Літній наступ росіян передбачає більші витрати на ЗСУ та закупівлю зброї для активної оборони. Для протистояння агресору терміново потрібна мобілізація усіх ресурсів - це розуміє дедалі більше українців. А тому болісно сприймається будь-яка інформація про великі витрати з держбюджету не для фронту.
З одного боку – це демонструє небайдужість громадян. З іншого – дає можливість ворогу для розхитування настроїв, дискредитації активістів та навіть зриву мобілізації в Україні. І саме це чітко висвітив скандал у соцмережах про фінансування Національного антарктичного наукового центру. Чому жарти про пінгвінів - недоречні, та чому українці починають прискіпливіше рахувати державні гроші – у матеріалі.
Витрати на дослідження
Тема фінансування антарктичних досліджень під час війни за останній тиждень вийшла у тренди Facebook.
Резонанс викликала інформація про виділення з бюджету України понад $11 млн (463 млн грн) для науково-дослідних робіт українських арктичних експедицій. Про що свідчить тендер на порталі Prozorro.
Скандальності додало те, що Національний антарктичний науковий центр України очолює науковець, громадський діяч, ветеран АТО Євген Дикий, який неодноразово виступав за жорстку мобілізацію та урізання бюджетів на цивільні потреби. Ось, лише деякі з його коментарів щодо цих питань.
"У той самий момент, коли росія оголосила про "частічную" мобілізацію…треба було розуміти, що подобається це нам чи не подобається, але якщо ми хочемо виграти цю війну, ми змушені провести мобілізацію співставного з російським масштабом", - сказав Дикий в ефірі Українського радіо.
Ще одна його заява в ефірі Radio NV: "Де наша мобілізація? Де наша мобілізація так само фінансів, бюджету? Де мобілізація нашої індустрії? Ми досі живемо так, ніби ми відбиваємося від їхньої СВО, а не ведемо велику війну на виснаження з великою країною".
Прикметно, що першими, хто підняв тему мільйонних видатків на антарктичні дослідження були проросійські пропагандисти, як-то Шарій. Потім "хайпонули" доморощені блогери, які критикують мобілізацію. Зрештою, висловилися волонтери та українці, які донатять зі своїх скромних зарплат на ЗСУ, чекають рідних з фронту або самі служать у війську.
"Перший шок - це сама закупівля під час війни! Другий шок - це керівник цього центру Євген Дикий! Я не повірила і полізла перевіряти! Як? Євген, як? Ми намагаємось зараз зібрати моєму брату гроші на автівку. На "робочу" автівку! Йому 23 роки! Він під Харковом! Він тягає на собі в руках щодня 50 кг щоб "працювати"…
Мій чоловік їсть переважно сухпай, мівіну, як зварить сам, то бульйонику посьорбає, і вже третій рік пішов! Як …"листи для лазанї, баранина кускова, восьминоги, кальмари, морські коктейлі, молоко шоколадне і полуничне, ананас, манго, ківі, полуниця, авокадо, пепінно, лайм"?! Як, … вино червоне 168 пляшок, вино біле 112 пляшок, ігристе виноградне 28 пляшок?! Я маю купу друзів і знайомих які потребують реабілітації та протезування! Ці люди потребують допомоги і коштів!!! Які..пінгвіни????", - обурилася дописувачка Ірина Горбачова.
"Я зазвичай нічому не дивуюся. Але тут навіть я трішки присів на пʼяту точку… 11 лямів на Євробачення, пролізло, всі проковтнули, тепер 463 лями гривень пінгвіни. В нас же йде запекла війна, ви мобілізували триста - пʼятсот тисяч людей, яких нормально не вдягнули і не забезпечили всім необхідним", - написав адвокат Сергій Костира у Facebook.
Сам науковець і ветеран АТО Євген Дикий написав у соцмережі, що скандал з фінансуванням - частина російської інформаційної кампанії для зриву мобілізації в Україні. Про це, на його думку, свідчить те, що першим на нього звернув увагу "найманий інфокілер Дубинський", а потім російський пропагандист Шарій, який перебуваючи в Іспанії, почав цікавитись буднями українських полярників.
"Країна ввійшла у можливо найтяжчий період великої довгої війни, і якийсь час тому почала цю війну програвати в першу чергу через провалену мобілізацію, яку дуже цілеспрямовано зриває ціла мережа російської агентури за допомогою місцевих корисних ідіотів", - наголосив Дикий у своєму дописі.
Окремо він аргументував витрати на харчування полярників, зауваживши, що йдеться не про "яйця по 17 грн". Щодо алкоголю та шоколаду у раціоні – теж є пояснення.
"Беремо до уваги, що це закупівля на всю зимівлю, тобто раз на рік. Беремо до рук калькулятор, здійснюємо нескладні операції, і отримуємо: Вино всіх видів разом – 45 грамів на людину на день, або ж 316 грамів кожному на тиждень; тобто так, український полярник може один раз в кінці трудового тижня випити аж цілих два келишки (навіть не гранчаки, а саме келишки) сухого вина;
- Шоколаду 10 грамів на день;
- Цукерок та батончиків відповідно 4 грами та 14 грамів на добу І так, це в умовах повної ізоляції від світу, "трохи" не нашого клімату та досить фізично виснажливої монотонної праці, а півроку ще й посеред полярної ночі.
Хтось вважає що це непристойна розкіш та обжиралово? Будь ласка, подавайтесь до нас на конкурс, відпрацюйте зимівлю, і тоді скажете, чи не змінилась Ваша думка", - наголосив ветеран АТО.
Антарктичний центр теж поширив офіційну заяву, де називає інформацію у соцмережах “маніпуляцією” та пояснює, чому фінансування науковців не можна віддати на військові потреби.
"Кошти з антарктичних досліджень неможливо витратити на дрони та будь-які інші військові потреби. Наша програма фінансується з тієї частини держбюджету, що передбачена винятково на гуманітарні видатки. Наповнюється вона винятково за кошти міжнародних партнерів саме з умовою витрати цих коштів лише на цивільні потреби. Тобто ці гроші не можуть піти на закупівлю дронів, зарплату бійців тощо", - сказано у заяві.
В Антарктичному центрі також наголосили, що крім бюджетних коштів, програма фінансується за рахунок міжнародних проєктів та співпраць.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Серед користувачів соцмереж також були й прихильники фінансування досліджень в Антарктиці. Зокрема, одна із дописувачок в Instagram зауважила: "Всім тим, хто говорить, що нам не потрібна Антарктична станція, я хочу нагадати, що це шматок нашої землі, над якою височить наш прапор! І відмовитися від неї те саме, що відмовитися від Харкова чи Закарпаття! Цього не буде ніколи! Бо Україна єдина і непереможна!"
Мобілізація фінансів
Тим часом все більш тривожні новини надходять із Міністерства фінансів. Там вважають, що частина країни живе у досить комфортному середовищі і війна відчувається не зовсім так, як це могло бути. При цьому наповнення оборонного бюджету на наступний - 2025 рік - є "зоною великої невизначеності".
"Після того, як Україна розблокувала пакет американської допомоги. У нас в теорії покриті видатки гуманітарно-соціального напрямку. Але практично у нас є велика фіскальна проблема щодо видатків військового характеру, мілітарних видатків. Тому ми думаємо активно, яким чином це питання можна вирішити", - пояснив ситуацію глава мінфіну Сергій Марченко у проєкті Громадського радіо, Центру економічної стратегії (ЦЕС) та Вокс Україна.
За його словами, внаслідок того, що Україна останні півроку отримувала мінімальну допомогу від партнерів у військовій частині, це спричинило додаткове навантаження на бюджет та військові видатки.
"Ми фактично переміщуємо видатки кінця року з програм грошового забезпечення на необхідну закупівлю зброї вже зараз (на зброю, закупівлю снарядів та інші необхідні речі). Думаю, що можна говорити про 5 млрд доларів США. Це сформований геп (розрив - ред.) на даний момент. І ми думаємо, як будемо його перекривати вже найближчим часом", - пояснив Марченко.
Він наголосив, що ці оборонні видатки Україна має перекривати самостійно. Тобто, країні потрібно мобілізувати ресурси на потреби оборони вже цього року.
Як наслідок, у Мінфіні вже готують підвищення податків — ПДВ, військового збору, який можуть підняти з 1,5 до 5%. Про це повідомив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк в ефірі Radio NV. За його словами, ще торік було зрозуміло, що грошей не вистачатиме, особливо з урахуванням нових потреб оборони.
"У нас торік, де були нижчі видатки на оборону, з багатьох причин, загальні видатки на оборону, які ми покриваємо за свої власні надходження, були 2 трлн. Трохи більше, але нехай буде 2 трлн. Цього року офіційно закладено в бюджеті 1,6 трлн. Виходимо на цифру розриву. Якщо нічого не змінюється, а в нас змінилося, більші будуть видатки, більшою буде мобілізація, більшою буде інфляція, більше грошей потрібно, тому що була затримка зі зброєю, у нас виходить розрив щонайменше 400 млрд", - пояснив Железняк.
Попри всі гучні заяви про мобілізацію коштів на оборону, держава демонструє непослідовність та подвійні стандарти щодо видатків під час війни.
Так, депутат Железняк звернув увагу на масштабну програму уряду "Український кешбек", на яку виділено 45 млрд грн.
"Ось як це коментувати? Мінфін виходить і прямо говорить: "Грошей вже немає, забираємо з майбутніх періодів - вже дірка 200 млрд грн".
Депутати виходять: "Сорі, дірка вже більше ніж навіть 400 млрд грн- уряд готує підвищення податків"
Міноборони виходить: "У нас вже зараз проблема з фінансуванням вже зробленого замовлення".
І тут, на арену виходить Мінекономіки: "Не відмовляємось від програми "Український кешбек". Її збираються запустити до кінця літа! У бюджеті на 2024 рік закладено 45 млрд грн на підтримку вітчизняного виробника за різними програмами - тому будемо витрачати!"
І це все відбувається в одній і тій самій реальності", - констатував Железняк.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.