Вже понад рік Мінські переговори перебувають у замороженому стані через жорстку і безкомпромісну позицію Росії та окупаційних адміністрацій ОРДЛО. Україна має шанс реанімувати Мінський процес, використавши гуманітарний і безпековий аспекти й ухваливши низку рішень, які продемонструють її ініціативність перед країною-агресором. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
На думку експерта, сьогодні у Тристоронній контактній групі (ТКГ) найбільші шанси активізації має гуманітарна підгрупа. Тож передусім саме на цьому напрямку, переконаний аналітик, «слід ламати нав’язані Росією стереотипи і нав’язувати свій порядок денний».
«У вересні 2019 року в Україну повернулися 24 моряки, яких захопили біля Керченської протоки. Росія відпустила їх під особисте зобов’язання омбудсмена Людмили Денісової. Фактично вони є заручниками, адже слідчий ФСБ може у будь-який момент викликати їх повісткою на допит, вони не з’являться і тоді РФ оголосить їх у міжнародний розшук. Щоб цього не сталося, слід ініціювати процес «юридичної очистки» полонених і розпочати активні дії на міжнародній арені з цього приводу. І другий важливий крок, який може зробити Україна, це помилувати указом президента кількох засуджених за тероризм осіб – наприклад, жінки або літнього чоловіка. І в односторонньому порядку, без попередніх домовленостей, передати їх Росії. Причому важливо передати цих засуджених не «Л/ДНР», а безпосередньо Російській Федерації, затягуючи її таким чином у переговорний процес щодо полонених»
політичний експертКрім того, на думку аналітика, Київ може запропонувати повернути Росії у рамках повноправного обміну полоненими, терориста-розвідника Андія Косяка, щодо якого суд уже виніс рішення. Дмитро Снєгирьов переконаний, що Україні слід зіграти на тому, що він є громадянином Росії, забезпечити допуск до нього російських консулів і дозволити провести щодо нього певні процедури.
Ще одним аспектом, який Україна може використати для реанімації Мінського процесу, експерт вважає критичну ситуацію із захворюваністю на COVID-19 у тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей.
«Перш за все, Україна має вимагати допуску місії «Червоного хреста» в ОРДЛО і передачі через неї хоча б по 40 тисяч міжнародно сертифікованих вакцин на кожну «республіку». «Л/ДНР» не мають жодних юридичних підстав відмовити у доставці гуманітарних вакцин міжнародним конвоям «Червоного хреста». Таким чином, Україна продемонструє одночасно гуманітарний ефект і політичну складову, що дозволить порушити питання щодо складної епідеміологічної ситуації в ОРДЛО. І по-друге, Київ має наполягати на підвищенні статусу «Червоного хреста»: слід порушити питання про відкриття пунктів вакцинації на тимчасово окупованих територіях на базі цих міжнародних інституцій, але при цьому наголосити, що вакцина має українське походження. Це дозволить фактично прорвати блокаду ОРДЛО. Пункти вакцинації, які нещодавно відкрили на КПВВ, зниження рівня епідемії не дадуть – система вакцинації на КПВВ не відпрацьована, це тупиковий шлях»
Одночасно, переконаний Дмитро Снєгирьов, на міжнародній арені Україні слід піднімати питання про колосальний рівень смертності в «Л/ДНР» через щеплення населення російською несертифікованою вакциною «Спутник Лайт». На його думку, дипломатам слід робити заяви і готувати документи для позову у міжнародний трибунал щодо порушення правил ведення війни у моменті військових злочинів – використання цивільного населення в якості «піддослідних щурів». Аналітик переконаний, що цей комплекс заходів дозволить, як мінімум, розблокувати питання в гуманітарній підгрупі та винести це питання на порядок денний переговорів ТКГ.
І третім напрямком, який Україна може використати для активізації Мінського процесу, експерт вважає аспект безпеки.
«Останнім часом Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала низку обстрілів терористами цивільної інфраструктури у прифронтових населених пунктах. Київ на міжнародній арені повинен заявити, що Росія та підконтрольні їй терористи, порушують всеосяжне перемир’я 2020 року про відведення від лінії розмежування техніки калібром понад 120 мм. При цьому слід обов’язково наголосити, що наприкінці жовтня по селу Гранітне на Донеччині, вівся обстріл з гаубиць Д-40 калібром 122 мм і саме це змусило Україну застосувати безпілотник Bayraktar. Далі, Київ може звернути увагу на той факт, що російські безпілотники «Орлан», які регулярно використовуються проти ЗСУ, оснащені двигунами німецького виробництва. Це дозволить нівелювати стурбованість Німеччини через начебто порушення Україною заборони на використання БПЛА біля Гранітного»
Крім того, зазначив аналітик, українські дипломати мають чітко заявити про своє право перманентного нанесення вогневого ураження окупантам у разі повторення обстрілів цивільної інфраструктури. При цьому слід обов’язково наголосити, що такі удари будуть наноситися з підконтрольної Україні території без перетину лінії розмежування сторін.
«Мінські домовленості забороняють використання іноземних БПЛА. Однак Bayraktar перебуває на озброєнні Збройних сил України. Це безпілотник іноземного виробництва, але він не належить іноземній державі з точки зору норм міжнародного права»
Нагадаємо, у листопаді 2020 року окупанти і Росія заблокували процес обміну полоненими. Представники «ДНР» заявили, що обмін полоненими на Донбасі відбудеться тоді, коли Україна узгодить з Росією і терористами «дорожню карту» реалізації Мінських угод, а потім затвердить її у Верховній Раді.
Колишній віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков назвав Мінські консультації «мертвими».
Тим часом радник глави Офісу президента Олексій Арестович вважає, що залучення жителів ОРДЛО до голосування на виборах у російську Держдуму, скасовує Мінські домовленості з боку Росії.
Також Арестович зазначив, що осінній візит Зеленського до США, зняв Україну «з гачка» Мінських угод.
