У Бучі 28 березня презентували збірку «Історії сильних» - масштабний проект, реалізований волонтерами Благодійного фонду Вадима Столара. Ця книга включає 63 історії українців, які пережили жахіття кривавої війни рф проти України: активні бойові дії, окупацію, полон, катування, холод та голод. Але це пекло не зламало їх - герої книги знайшли у собі сили поділитись найсокровеннішим. Щоб увесь світ побачив, яку загрозу несе «русскій мір», щоб ці історії стали доказами проти агресора та його поплічників у Гаазі, та щоб вселити надію на краще усім, хто сьогодні переживає жахи війни.

Як з’явилась ідея проекту «Історії сильних» 

Кожна історія - реальний досвід сотен людей, з якими особисто спілкувалися волонтери благодійного фонду Вадима Столара. Це люди з різних регіонів, різних професій, як цивільні, так і військові - усі вони захотіли відкрити свою душу та розповісти про свій досвід проживання війни. І у книзі можна ознайомитись із усіма історіями з перших вуст.



Ідея започаткувати такий важливий проект з’явилась випадково. З перших днів повномасштабної війни Фонд Вадима Столара зайняв дуже активну позицію у підтримці усіх, хто цього потребує, надавав допомогу і нашим захисникам, і цивільним. Щодня волонтери спілкувались із постраждалими від війни - їх досвід брав за живе і лишав шрам на душі. Волонтерка фонду Валерія Лебедєва стала ідейною натхненницею проекту та запропонувала об’єднати такі історії в одну велику збірку. 

Назва «Історії сильних» була погоджена одразу - бо це історії відважних, хоробрих та сильних духом українців. 





 

Презентація «Історій сильних» у Бучі: оповіді, від яких холоне кров

Презентацію проекту не випадково вирішили провести у Бучі, розповіла UA.NEWS волонтерка Благодійного Фонду Вадима Столара Наталія Приходько. Адже саме після подій у Бучі весь світ дізнався, на що здатні росіяни.

“Буча - це знакове місце не тільки для України, а і для всього світу. Адже саме тут усі побачили, з яким страшним злом ми стикаємось, як відважно ми боремось і як стійко тримаються наші співвітчизники”

У ході презентації книги «Історії сильних» відбувся емоційний перформанс-вистава. Актори показали долі двох родин із Маріуполя, яких роз’єднала війна, яких агресія рф залишила без дому, у полоні, окупації, під бомбами, у холоді, без їжі і води. Але навіть попри моменти відчаю герої книги не втрачали надії на возз'єднання і щасливе життя у рідній Україні. 

“Хочу подякувати волонтерам Фонду, які з перших днів масштабного російського вторгнення допомагають людям. Дякую команді за ідею та кропітку підготовку цього важливого видання. Дякую героям книги, її авторам – за довіру, відкритість, щирість та силу духу. Впевнений, що «Історії сильних» привернуть увагу та викличуть інтерес як в Україні, так і за кордоном.”

На заході також виступили 17 героїв збірки, які поділились своїм досвідом і болем з присутніми на презентації. 

Журналіст із Запоріжжя Едуард Бобровицький, який щоденно документував жахи війни. Юлія Грицак з Ірпеня, яка двічі з родиною намагалась покинути рідне місто під обстрілами, і яка не знайде у собі сил прочитати цю книгу. Марина Ватаг з Херсонщини, яка не побоялась вбиратись у вишиванку під час окупації. Олена Андріїшина, яка з чоловіком допомагала нужденним у Бородянці під обстрілами, а зараз організовує там табір для дітей. Олеся Чорнобай - військова з Азовсталі, яка довго була у ворожому полоні та боялась, що діти її не впізнають. Світлана Горбачова, яка втратила чоловіка-військового і була у полоні росіян у власному домі. Лариса Головань, яка з двома дітьми на руках рятувалась із охопленого вогнем Маріуполя. Ганна Кліма з Маріуполя, яка з 5-річним сином ховалась у підвалах, була вивезена в росію, але врешті-решт зуміла повернутись на батьківщину. 







Від цих історій холонула кров, а зал не міг стримати сліз та злості - як таке могло статись у ХХІ столітті у європейській країні? Однак сьогодні усіх авторів «Історій сильних» об’єднує віра у нашу перемогу, надія на світле щасливе майбутнє у вільній та процвітаючій Україні, а також бажання відновлення справедливості та покарання агресора.