В ніч на вівторок, 3 лютого, Російська Федерація завдала чергового масованого удару по Україні. Ворог запустив понад 70 ракет (крилатих та балістичних), а також близько 450 БПЛА. Під ударом, як і завжди останнім часом, опинилися енергетичні об'єкти — в Києві, Харкові, Дніпрі та інших регіонах держави. Зазначимо, що наразі середня температура в країні складає приблизно мінус 25 градусів, і згідно з конвенціями ООН від 1948 року, навмисне створення умов існування, несумісних із життям — наприклад, холод — може бути кваліфіковане як геноцид.
В цьому контексті однією з найцікавіших новин всього останнього тижня є «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке, судячи з усього, вже офіційно припинило дію сьогодні вночі. Про тимчасовий мораторій на удари по енергетичних об'єктах стало відомо лише в минулий четвер, 29 січня, а остаточне підтвердження з'явилося в п'ятницю, 30 січня. І хоча сторони нібито домовлялися на тиждень, в результаті воно тривало в кращому випадку 4-5 днів, і то в залежності від того, як на це подивитися.
Судячи з усього, заборона на удари по енергетичних об'єктах стала сюрпризом для Києва, причому на найвищому рівні. Західні ЗМІ писали, що президент Зеленський та його найближче оточення дізналися про енергетичне перемир'я так само, як і всі інші: із публічних заяв президента Трампа — і були неабияк здивовані. Втім, наразі достеменно невідомо, правда це чи ні.
Як би там не було, але енергетичне перемир'я вже точно минуло, не протримавшись і тижня. Загалом же до цієї події в історії російсько-української війни є безліч питань, і чим далі, тим більше. Схоже навіть на те, що de facto ніякого перемир'я в принципі не було, а вся ця історія — історія великого «нічого».
Що взагалі відбулося навколо ударів по енергетиці, до чого тут мирний процес і чому все сильніше схоже на те, що вся тема з тимчасовим мораторієм на атаки по енергетичним об'єктам була не більше ніж гучним інфоприводом, за яким стояла пустота? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в питанні.
Удари РФ по енергетиці: головний козир Кремля
Спершу потрібно відповісти на ключове питання: а навіщо взагалі Росія цілеспрямовано заморожує українські міста, залишаючи мільйони людей без базових благ цивілізації? Відповідь не настільки проста, як видається на перший погляд.
Деякі експерти пояснюють це тим, що таким чином порушується логістика ЗСУ, обмежується робота військових виробництв, страждає економіка, ростуть видатки та «втома заліза», тощо. Все це правда, але лише частково. Глобально настільки масштабні удари не мають великого сенсу. Тим паче, що логістика давно децентралізована, а військова промисловість працює на резервних лініях.
Ключова причина, чому Путін із завзяттям, гідним найкращого застосування, продовжує знищувати енергетику України, полягає в тому, що це його головний і, мабуть, єдиний козир (окрім ядерної зброї), а також найсерйозніший елемент тиску на українське суспільство.
Фронтові успіхи у РФ, на жаль, є, і сперечатися з ними важко. Але якщо дивитися глобально, то карта бойових дій особливо не змінюється. Як і декілька років тому (а дивлячись ширше — як і в 2014-му), ключовою точкою бойових дій залишається Донбас, який Росія досі не захопила. Водночас без тепла, води та світла страждають одразу мільйони простих громадян. В енергетиці діє режим надзвичайної ситуації, Київ взагалі знаходиться на межі колапсу, коли деякі старі люди вже гинуть у власних квартирах від холоду. Тобто у війні з українським народом Путін дійсно досяг набагато більшого, ніж у боях із ЗСУ.
Енергетичний «жест доброї волі» від Кремля
І ось на цьому тлі Кремль раптово робить «жест доброї волі»: нібито погоджується тимчасово припинити удари по енергетиці після особистого прохання Дональда Трампа. Але навіщо йому відмовлятися від головного козиря? Відповідь проста: ніхто і не відмовлявся.
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков тільки в п'ятницю, 30 січня, підтвердив існування перемир'я, заявивши, що воно триватиме до нової запланованої зустрічі в контексті переговорного процесу в Абу-Дабі (ОАЕ) — тобто до 1 лютого. Таким чином Росія хотіла «надати позитивний імпульс мирному процесу», як це цинічно назвали в Кремлі. Однак згодом стало відомо, що переговори переносяться на 4-5 лютого. Схоже, що таким чином українці та американці намагалися пролонгувати тимчасове припинення вогню по енергетиці. Втім, цей трюк, на жаль, не вдався.
Не можна не відмітити цікавий факт: напередодні експертна спільнота помітила дивний «россинхрон» у заявах сторін. Росія дала зрозуміти, що енергетичне перемир'я діятиме до 1 лютого. Україна зазначала, що в її розумінні перемир'я має діяти десь до 5-6 лютого. Президент Зеленський на днях навіть фактично намагався «згладжувати гострі кути», коментуючи періодичні удари по енергетиці на прифронтових територіях.
«За добу були нові російські обстріли об'єктів енергетики у прифронтових та прикордонних громадах, однак цілеспрямованих ударів… по енергетичній інфраструктурі не було», — заявив голова держави 2 лютого.
А буквально вчора ввечері особисто Дональд Трамп виступив із заявою, в якій нагадав, що він особисто попросив Путіна тиждень не бити по Києву та іншим містам, оскільки в Україні зараз дуже холодно. Американський лідер зазначив, що перемир'я діє — і це вже «бодай щось гарне». Однак вже в ніч на 3 лютого, буквально за декілька годин після слів президента США, стався черговий масований обстріл, який залишив без світла, води та тепла мільйони українців від Харкова до Дніпра та Києва.
Тут також треба розібратися детальніше. В середньому РФ масовано атакує українську енергетику приблизно раз на 1-2 тижні. У «дні тиші» Москва оцінює завдану шкоду та накопичує ракетно-дроновий потенціал.
Останній великий удар був 24 січня. Наступний відбувся 3 лютого. Тобто пройшло 11 днів — якраз півтора тижні. Цілком можливо, і навіть скоріше за все, в ці дні «перемир'я» Росія і так не збиралася стріляти по Україні. Але в контексті нібито досягнутих домовленостей це робилося вже показово, як «жест доброї волі» напередодні переговорів.
Також зазначимо, що в ці дні в Україні відчутно потеплішало, а в тому ж Києві температура іноді піднімалася до 0 або +1. При цьому вже з суботи знову почалися сильні морози, вони досягли піку якраз у вівторок. І саме в ніч на вівторок РФ завдала чергового удару.
Виходить парадоксальна ситуація. Уявіть, що ви зранку хотіли випити каву, а вже десь по обіді планували спокійно, як завжди, попити чай. І тут вам починають телефонувати сусіди, які просять та навіть вмовляють вас не пити зранку чай в жодному випадку. Іронія ситуації в тому, що ви і так не планували цього робити, ви думали випити каву, а не чай — але сусідам про це знати не обов'язково. Тож ви легко «підете їм назустріч» та зробите «жест доброї волі», а вони ще й залишаться вам винними. Ось рівно так і вийшло з цим «енергетичним перемир'ям».
Удари по енергетиці та переговорний процес: чи є зв'язок
Як вже зазначалося вище, пресслужба Кремля в минулу п'ятницю заявила буквально наступне: Росія пішла на енергетичне перемир'я для того, щоб «надати позитивний імпульс переговорам». Це красиве, але абсолютно беззмістовне формулювання, і ось чому.
Всі сторони дипломатичного процесу продовжують стояти на своїх максималістських позиціях. Москва вимагає віддати їй весь Донбас, щоб бойові дії та обстріли припинилися. Зеленський заявляє, що не віддасть ні сантиметра території та наполягає на припиненні вогню по лінії фронту — на що не погоджується Росія. Американці ж намагаються зблизити ці позиції, але судячи з численних інсайдерських повідомлень, вони також вимагають від України вийти з Донбасу для того, щоб війна припинилася. При цьому США не прагнуть підписувати гарантії безпеки для України та брати участь у її післявоєнному відновленні — допоки Зеленський, знову ж, не виведе війська з Донецької області.
У цьому контексті надії на прорив в Абу-Дабі 4-5 лютого по факту схожі на надії, що Путін завтра помре. Чи може таке бути? Може, адже президент РФ — людина, м'яко кажучи, не молода. Але чи станеться це? Імовірність доволі низька, і щиро сподіватися на це означає обманювати і самого себе, і всіх інших, перебуваючи в полоні рожевих ілюзій замість суворої реальності.
Так само відбувається і з переговорами. «Диво» дипломатичного прориву можливе завжди, і не варто скидати його з рахунку. Але навряд чи це станеться найближчим часом. А отже, обстріли колапсуючої української енергетики відбуваються зараз і обов'язково продовжаться в майбутньому, якраз у моменти найнижчих температур та критичної вразливості системи, на жаль для мільйонів змучених холодом і щоденним побутовим приниженням українців.
Резюмуючи, є всі підстави стверджувати, що історія навколо енергетичного перемир'я була не більше ніж гучним інформаційним приводом, за яким не стояло нічого. Це симулякр, тобто копія, яка не має оригіналу в реальності. Трамп вчергове створив собі імідж миротворця, «вмовивши» Путіна аж цілих декілька днів не катувати українців холодом. Путін, який і так не збирався цього робити саме в ці дні, «великодушно погодився», відновивши удари тоді, коли, схоже, і планував. Гучна в медійному плані історія, за якою стоїть лише порожнеча — ось як можна підбити підсумки «енергетичного перемир'я».
