Питання вводу контингенту європейських військ в Україну (в ЗМІ їх називають «європейські миротворці», хоча це не зовсім коректно) обговорюється вже не перший рік. Сама по собі непогана ідея «у вакуумі», в реальності може зіткнулася з великою кількістю перепон та протиріч. Наразі ж цей кейс, схоже, остаточно загруз у вирі геополітичних перипетій.
Нещодавно видання Financial Times із посиланням на європейських чиновників написало, що плани по введенню в Україну миротворців ЄС фактично «мертві». Все через відсутність підтримки з боку Дональда Трампа, яку президент США надавати не хоче. Без цього ж залучення європейських військ виглядає «безглуздим», пишуть журналісти.
Ця причина, безумовно, є однією з основних, однак точно не єдиною та не головною, адже обговорення цього кейсу почалося ще до того, як Трамп очолив Америку. Загалом же введення військ ЄС в Україну з самого початку виглядало не надто реалістичним сценарієм.
Що кажуть про це на Заході та які причини стають на заваді миротворчій місії європейців на території України? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Коаліція «бажаючих, але неспроможних»
В матеріалі FT робиться висновок, що введення військ ЄС без підтримки з боку США не має жодного сенсу. Трамп же при цьому виступає проти подібних ініціатив, або ж як мінімум не збирається надавати їм жодної підтримки. Такі речі на правах анонімності проговорюють європейські чиновники.
Натомість є й інший погляд на ситуацію, пишуть журналісти. Наприклад, один із французьких дипломатів, з яким спілкувалося видання, зазначив, що нібито жодних проблем немає, а обговорення ініціативи триває «у звичайному темпі».
За даними FT, головні ініціатори миротворчої місії — Франція та Британія — продовжують підтримувати ідею, не дивлячись ні на що. У свою чергу інші гравці налаштовані «більш скептично». Наприклад, Німеччина та деякі інші держави. Все знову ж таки упирається в США та відсутність підтримки з боку Трампа.
Найцікавіше — чому ж тоді в Європі продовжують наполягати на введенні миротворців, хоча, як стає зрозуміло, по цьому кейсу немає жодних просувань? Видання пише, що тому є дві причини. Перша — Європа таким чином намагається утриматися в переговорному процесі. Друга — так європейці хочуть «підтримати моральний дух України».
Війська ЄС в Україні: чому це з самого початку було малоймовірним
Ще в грудні 2024-го в матеріалі на цю тему UA.News писало: питання введення миротворців залишається суто теоретичним. Та й називати їх миротворцями в тій ітерації, в якій це пропонувалося, не дуже коректно. Адже миротворча місія неможлива без мандату ООН, у Радбезі якого РФ має право вето.
В нашій статті ми писали: немає жодних гарантій, що війська партнерів опиняться в Україні (принаймні найближчим часом), і загалом ймовірність скоріше гіпотетична. Поки що наші прогнози збуваються.
Чому так? Є декілька причин.
Перша і основна причина — це Росія. Позиція країни-агресорки в цьому питанні є категоричною, без жодних компромісів (власне, як завжди). Москва рішуче проти будь-яких контингентів європейських країн, адже майже всі вони є членами НАТО. Це неприйнятно для Росії, адже натівські солдати на українській території чомусь ледь не найбільший страх Путіна.
Здавалося б, чого боятися європейцям? Адже «червоні лінії» Кремля вже давно стали приводом для анекдотів і мемів. Однак тут є фундаментальна різниця: Росія прямо заявляє, що у випадку появи європейських військ на українській території її армія буде наносити удари по цьому контингенту. Європа ж абсолютно не готова втрачати своїх солдатів в Україні за жодних обставин.
Тож виходить класична ситуація, коли одна сторона готова вбивати та вмирати, а інша ні. І тому зло ситуативно перемагає.
Друга причина — це, дійсно, позиція США і Дональда Трампа. Чинна американська адміністрація не збирається надавати європейцям жодної допомоги. Щобільше: Вашингтон не хоче і гарантувати військам ЄС безпеку.
А без безпекових гарантій ці війська перетворяться просто на мішені для російських ракет. Як тільки Європа понесе перші втрати від прямих ударів РФ, це одразу ж створить небувалу політичну кризу в ЄС. Доведеться або ганебно виводити контингент, або вступати в пряму війну з Росією з подальшою стратегічною невизначеністю, включно із можливістю ядерного апокаліпсису.
Третя причина — у самій війні. Нещодавно UA.News, аналізуючи посилення повітряного терору України та загострення ситуації на фронті, написало, що бойові дії стали ще більш далекими від завершення, ніж колись. А сам корінь слова «миротворці» — це «мир».
Тобто будь-яке розміщення миротворчого контингенту потребує зупинки бойових дій. Інакше це не спрацює. Європейці, коли висували цю ідею, могли розраховувати, що війна скоро закінчиться. Згодом, можливо, розраховували на швидку заморозку після приходу Трампа.
Але цього не сталося і, схоже, не станеться в найближчому майбутньому. Росія ясно дає зрозуміти, що на перемир'я та припинення вогню вона йти не хоче. Навпаки, Москва явно планує новий наступ. А отже, і миротворці стають неактуальними.
Четверта причина — відсутність політичної єдності в Європі. Британія, яка до речі не є членом Євросоюзу, солідарна із Францією. Разом із тим Німеччина, як пишуть ЗМІ, вже вагається. Серед скептиків, скоріше за все, Польща, Італія, Нідерланди, тощо. А стосовно умовних Угорщини чи Словаччини й казати нічого: вони проти будь-якої форми допомоги Україні, і тим паче рішуче проти відправки військ.
Нарешті, п'ята причина — несуб'єктність Європи з точки зору як Путіна, так і Трампа. У статті FT прямо сказано: однією з ключових причин того, що ті ж Франція з Британією продовжують прокачувати тему миротворців у публічному дискурсі, є бажання цих країн залишитися у переговорному процесі разом із Україною, США і РФ.
Однак що російський, що американський лідери не приховують свого скепсису та зневаги до європейців. Вони не вважають їх суб'єктами переговорів. Діалог же ведеться фактично у двох форматах: США і РФ та Україна і РФ. ЄС у жоден із них, по суті, не залучений.
Думки експертів
Політолог, директор центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вважає заяви про можливість появи європейських миротворців в Україні лише частиною політичної риторики. У площині практичної реалізації цієї ідеї існує дуже багато перепон.
«Гучні заяви представників «європейської трійки» не підкріплені реальними можливостями. Якщо ми кажемо про миротворців, в першу чергу треба враховувати, що йдеться про тисячу кілометрів фронту, на яку у більшості європейських країн просто не вистачить вояків. Це лише одна деталь. Інша — це політично непопулярна ідея. Ніхто насправді не хоче ризикувати. Є і юридичний аспект. Якщо буде мандат ООН, то, скоріше за все, це заблокує Росія, яка категорично проти появи представників європейських країн. Москва вважає, що якщо вони підтримують Україну, то є однією зі сторін конфлікту. І в принципі вона не заперечує можливість появи миротворців, але щоб це були миротворці з третіх країн — наприклад, з країн Глобального Півдня.
Хто може з'явитися в Україні, коли настане перемир'я? Це, скоріше, може бути наглядова місія, не більше. І досить далеко від фронту. Ризикувати життям власних військовослужбовців ні Макрон, ні Мерц, ні Стармер точно не будуть. Саме тому ця ідея перетворилася в гучну політичну риторику. До практичної реалізації космічно далеко», — впевнений Андрій Золотарьов.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає, що введення європейських миротворчих військ в принципі можливе. Але лише за трьох ключових сценаріїв.
«Перший сценарій — це досягнення угоди між Європою та США, а також максимальна ескалація між Заходом і Росією. Тобто фактично «напівпряма» війна між ними. Тоді дійсно європейські війська за підтримки американської авіації та розвідки можуть увійти на правобережну Україну, щоб звільнити українські підрозділи, які можуть бути перекинуті вже на лінію фронту. Тобто вони понесуть втрати, оскільки Росія буде їх бомбити. Західним урядам для цього потрібно підготувати громадську думку, потрібна якась неймовірна ескалація між сторонами, зрив переговорного процесу, щоб це стало реальністю», — каже Бортнік.
Другий сценарій можливий у випадку різкого військового погіршення для України. Коли російська армія швидко просувається, захоплює східну та центральну частини держави — тоді західні війська можуть бути введені на територію Західної України. І це фактично завершить розділ країни.
«Третій варіант — договірний. Якщо все ж таки буде укладена мирна угода і Україна неформально опиниться в різних зонах впливу, Росію задовольнять ті поступки, на які піде Захід, і буде стабільна угода, яка влаштує Москву. Тоді Росія може погодитися на те, щоб європейські війська були введені в ту ж правобережну або Західну Україну як стабілізаційний фактор. Оскільки всередині України почнуться бурхливі політичні процеси, які загрожуватимуть внутрішній стабільності… В цілому на даний момент вірогідність введення європейського миротворчого контингенту в Україну залишається низькою в перспективі найближчих років. Ймовірність — приблизно 20%, не більше того», — резюмував Руслан Бортнік.
Можна зробити висновок, що ідея із введенням європейських миротворчих військ була, є і залишається суто гіпотетичною. Вона непогана сама по собі, але на її шляху занадто багато перепон, які нинішня Європа не здатна подолати. І те, що в теорії задумувалося як спосіб продемонструвати силу та єдність європейців, на практиці перетворилося у замок з піску.
