$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+10° Київ +6° Варшава +15° Вашингтон
Чи є в України реальний "план Б", якщо США не продовжать допомогу: Іван Компан, фінансист

Чи є в України реальний "план Б", якщо США не продовжать допомогу: Іван Компан, фінансист

27 Листопада 2023 18:38

Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну за 30 років незалежності в десять разів менші, ніж у сусідню Польщу. Чому черга інвесторів не стояла до України навіть до початку повномасштабного вторгнення рф. Чи має влада реальний "план Б" на випадок припинення фінансування США. І який зв'язок між занепадом науки та інвестиціями в оборонний комплекс України. Про ключові виклики для національної економіки агентству UA.News розповів Іван Компан, фінансист, засновник First Kyiv Investment Club.

 

Про ризики можливої фінансової кризи через воєнні конфлікти та геополітичну нестабільність заявляли керівники світових банків. Чи все ж таки не такі вже й високі ці ризики?

Іван Компан: Ну, якось останніми тижнями, коли оголосили ці нові дані про інфляцію, всі повірили, що все ж таки "м'яка посадка", про яку довго говорив Центральний банк Сполучених Штатів Америки ФРС, все ж таки вдасться. Не думаю, що це уже доконаний факт. Все може бути. Припускаю, що до Нового року нам якихось великих потрясінь чекати не варто. Але 2024-й ще буде досить непростим роком.

Як хвилювання на світових фінансових ринках можуть позначатися на Україні?

Іван Компан: На мою думку, під час війни не позначатимуться ніяк, бо ми повністю залежні від грошей союзників.

А що ви можете сказати з приводу американського фінансування? Коли його можуть відновити? А якщо не відновлять, то наскільки це критично для України?

Іван Компан: Це питання, скоріше, до політологів. Все що я можу сказати, що нам потрібно фінансування союзників. До речі, на засіданні Європейської бізнес асоціації пан міністр фінансів говорив про "план Б", який є у влади, якщо американці не дадуть грошей. Я щось не знаю, що це за план, який це може бути взагалі план, в чому його суть, і як саме ми можемо компенсувати недоотримане фінансування…Без грошей союзників, в нинішніх умовах…

Тобто на наш фінансовий ринок впливають тільки гроші союзників?

Іван Компан: Ну, якщо бюджет більше ніж на половину – це гроші союзників? На що розраховувати? Ринків у нас немає, наприклад, фондового. Так, є ринок ОВДП. Але моя думка – це супер спекулятивний інструмент і там багато не залучиш грошей.



Щодо інвестицій. Багато фінансистів радять західні ринки, а чи варто інвестувати в Україну?

Іван Компан: Давайте будемо реалістами. Зараз інвестувати – це шалений ризик і без війни. Якщо ми подивимося на обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну, то вони за 30 років незалежності в десять разів менші, ніж у сусідню Польщу. От, ми й бачимо різницю між економікою України і економікою Польщі. Черга з інвесторів не стояла. Коли ми чули про останній якийсь продаж інвесторам? Це була "Криворіжсталь", здається, Юлія Володимирівна Тимошенко у 2005 році. Все. Після цього ніяких великих продажів не було.

Тому багато чого треба змінити в країні, і військова перемога буде тільки початком. Багато чого треба буде міняти, і ці зміни будуть дуже-дуже непрості для того, щоб сюди прийшов інвестор.

Деякі аналітики все ж таки вважають, що в Україні є галузі, які можуть зацікавити інвесторів. Називають оборонну промисловість. Що Ви думаєте з цього приводу?

Іван Компан: Колись я написав для "НВ" колонку, що якраз у мілітаризації може бути майбутнє України. Це як один із сценаріїв, бо у нас вся ставка робиться на сільське господарство. Але, якщо ви назвете мені хоч одну сільськогосподарську країну у світі, яка процвітає – я вам буду вдячний. Але, думаю, що таких країн немає.

Добре, що Бог дав Україні землю, працелюбний народ, певний клімат і ми можемо вирощувати і треба використовувати цю можливість. Але національна ідея в сільському господарстві  - це не для економічно процвітаючої країни.

Щодо оборонного комплексу. Які обсяги зростання можна прогнозувати?

Іван Компан: Це теж складне питання. Оборонний комплекс зараз – це не гармати з чавуну відливати. Це високотехнологічне виробництво, яке потребує технологій, освічених людей.

В країні, де знищили освіту і науку… Ми дуже пишалися тим, що у нас президенту Національної академії наук – 100 років (Борису Патону – ред.). Ми всі розуміємо, як людина в 100 років може керувати наукою. Тому, якщо ми хочемо бути процвітаючими, нам треба реформувати науку, насамперед – освіту. Лише тоді ми можемо на щось розраховувати.

А просто так заводи оборонного комплексу не підняти, більшість з них – зруйновані. Можливо, є якісь залишки потужностей. Але ми всі чудово розуміємо, що у нас немає високотехнологічного виробництва в країні будь-чого.

Разом з тим деякі заводи є. Я нещодавно на одному такому був. Вони конкурують зі світовими гігантами. Є приклади. Якщо хочемо – можемо. Але, пробачте за песимізм, нам треба сильно захотіти.