Подальше зволікання партнерів із далекобійністю де-факто стає чи не найбільш вагомою опорою російського наступального потенціалу. Про це заявляв президент Зеленський, говорячи про тяжкі бої на Донеччині. Заборона на дальні удари ATACMS та Storm Shadow так само обмежує наступ ЗСУ у Курській області рф.
Отже, з одного боку – Україна має домогтися від партнерів вчасних поставок озброєння, щоб Курська операція принесла бажаний ефект для утримування всього фронту. А з іншого – встигнути використати успіхи ЗСУ на російській території як козир проти путіна на мирних переговорах.
Далекобійність
На зустрічі з керівниками дипломатичних установ президент Зеленський з-поміж інших пріоритетів таких, як санкції та довгострокові домовленості з партнерами, першим назвав «далекобійність».
«Отже, перше – далекобійність… Зараз це ключове захисне рішення, яке повинне підтримати наших воїнів. І це стосується роботи передусім наших дипломатів, вас та інших представників України в Америці, у Великій Британії, у Франції, у Німеччині й також у тих країнах, які здатні самі або впливаючи на партнерів розв’язати питання щодо далекобійності», - сказав Зеленський у своїй промові.
Він також наголосив, що «формат реагування путіна на операцію в Курській області доводить, що немає жодної раціональної причини не давати нам бути справді міцними, справді далекобійними».
У Пентагоні після початку Курської операції ЗСУ відповіли, що США не змінили свого рішення про заборону завдавати американською зброєю дальніх ударів по росії. Водночас заступниця речника Міноборони США Сабріна Сінгх запевнила, що американської допомоги для ЗСУ буде більше.
У відповідь на останні заяви Зеленського представник британського прем’єр-міністра Кейра Стармера зазначив, що підтримка Києва є непохитною. «Прем'єр-міністр залишається абсолютно рішучим у своїй підтримці України», - заявив він, додавши, що заборона на використання британських ракет Storm Shadow на території росії зберігається, пише The Guardian.
Тим часом британське видання The Telegraph ставить питання: що насправді впливає на заборону далекобійних ударів по росії і чому Велика Британія має узгоджувати використання британської зброї зі США? Відповіді на ці питання намагаються знайти у матеріалі «путін на межі поразки - настав час запускати ракети Storm Shadow».
Головним фактором називають протидію росії та вплив її дезінформації на західних політиків. «Очевидно, що російська дезінформація та пропаганда намагаються зробити ці води якомога каламутнішими, і, мабуть, з деяким успіхом», - мовиться у публікації.
Зазначається, що британський уряд зараз зосереджений на встановленні миру на Близькому Сході. Принаймні, частково через тиск з боку пропалестинських прихильників усередині та за межами Лейбористської партії.
«Новий уряд, яким би недосвідченим він не був у питаннях військових та безпеки, повинен розуміти, що мир у Східній Європі — це, безумовно, їхній головний пріоритет, як внутрішній, так і міжнародний. Зараз немає жодних російських червоних ліній, які повинні викликати в нас занепокоєння, і путін мав багато випадків, коли він міг би використовувати свій ядерний арсенал — не в останню чергу завдяки Курську. Але він зробив не більше , ніж вигукував порожні погрози проти всієї Європи», - сказано у матеріалі.
Британський уряд критикують за те, що він не дає Києву карт-бланш на використання ракет Storm Shadow з максимальною ефективністю, стримуючи російські підкріплення та поповнення запасів, направлених проти наступу ЗСУ у Курській області рф.
«Якщо Стармер та його команда не розуміють нюансів цих тактичних воєнних дій, хтось у Міністерстві оборони чи десь ще має негайно їх прояснити», - пише The Telegraph.
Як бачимо, розвиток Курської операції все ж таки додав Україні голосів, які закликають Захід зняти обмеження на удари та дати більше зброї.
Так, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес після повідомлення про удар по третьому мосту на Курщині, опублікував у соцмережі X відповідне фото та зробив допис: "Це має бути гнітюче для тих, хто пророкує приреченість і постійно критикує планування та виконання ЗСУ".
Годжес закликав не заважити Збройним силам України, а дати більше зброї.
This must be depressing for the Doomers out there who constantly criticize UAF planning and execution. We should just give UAF weapons and get the F out of the way.
Another key bridge destroyed in Kursk Oblast, Ukraine claims https://t.co/6raOZovRsP
— Ben Hodges (@general_ben) August 19, 2024
Допомога Німеччини
Днями західні ЗМІ повідомляли, що Німеччина може обмежити фінансування допомоги Україні через проблеми з національним бюджетом. Це викликало критику, зокрема серед правлячої коаліції в середині країни, оскільки ФРН є найбільшим постачальником зброї для України після США.
Уряд канцлера Олафа Шольца щосили намагається збалансувати пріоритети трьох ідеологічно різних партій та скласти бюджети, що відповідають суворим правилам Німеччини щодо обмеження зростання держборгу, які вона сама встановила, пише The Associated Press (AP).
Йдеться про те, що цьогорічний бюджет передбачає майже 7,5 млрд євро ($8,3 млрд) на військову допомогу Україні, тоді як план на наступний рік становить 4 млрд євро, і ця цифра може збільшитися в міру проходження бюджету через парламент.
Уряд Шольца заперечує, що обмеження бюджету можуть зашкодити постачанню зброї в Україну. Чиновники сподіваються, що кредитний пакет для України, узгоджений G7 у червні, відіграватиме дедалі більшу роль у фінансуванні допомоги. Йдеться про $50 млрд, що надійдуть за рахунок відсотків за прибутком від заморожених російських активів. При цьому Київ закуповуватиме зброю безпосередньо.
Представник уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер заявив, що на переконання уряду, цей механізм запрацює до кінця цього року.
За його словами, «жодна європейська держава не запланувала б велику підтримку України, у тому числі й наступного року», і цілком розумно, що запланована Німеччиною підтримка скоротиться найближчими роками, оскільки в гру вступлять «несподівані прибутки» від конфіскованих російських активів.
«Німеччина залишається повністю залученою, і слово канцлера про те, що підтримка України триватиме стільки, скільки необхідно, як і раніше, залишається в силі, і що ніхто, і насамперед президент росії, не може сподіватися, що ми послабимо позиції», - заявив речник журналістам у Берліні, передає AP.
Переговори
Модель мирного пакту, яку дедалі частіше обговорюють у Києві, черпає натхнення з угоди від липня 2022 року, яка дозволила Україні відновити експорт зерна із Чорного моря. У рамках цього формату росія та Україна працювали над окремими угодами під наглядом ООН та Туреччини як посередників, без прямої угоди Москви та Києва, повідомляє Politico.
У Києві вважають, що блискавичний удар українських військ через кордон до російської Курської області зміцнив переговорні позиції України. Однак російський диктатор путін заявив, що він не налаштований на розмови.
Модель Чорноморської угоди могла б стати мостом через цей глухий кут, повідомили Politico два високопоставлені українські чиновники. "Це той план, якого ми прагнемо", - сказав чиновник, близький до адміністрації президента України, на умовах анонімності.
Основою того, чого хоче Україна, є план із 10 пунктів, складений президентом Зеленським у 2022 році, що охоплює низку тем, таких як продовольча та енергетична безпека, відновлення територіальної цілісності України та виведення російських військ.
Реалізацію цього формату прискорює керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Зараз формуються 10 робочих груп, включно з послами та експертами, для розробки планів дій та термінів.
Єрмак також порушив питання про чорноморську угоду як про потенційний формат: «У нас не було переговорів із росією. Ми мали переговори з Туреччиною та ООН, а вони вели переговори з росією. То справді був успіх. Коридор діяв рік – було багато проблем, але він працював. Ми маємо це визнати. Подібний формат можна використовувати знову».
Але Україну ще чекає довгий шлях, вважають західні оглядачі. Київ має працювати над спільним мирним планом з країнами, які погодилися допомогти реалізувати три початкові пункти формули миру - ядерну та енергетичну безпеку, продовольчу безпеку та повернення полонених. Ці пункти були узгоджені на першому мирному саміті у Швейцарії в червні.
Зеленський хоче, щоб на зустрічах, ініційованих Україною під час цього саміту, вийшла спільна мирна пропозиція. Дружні росії країни, які беруть участь у реалізації мирної програми, мають надати свої пропозиції Москві під час другого мирного саміту, який Київ хоче організувати до кінця цього року.
Однак росія вже заявила, що не приїде на цей саміт і назвала українську формулу миру «цілком неприйнятною» для Кремля. Тому українці вирішили, що Москві потрібна певна мотивація, заявивши, що нальоти на росію припиняться, як тільки буде досягнуто мирної угоди.
"Чим раніше росія погодиться на відновлення справедливого миру, зокрема, на основі формули, яка веде до такого миру, тим раніше припиняться рейди українських силовиків на територію росії", - цитує видання речника МЗС України Георгія Тихого.
Politico також звертає увагу на одного із учасників переговорів – Туреччину, яка не приховувала свого бажання знову виступити посередником для укладання мирної угоди.
«Туреччина, як завжди, готова сприяти процесу. Ми не будемо ухилятися від подальших зусиль», - заявив у червні міністр закордонних справ Хакан Фідан. Станом на серпень у Міністерстві закордонних справ Туреччини додатково цю тему не коментують.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.