«Це серйозне випробування на зрілість, але перш за все на вищу стратегічну мудрість», — заявив нещодавно глава уряду Польщі Дональд Туск, коментуючи окремі прояви критичного ставлення до українців у суспільстві.
Утім, певні трансформації відбуваються і на державному рівні. Про що свідчать законодавчі ініціативи президента Польщі Кароля Навроцького щодо українських біженців та національно-визвольної символіки.
UA.News детальніше розповідає про нові законопроєкти, зростаючий тиск кремлівської пропаганди на польське суспільство та чому уряд Польщі закликає громадян не піддаватися на провокації.
Нова політика президента Польщі Навроцького
Урізана соціальна допомога
Нова влада Польщі поступово переходить до більш жорсткої політики щодо українських мігрантів. 25 серпня президент Кароль Навроцький ветував правки до закону, які мали продовжити тимчасовий захист громадянам України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року.
Правки також уточнювали умови надання допомоги у розмірі 800 злотих для українських дітей до 18 років, які закінчили середню школу та здобувають вищу освіту або навчаються на професійних курсах.
Вже наступного дня, 26 серпня, від президента Навроцького до Сейму надійшов новий законопроєкт, що обмежує допомогу українцям, передбачає доступ до послуг та охорони здоров'я лише для тих, хто працює і сплачує внески в Польщі.
Навроцький наголосив, що за 3,5 роки повномасштабної війни РФ стратегічні інтереси Польщі не змінилися, а РФ залишається найбільшою загрозою для безпеки. Однак, за його словами, ситуація у сфері фінансів та суспільних настроїв істотно змінилася.
«Не може бути ситуації, коли поляки перебувають у гіршому становищі, ніж громадяни України. Досі так було, і цей уряд продовжував це пропонувати», — прокоментував позицію Кароля Навроцького керівник канцелярії польського президента Збігнєв Богуцький. При цьому він закликав спікера парламенту не направляти цей проєкт на громадське обговорення, а швидше його схвалити.
Заборона символіки
Президент Польщі також анонсував ще одну законодавчу ініціативу, яка має прирівняти «бандерівський символ» до нацистських і комуністичних символів у Кримінальному кодексі Польщі.
«Щоб усунути російську пропаганду та вибудувати польсько-українські відносини на справжньому партнерстві та взаємній повазі, чутливості, я вважаю, що ми повинні в законопроєкті закріпити однозначне гасло: «Стоп бандеризму», — заявив Кароль Навроцький.
«Бандерівські символи», згідно із заявою президента, буде прирівняно до символів, які, за його словами, відповідають нацизму і радянському комунізму, а до Закоу про Інститут національної пам'яті — Комісії з розслідування злочинів проти польського народу — внесуть правки, що стосуються злочинів ОУН-УПА. При цьому не уточнюється, які саме символи вважатимуться «бандерівськими». Раніше йшлося про можливу заборону червоно-чорного стягу.
Навроцький також додав, що такі рішення відповідають інтересам польської спільноти та добрим відносинам з Україною, що мають будуватися на основі справедливості, всупереч російській пропаганді.
Анонсований законопроєкт також подовжує процес надання громадянства Польщі з трьох до десяти років, а також посилює покарання за незаконний перетин кордону до п'яти років позбавлення волі.
Реакція України на законопроєкти Навроцького
У Києві попередили Польщу про потенційну реакцію у разі схвалення обіцяних президентом Каролем Навроцьким рішень щодо допомоги українцям та прирівняння українських символів до нацистських і комуністичних.
«Ми аналізуємо правовий вимір ухвалених рішень і їх можливий вплив на становище українських громадян у Польщі. Ми вдячні офіційній Варшаві за всі попередні рішення на користь наших співгромадян і віримо, що буде забезпечене дотримання їхніх прав не гірше, ніж в інших країнах ЄС», — наголосив співрозмовник в дипломатичних колах.
Окремі прояви антиукраїнських настроїв та вплив російської пропаганди у Польщі
У Польщі, за даними на лютий 2025 року, проживало понад півтора мільйона вихідців з України. З них понад 900 тис. мали статус тимчасового захисту PESEL UKR. Дотепер Польща не приймала такої кількості мігрантів, з часом це мало створити певні виклики для суспільства.
Опитування серед громадян Польщі, проведене IBRiS (Defence24, Stand With Ukraine) у червні 2025 року, показало:
46% поляків виступають за скорочення або зупинку військової допомоги Україні;
42% — проти надання економічної допомоги;
49% — вважають, що українці отримують забагато соціальних виплат;
59% — висловилися за обов’язкову інтеграцію українців у польське суспільство;
36% — за надання притулку українцям у разі нової хвилі війни.
Серед основних причин таких результатів опитування соціологи називають: страх перед економічною конкуренцією, корупцію в Україні, ризик ескалації війни після вступу України до НАТО. Щоб змінити цю негативну тенденцію, треба більше пояснювати, що перемога України необхідна для безпеки всієї Європи, вважають соціологи.
Водночас у медіаспільноті домінує думка, що поширення антиукраїнських настроїв провокується російською пропагандою, яка пристосовується до потреб польського суспільства і вдосконалює прийоми маніпуляції. Питання про вплив дезінформації та випадки розпалювання ненависті публічно порушила журналістка Зоряна Вареня, яка близько 9-ти років живе в Польщі.
У соцмережі вона розповіла три випадки ворожого ставлення до неї як до українки за походженням, що сталися останнім часом з нею на вулиці, у транспорті та після конференції. Журналістка зауважила: «У мене тут набагато більше близьких друзів, ніж в Україні. Мені дуже подобається ця країна і люди, з якими пов'язую багато крутих історій і вражень. Але те, що відбувається зараз…Рівень ненависті, кількість фейкових новин та маніпуляцій... Я в шоці. Все частіше думаю чи їхати кудись далі чи повертатися додому попри війну».
Допис Зоряни отримав кілька тисяч коментарів зі словами підтримки та засудженням ксенофобських проявів. Проте соціологи застерігають, що загалом у суспільстві зростає втома і на цьому тлі посилюється вплив дезінформації та знижується підтримка українців.
Заворушення на концерті репера Макса Коржа та реакція уряду Туска
«Українське питання» у публічному просторі почали активно обговорювати після заворушень на концерті білоруського репера Макса Коржа. Інцидент стався 9 серпня на Національному стадіоні у Варшаві.
Серед глядачів помітили прапори ОУН-УПА. Депутат від партії «Право і справедливість» Даріуш Матецький, заявив тоді, що поскаржиться в Окружну прокуратуру Варшави. Оскільки використання такої символіки викликає негативну реакцію у поляків через «Волинську трагедію». Польські правоохоронці також підтвердили, що вели розслідування щодо символів на прапорах, які мають «тоталітарні ознаки».
Wczoraj podczas koncertu na @PGENarodowy doszło do propagowania banderyzmu-flagi OUN-UPA i nazistowskich symboli "Wilczych Haków", używanych przez oddziały SS. Na Stadionie Narodowym, symbolu Polski. Rozumiecie to? pic.twitter.com/IT3NqTbNgb
— Codziennik z Mordoru (@mordownik4u) August 10, 2025
Пізніше журналісти з’ясували, що прапор розгорнув Дмитро, який назвався українцем. Припустили, що він кілька років живе у Нідерландах, куди і вирушив після концерту. Разом з ним у фан-зоні був росіянин, який теж прибув із Нідерландів, і є прихильником «русского міра».
Після сутичок польська влада депортувала 63 особи, зокрема 57 громадян України. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді заявив, що ситуація, яка так сильно шокувала громадську думку, «нарешті вирішилася».
«Я кажу про заворушення, акти агресії та певні провокації на Національному стадіоні під час концерту білоруського репера. Це були абсолютно непотрібні події, які вимагали швидкої реакції», — повідомив глава уряду.
Прем'єр також закликав до «запобігання поширенню антиукраїнських настроїв, так само, як українська влада повинна забезпечити, щоб ніхто ні в Києві, ні в Україні, ні в Польщі не думав про якісь зайві антипольські жести з боку українців».
«Я знаю, я розумію, наскільки дратівливими і складними можуть бути подібні ситуації... Нелегко жити на одному місці після такої драматичної хвилі міграції... Це серйозне випробування на зрілість, але перш за все на вищу стратегічну мудрість. В інтересах безпеки Польщі, щоб Росія не досягла своїх стратегічних цілей, а українсько-польський конфлікт — це стратегічна мета Кремля», — сказав Туск.
Він закликав поляків бути пильними не піддаватися російським маніпуляціям та провокаціям, а також реагувати «там, де це необхідно, на те зло, що відбувається».
«Ми не можемо допустити, щоб українці розв'язали хвилю ненависті до поляків або поляки до українців. Було б історичним злочином і неймовірною дурістю, якби ми зараз дозволили себе розділити і дозволили росіянам зруйнувати цей абсолютно унікальний тип відносин в нашій історії, який склався завдяки нашій гостинності і мужності українців», — наголосив глава уряду.
Читайте також:
Тактика гібридної війни: чому Європі складно довести участь росіян у диверсіях
