Україна вступила у 2025 рік у стані глибокої, багатовимірної економічної кризи. Триваюча четвертий рік війна, дефіцит державного бюджету, скорочення виробництва в багатьох секторах та зниження інвестиційної привабливості стали основними чинниками, які формують поточну макроекономічну ситуацію. І ситуація ця є відверто негативною.
Попри це, провідні міжнародні фінансові інституції, включно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), не виключають позитивної динаміки ВВП України у 2025 році. Однак варто розуміти, що ця динаміка залишається доволі умовною і базується на ряді складних передумов, пов’язаних із зовнішньою допомогою, стабільністю макрофінансів та функціонуванням критичної інфраструктури.
То яким же є поточний економічний стан України, чи можливе економічне зростання у 2025 році і яким чином, і чого пересічним громадянам очікувати від курсу валют? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в ситуації.
Поточний стан економіки: криза як норма
Українська економіка наразі функціонує у режимі так званої «адаптивної стабілізації». Основними ризиковими факторами залишаються триваючі військові дії, які призводять до економічних збитків, руйнування інфраструктури, відтоку робочої сили внаслідок мобілізації та/або еміграції, тощо. Це, своєю чергою, спричиняє затримки в експортно-імпортних операціях, періодичні перебої в електропостачанні (втім, станом на зараз ця проблема поки що не стоїть так гостро, як торік) та, як наслідок, зниження виробничої активності.
За даними Держстату, за перші п’ять місяців 2025 року промислове виробництво України скоротилося на 6,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Одночасно з цим спостерігається постійний відтік робочої сили за кордон, що створює додатковий тиск на внутрішній ринок праці.
Останній, до речі, демонструє ознаки «структурного розриву». Це означає, що попит на спеціалістів високого рівня не може бути задоволений через мобілізацію та еміграцію населення.
У свою чергу, зростання цін на енергоносії та імпортовані товари призвело до підвищення інфляційних очікувань серед населення та бізнесу. НБУ змушений утримувати облікову ставку на рівні 15,5%, намагаючись знизити темпи інфляції, які, за підсумками 2024 року, перевищили 12,8%, а у травні 2025-го сягнули 15,9%.
На цьому тлі майже всі державні витрати залишаються критично залежними від зовнішньої фінансової допомоги. Європейський Союз, частково — Сполучені Штати Америки та інші донори продовжують надавати якісь кошти, однак вони переважно спрямовуються на соціальні та оборонні потреби, тоді як внутрішні інвестиції у розвиток інфраструктури, промисловості чи інновацій перебувають на мінімальному рівні.
Водночас частковим буфером для економіки стала оборонна промисловість, яка демонструє зростання. За попередніми оцінками, обсяг продукції у цьому секторі вже перевищив $10 мільярдів і має потенціал подальшого розширення. Втім, це абсолютно очікувано для країни в стані війни.
Чи можливе економічне зростання у 2025 році
У наявних умовах питання про економічне зростання у 2025 році виглядає радше прагненням до бодай якоїсь стабілізації, аніж реальною спробою прориву. Проте у прогнозах міжнародних організацій є місце для обережного оптимізму — хоча й доволі стриманого та скоріше з уклоном у негатив.
Так, ЄБРР у травні знизив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік з 3,5% до 3,3%, вказавши на посилення ризиків, пов’язаних з воєнною ситуацією, інфляцією та обмеженими можливостями внутрішнього ринку. Єврокомісія теж змінила оцінку з 2,8% до 2,0%, підкреслюючи, що слабка споживча активність та проблеми з експортом є стримувальними чинниками. Разом із тим у цих випадках все ще йдеться про певне економічне зростання, а не про стагнацію та падіння.
НБУ у своєму інфляційному звіті зберіг прогноз зростання на рівні 3,1%, вказуючи на позитивну динаміку у сільському господарстві, ІТ-секторі та оборонній сфері. МВФ, натомість, оцінює потенціал зростання ВВП у діапазоні 2–2,5%, наголошуючи, що безперебійне надходження зовнішніх коштів і реалізація структурних реформ залишаються необхідними умовами збереження навіть такого скромного темпу приросту.
Водночас вітчизняні економісти зазначають, що у разі покращення логістики та енергопостачання, а також за умови пришвидшення модернізації промисловості, країна може вийти на зростання аж до 3,5% у 2025 році. Це, однак, можливо тільки в разі збереження відносної політичної та військової стабільності, а також активного залучення інвестицій, що поки що виглядає малоймовірним через високі ризики. Тож поки що даний прогноз можна вважати найбільш оптимістичним.
Курс валют 2025: між реальністю та очікуваннями
Курс національної валюти у 2025 році став ще одним індикатором економічної турбулентності. Починаючи з березня, гривня демонструє стійке ослаблення відносно основних іноземних валют. Влітку ця тенденція продовжилася. Зокрема, курс євро вперше перевищив позначку 49 гривень, а долар наблизився до 42 та подекуди навіть його перевищив, якщо казати про покупку.
Аналітики вважають, що це обумовлено декількома чинниками. По-перше, традиційне сезонне зростання імпорту, зокрема енергетичного, створює високий попит на валюту. По-друге, населення й бізнес очікують на подальше зростання курсу, тому активно скуповують долари та євро, що підсилює девальваційний тиск. По-третє, обсяги валютної виручки скорочуються, адже експорт падає через проблеми з логістикою та виробництвом.
Згідно з держбюджетом на 2025 рік, курс долара закладено на рівні 43,5 гривень, очікування зростання — до 45 гривень, євро — ще більше. Прогнози експертів поділяються: частина вважає, що НБУ зможе стабілізувати ситуацію завдяки валютним інтервенціям та підтримці з боку міжнародних партнерів. Інші ж вказують на те, що за песимістичного сценарію курс долара може досягти 45 гривень навіть раніше кінця року, а євро — перевищити 50 гривень. Це, в свою чергу, призведе до подальшого зростання цін на імпортні товари та, авжеж, негативно вплине на інфляцію.
У НБУ намагаються уникнути різкої девальвації, поступово послаблюючи фіксований курс у рамках контрольованої гнучкості. Такий підхід дозволяє утримувати резерви на достатньому рівні і водночас не допустити паніки на валютному ринку. У той же час варто враховувати, що тривала девальвація без реального зростання економіки може мати кумулятивний ефект і спричинити повну втрату довіри до національної валюти.
Думки експертів
Економіст, директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що для покращення економічного становища України існують всього два джерела.
«Перше джерело — це природа, тобто врожай. Якщо цьогоріч буде хороший врожай, то аграрний сектор дасть Україні суттєвий прибуток. До того ж агросектор у нас взагалі визначальний в економіці. Другий напрямок — це ВПК. Він однозначно буде давати плюси. У нього вливається досить багато грошей, бо в нас війна. Зростання буде точно. Але загалом треба розуміти, що воєнні видатки не є продуктивними. Тож ріст ВВП за рахунок виробництва ВПК в силу непродуктивності не дає зростання реальних доходних населення. Але це єдиний спосіб захистити державу. І в будь-якому разі економічний приріст у цифрах це дасть. Але якщо порахувати все, розрахувати реальні втрати під час війни, то до 2% цього року максимум буде зростання. Принаймні так вважає Світовий банк. Ми закладали в бюджет більше. Але подивимося, як воно буде», — каже Пендзин.
Окремо експерт висловив свої думки стосовно актуальних курсів валют.
«Середньорічний курс долара — 43,5 гривні. Це прогноз Нацбанку. А що стосується євро — слід брати крос-курс на кінець року. І можна буде порахувати. Євро зараз сильно росте по відношенню до долара, тому ми і бачимо такі показники», — резюмував Олег Пендзин.
Економіст Юрій Гаврилечко налаштований ще більш скептично. Він вважає, що жодних передумов для стійкого економічного зростання Україна не має.
«Я не бачу навіть натяків на можливості економічного зростання цього року. Абсолютно незрозуміло, що може стати драйвером і в який спосіб це може відбуватися в умовах фіскального тиску, посилення хаотизації на ринках і абсолютно незрозумілої ситуації з перевірками того самого бізнесу та регуляторного навантаження. У нас чи не кожного місяця щось змінюється в регуляторній політиці, а чим більша нестабільність у цій сфері, тим менше шансів на розвиток бізнесу. При цьому фактори валютних ризиків я оцінюю як вторинні щодо регуляторної політики. Їхній вплив, безумовно, теж є, але суто в цінах. За рахунок інфляції і податків ВВП дійсно може бути більше, ніж прогнозовано. Але це наслідок інфляції. Відповідно, всі намагання НБУ пояснити, що нам конче потрібно переходити на євро, робити його якірною валютою і так далі, лише додають до того бардаку незрозумілості і невизначеності», — каже Гаврилечко.
За словами експерта, щодо актуального курсу і пари «євро-долар» все залежить від того, як європейці і Трамп домовляться стосовно тарифного регулювання.
«Певні шанси на зниження курсу євро до долара є, бо зараз високий і міцний євро сприяє рецесії в єврозоні та, відповідно, економічному посиленню США. Але це тимчасове явище. Бо чим дорожчим буде євро і чим гіршою буде ситуація в Європі, тим менше ЄС зможе закуповувати американських товарів. Всі ці процеси відбуватимуться і на нашому курсу, але сказати як саме — досить важко. Наші курсові коливання пов'язані перш за все зі внутрішніми процесами, зокрема з роботою НБУ», — впевнений Юрій Гаврилечко.
Резюмуючи, Україна у 2025 році продовжує рухатися вузьким коридором економічних можливостей, у якому стабільність залежить не стільки від внутрішніх факторів, скільки від зовнішньої допомоги та безпекової ситуації. Попри всі труднощі, провідні економічні установи зберігають прогнози помірного зростання, що свідчить про наявність потенціалу відновлення. Втім, його реалізація можлива тільки за умов координації дій уряду, міжнародної підтримки, макрофінансової дисципліни та відновлення критичної інфраструктури.
Курс національної валюти залишається лакмусовим папірцем загальної нестабільності. Його поведінка до кінця року залежатиме від ринку, рішень НБУ та стійкості зовнішньої допомоги. У цій складній динаміці Україна має шанс зберегти економічне життя, але перспективи зростання залишаються вкрай крихкими.
