Конституційний суд визнав законним указ президента про розпуск парламенту, аби запобігти розгортанню більш потужної і масштабної політичної кризи в країні. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів керівник Центру військово-правових досліджень, політолог Олександр Мусієнко.
Експерт вбачає у рішенні Конституційного суду як правові, так і політичні фактори.
«В цьому аспекті існують дві точки зору і обидві мають право на існування. Перша – коаліція припиняє існування в момент оголошення спікером парламенту з трибуни, і друга – коли парламентська більшість де-факто не має голосів. Для уникнення колізій у майбутньому, слід привести норми усіх законодавчих актів, зокрема, закону «Про Регламент Верховної Ради України», у відповідність до норм Конституції. Слід чітко виписати процедуру формування коаліції та припинення її діяльності»
політологВодночас політичний фактор у рішенні Конституційного суду про визнання легітимності указу президента, експерт вважає навіть більш вагомим за правовий. На його думку, це обумовлене двома причинами.
«По-перше, новий президент має великий рейтинг підтримки – близько 73%. Він приїжджав до зали Конституційного суду і розповідав про це, що підштовхнуло суддів підтримати його указ. І по-друге, таким рішенням, суд намагається відвернути подальше розгортання політичної кризи. Якби судді визнали указ президента неконституційним, виникло б питання, а що робити далі. Голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що виборчий процес припинити неможливо. Таким чином вона не хоче брати на себе відповідальність за організацію виборчого процесу та його фінансування, адже може змінитися ситуація і тоді членів Комісії запитають: «А чому ви виконуєте рішення, яке не відповідає Конституції?» У такому разі виникла б ще серйозніша політична криза. Тому Конституційний суд ухвалив таке політичне, зважене і прагматичне рішення, аби не допустити поглиблення кризи»
Політолог також погодився з тезою в рішенні Конституційного суду про те, що «дострокові вибори зможуть вирішити конституційний конфлікт, що виник між президентом і парламентом».
«У новій Верховній Раді партія «Слуга народу» матиме більшість голосів і президент більше не зможе сказати: «Дивіться, я тут такий хороший, хочу стільки всього зробити, а ви, депутати, погані, працювати не хочете, я вас розпускаю». Тоді Зеленський уже матиме важелі впливу і повноваження, і на його партію ляже максимальна відповідальність. Тож у цьому контексті таке рішення Конституційного суду – це політично мудрий виважений крок»
Крім того, на думку експерта, таким рішенням суд скасував усі сумніви та перепони на шляху проведення дострокових парламентських виборів.
«До виборів лишився місяць, виборчий процес триває. Були проблеми з тим, що ЦВК може не встигнути надрукувати бюлетені, деякі інші організаційні моменти, але я думаю, вони будуть вирішені. Ми бачимо, що створені та сформовані виборчі округи та дільниці, депутати і кандидати в депутати подали списки, їх реєструють. Розпочалася агітація і вибори до Верховної Ради відбудуться у визначену дату – 21 липня»
Нагадаємо, 21 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». 23 травня документ було опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» і він набув чинності.
За словами Зеленського, головним аргументом для дострокових виборів є низький рівень довіри українців до парламенту, а юридичною підставою – відсутність коаліції з 2016 року.
Однак спікер парламенту Андрій Парубій заявив про намір оскаржити указ про розпуск парламенту в Конституційному суді. 14 червня він передав суду список народних депутатів, який підтверджує наявність коаліції на момент виходу зі складу більшості «Народного фронту» кілька років тому.
21 червня Конституційний суд вирішив, що указ президента про дострокове припинення повноважень парламенту і призначення дострокових виборів від 21 травня 2019 року, відповідає Конституції України. В рішенні також зазначається, що проведення позачергових виборів зможе вирішити конституційний конфлікт, що виник між президентом і парламентом.
