Руслан Гурак, який понад 10 років очолює орган, відповідальний за контроль якості освіти в Україні, опинився в центрі критики через низку звинувачень, що стосуються його біографії та діяльності.
За даними медіа, одним із найгучніших скандалів є можливий плагіат у його кандидатській дисертації 2006 року.
Йдеться про значні неатрибутовані запозичення з російських наукових джерел. Повідомлялося, що частина тексту могла бути перекладена та використана без належних посилань. Також зазначалося, що судова експертиза виявила ознаки плагіату, однак справа щодо позбавлення наукового ступеня так і не була розглянута.
Сам Гурак раніше заперечував ці звинувачення, заявляючи про тиск і шантаж з боку антиплагіатних активістів.
Окремо у ЗМІ звертають увагу на його політичні та професійні зв’язки, зокрема співпрацю з відомими діячами освітньої та політичної сфери. Також згадується його робота помічником народного депутата у 2000-х роках.
Крім того, в публікаціях порушується питання щодо можливого впливу на перевірки навчальних закладів, що викликало дискусії про неупередженість контролю якості освіти.
У цьому контексті в суспільстві знову піднімається питання відповідності керівника органу, який має забезпечувати академічну доброчесність, займаній посаді.
Ректора Київського політехнічного інституту (КПІ) Анатолія Мельниченка звинувачують у академічному плагіаті через численні фрагменти, запозичені з російських наукових джерел без належного цитування.