Законопроєкт 11469 про множинне громадянство – це, фактично, відповідь на той виклик, з яким зіштовхнулася Україна, яка провалилася в демографічну яму.
Ідея цього законопроекту народилася ще до війни, а війна лише пришвидшила ті негативні тенденції, які ми зараз бачимо. Україна дуже швидко рухається шляхом до такої ситуації, коли більшість українців буде проживати за її межами – як, наприклад, у Вірменії. А кількість населення, яка мешкає в Україні, буде досить стрімко скорочуватися.
Нагадаю, що і до війни різниця між народжуваністю та смертністю була близько 250 тисяч чоловік. Це майже дорівнює населення такого міста, як Житомир. Таку чисельність населення втрачала Україна щороку. А війна, людські втрати та масова еміграція призвели до ситуації, коли треба було щось з цим вирішувати. І це дає можливість українцям мати подвійне громадянство, але на території України визнається лише український паспорт, українське громадянство. Якщо хтось з подвійним громадянством порушить закон, то його будуть судити як громадянина України.
Але це подвійне громадянство не для усіх. Наприклад, не можна мати паспорт Росії. А це стосується кількох мільйонів українців, які опинилися на окупованих територіях і зараз мешкають Російській Федерації. Цей законопроєкт, за який проголосували 243 депутати, багато хто з нардепів критикує – наприклад, та ж Юлія Тимошенко, яка вказувала на ряд моментів, які пов'язані з тим, що влада намагається закрити цим законодавством власні прорахунки.
Виграють від цього законопроєкту іноземці, які зараз приймають участь в бойових діях на боці ЗСУ. Це позитивний момент і це треба було давно вирішувати. Але головну проблему – стрімкого вимирання і скорочення населення України – цей закон не вирішує. Так, він фактично дає змогу мільйонам українців не втрачати зв'язки з країною, але проблему демографічної катастрофи він вирішити не в змозі.
Андрій Золотарьов
