримав боротьбу країни з РФ.
Для подальшого поглиблення співпраці, Альянс очікує від Києва ухвалення п’яти важливих законів.
Тим часом Угорщина не зняла блокаду зустрічей комісії Україна-НАТО на знак протесту про мовні положення «Закону про освіту». Будапешт висунув Києву низку умов для скасування вето. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що «пошуки розв’язання ситуації тривають».
У Кремлі заявили, що статус України як партнера НАТО з розширеними можливостями «не сприяє зміцненню безпеки та стабільності в Європі». Керівництво РФ пригрозило вжити заходів для збереження власної безпеки.
Політичний експерт Андрій Юсов зазначив, що надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО, підтвердило планомірну стратегію з інтеграції нашої країни до євроатлантичної спільноти. Водночас, послаблення чинною владою демократичних свобод, створює ризики для цього процесу.
