Повномасштабне вторгнення росії на територію України стало каталізатором стрімкого технологічного оновлення Сил оборони. Там, де раніше домінували радянські «С-300» та «Буки», зараз працюють новітні технології українського та спільного з партнерами виробництва.
Навколо оборонного сектору виросли цілі кластери й стартапи, об’єднані, зокрема, державним проєктом Brave1, який щороку підтримує сотні розробок. Технологічний стрибок зачепив практично всі складові сучасної армії: від безпілотників і робототехніки, зв’язку та систем ППО — до кіберзахисту, розвідки й логістики. Усі ці компоненти за останні роки змінилися до невпізнання.
У цьому матеріалі UA.NEWS детальніше розповість, як саме технічно осучаснилася українська армія за роки повномасштабної війни.
Brave1
Але перш ніж переходити до окремих напрямів і проєктів, варто почати з Brave1. Це державний defence-tech кластером, який Мінцифра створила разом із Міноборони, Генштабом та іншими відомствами. Фактично це «вхідна точка» для команд, що роблять технології для фронту. Платформа дає гранти, організовує тестування й забезпечує прямий контакт із військовими.
Навколо Brave1 виросла екосистема стартапів і компаній. Частина з них створює ударні та розвідувальні безпілотники, інші – роботизовані платформи для евакуації поранених. Є команди, що розробляють протидронові системи, «розумні» приціли та програмне забезпечення для аналізу даних. Частину цих рішень уже використовують на фронті, інші ще проходять бойові випробування.
Окремий напрям – Brave1 Market. Це онлайн-маркетплейс, де підрозділи можуть знаходити та замовляти готові рішення напряму в виробників, без зайвої бюрократії. Фактично це каталог перевірених рішень, який економить військовим час і спрощує доступ до потрібної техніки.
Паралельно Brave1 виходить на міжнародний рівень. Спільні програми з ЄС і НАТО дають українським командам доступ до додаткового фінансування й партнерів. Іноземні розробники натомість отримують можливість тестувати свої системи в реальних бойових умовах в Україні.
Безпілотники та робототехніка
Однією з найпомітніших змін стало масове застосування БПЛА та роботів. Українські компанії й волонтери створили цілу «армію» дронів. Ми маємо як маленькі ударні квадрокоптери (FPV-дрони), які можуть дуже точно й швидко нанести точковий удар, так і важкі безпілотники, здатних нести сотні кілограмів.
При цьому змінюється не лише залізо, а й електроніка. Одним із прикладів є стартап M-Fly із вищезгаданого кластера. Команда розробила високоточні стабілізатори (гімбали) та системи наведення для камер дронів. За словами першого віцепрем’єра Михайла Федорова, M-Fly створила те, чого бракувало десяткам виробників – якісний стабілізатор камери для безпілотників. Він тримає стабільну картинку навіть тоді, коли дрон летить на великій швидкості чи працює в складну погоду.
Важкий сегмент безпілотників в Україні представляє компанія AeroDrone. Її дрони D80 та E300 можуть піднімати від 80 до 300 кг вантажу. Вони здатні долати сотні кілометрів без посадки.
За даними профільного видання Intelligence Online, український дрон E-300 Enterprise, імовірно, вже застосовувався для ударів по цілях углиб території росії на дистанціях понад 2000 км. Офіційно тип апарата не розкривається. Такі можливості забезпечує повністю автономне планування маршруту та тривалий час у повітрі. Виробництво дронів частково розгортають і за кордоном, зокрема у США.
Важкі дрони для спостереження й доставки створює український стартап Airlogix. Квадрокоптери можуть працювати в автономному режимі. Також пристрої мають зашифрований зв’язок, стійкий до глушіння. Разом із компанією DroneUA, яка інтегрує безпілотні системи, Україна формує власний цивільно-військовий ринок великих БПЛА. Ці апарати використовують і для логістики, і для розвідки та виявлення цілей.
Серед малих ударних дронів значну роль відіграють стартапи зі штучним інтелектом. Наприклад, проект Saker Scout – це легкий ударний дрон з функціями автономної розвідки. Він спочатку розроблявся для сільського господарства, але з 2023 року активно використовується у війні.
Saker Scout інтегрований з системою «Delta» – українською платформою бойової розвідки, яка збирає дані із супутників, розвідувальних дронів та інших джерел. Завдяки модулям штучного інтелекту цей дрон може сам розпізнавати цілі. У разі глушіння зв’язку апарат може діяти як дрон-камікадзе й продовжувати атаку без постійних команд оператора.
Попри заяви про високий рівень автономності, такі системи поки не повністю замінюють оператора. Однак вже зараз Saker Scout бере на себе значну частину його роботи в циклі «розвідка – рішення – удар». Це зменшує навантаження на військових і скорочує час від виявлення цілі до удару.
Також помітний прогрес у логістичних і санітарних роботах. Українська команда SkyLab UA створила наземного робота Sirko-S1. Базова версія важить близько 80 кг і доставляє боєприпаси, провізію та обладнання туди, де людині перебувати небезпечно. Платформа витримує до 130 кг робочого навантаження та має модульну конструкцію. На ту саму базу можна ставити логістичні модулі, розвідувальне обладнання або комплекси для мінування й розмінування. Окремі конфігурації дають змогу дистанційно відкривати проходи в мінних полях, не наражаючи саперів на ризик.
Є також й інша версія цієї платформи – Sirko-S. Вона розрахована на перевезення до 200 кг вантажу на передову й за потреби може вивозити пораненого бійця назад.
Ще один приклад – наземний робот-камікадзе Ratel S. Це невелика платформа на колесах, яка здатна нести вибухівку або протитанкові міни й підривається біля ворожих укріплень чи техніки. Саме Ratel S українські військові використали, щоб підірвати міст біля Іванівського під Бахмутом, серйозно ускладнивши логістику росіян.
Такі наземні роботи стають «вантажівками» й «тачками-підривачками» нового покоління. Вони беруть на себе найризикованіші задачі, зменшують втрати серед особового складу й помітно змінюють логістику на фронті.
Сили Безпілотних систем
Не можна не згадати про Сили безпілотних систем. Це новий окремий рід сил у складі Збройних Сил України, який було створено 6 лютого 2024 року указом Президент Володимира Зеленського.
Наша країна стала першою у світі, яка винесла безпілотні системи в окремий рід військ. СБС відповідають не тільки за повітряні дрони, а й за наземні роботизовані платформи, а також морські надводні та підводні безпілотники для розвідки, ударів, логістики, розмінування та інших бойових завдань. Символом нового роду сил стала стилізована ластівка, логотип якої згенерував штучний інтелект. Першим командувачем СБС був полковник Вадим Сухаревський, а з 3 червня 2025 року командувачем Сил безпілотних систем став майор Роберт «Мадяр» Бровді.
За перші місяці роботи Сили безпілотних систем уже показали результат. За словами тодішнього командувача СБС Вадима Сухаревського, лише за пів року вони провели понад 220 операцій вглиб території росії, запустивши більш ніж 3,5 тисячі дронів по цілях у рф. Серед найгучніших епізодів – удар по дамбі Бєлгородського водосховища. Чинний командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді публічно підтвердив, що цю операцію виконали саме воїни 1-го окремого центру Сил безпілотних систем, відомі як «Птахи Мадяра». Нині це 414-та окрема бригада ударних безпілотних авіаційних систем, яку вважають одним із найрезультативніших дронових підрозділів української армії.
До слова про “Птахів”. Підрозділ народився у 2022 році як маленька група аеророзвідки у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Спочатку це була рота, яка літала на цивільних коптерах, скидала гранати й підсвічувала цілі для артилерії. Потім «Птахи» виросли у окремий тактичний підрозділ і стали спецгрупою, що працювала на найгарячіших ділянках фронту – Херсонщина, Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка тощо. Сьогодні ж це 414-та окрема бригада ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра» у складі Сил безпілотних систем. У бригади є власне виробництво боєприпасів, R&D-центр, мережа шкіл підготовки пілотів і цілий штат операторів, які працюють як по передньому краю, так і в глибокому тилу противника.
Засоби зв’язку
На війні зв’язок часто буквально вирішує питання життя і смерті. Тому Україна робить ставку на супутникові рішення, насамперед на Starlink. За даними уряду, в країні працює понад 50 тисяч терміналів Starlink. Їх використовують і військові задля зв’язку, управління підрозділами та роботи дронів.
У листопаді 2025 року Україна стала першою країною в Європі, де запрацювала технологія Starlink Direct to Cell. Це сервіс, який автоматично підключає смартфон до супутника, коли немає наземного мобільного сигналу. Тобто SMS можна відправити навіть під час блекаутів, у віддалених селах чи поблизу лінії фронту.
Уже в першу добу тестового запуску в мережі Direct to Cell зареєструвалися майже 200 тисяч користувачів, які відправили близько 16 тисяч SMS через супутник. Про ці цифри повідомляли Київстар і Мінцифра.
Для військових це означає можливість залишатися на зв’язку навіть тоді, коли ворожі удари вибивають електрику й базові станції мобільних операторів.
Окрім Starlink, все більшу роль відіграють і українські захищені канали зв’язку. Наприклад, компанія Airlogix у своїх розвідувальних дронах GOR використовує захищену систему зв’язку. Передача даних з дронів шифрується. Цей зв’язок розрахований на роботу навіть в умовах активного глушіння сигналу з боку ворога.
Також у межах кластера Brave1 з’явилися й портативні радіостанції ближнього радіозв’язку. Зокрема, компанія Himera Tech розробила та випробувала на фронті персональні рації з сучасним шифруванням (AES-256). Прилади позиціонуються як стійкі до російських засобів радіоелектронної боротьби. Такі рішення не роблять зв’язок повністю «невразливим», проте вони суттєво ускладнюють його перехоплення й глушіння. Завдяки цьому підрозділи частіше зберігають контакт навіть під час масованих ударів по наземній інфраструктурі.
Штучний інтелект
Сьогодні Штучний інтелект для України є щоденною рутиною війни. Головне управління розвідки офіційно говорить, що зараз ШІ найбільше використовують для обробки великих масивів даних. Алгоритми допомагають швидко «перелопатити» інформацію й виділити те, що справді важливо для військових рішень.
На полі бою ШІ зробив дрони значно сильнішими. До прикладу, українська програма Clarity. Вона аналізує фото та відео з безпілотників і автоматично позначає техніку та позиції ворога. Це суттєво скорочує час роботи аналітиків й робить цей процес за хвилини.
Ще один напрям – платформа FSV (Farsight Vision), яка народилася в екосистемі Brave1. На основі зображень з дронів FSV будує точні 2D та 3D-моделі місцевості, навіть коли немає GPS. Такі моделі дозволяють планувати операції, прокладати маршрути техніки й коригувати артилерію значно точніше. Також система інтегрується з українськими бойовими платформами, такими як «Дельта».
У результаті дрони й розвідувальні системи працюють майже напівавтономно. ШІ шукає цілі, формує карти, пропонує варіанти удару.
Системи протиповітряної оборони
Значні зміни відбулися і в системах ППО. До радянських «Торів» і «Бук» додалися сучасні західні комплекси – Patriot (США), IRIS-T SL (Німеччина) і NASAMS (Норвегія/США). Це дозволило збільшити щільність «куполів» над містами та об’єктами, хоч і не всюди.
Є показовий приклад: у червні 2025 року львівська зенітна бригада вперше застосувала німецький комплекс IRIS-T, що Україні надали як партнерську допомогу. За одну атаку вони перехопили одразу 8 російських крилатих ракет упродовж 30 секунд і зробили це за допомогою одного залку. Таким чином жодна ракета не пройшла крізь оборону. Для порівняння, радянською системою S-300 цей підрозділ міг збити максимум 5 ракет за бій.
Нові комплекси не лише збільшили дальність дії та щільність протиповітряного «купола». Вони також значно підвищили ефективність збиття ракет і дронів, що летять на великій висоті та швидкості. У поєднанні з мобільними зенітними установками та засобами РЕБ це помітно знизило результативність російських ракетних і дронових обстрілів.
Окрім західних систем, Україна розвиває й власні рішення для протиповітряної оборони. Українські підприємства модернізують радянські ракетні комплекси й ракети, зокрема адаптують радянські боєприпаси до нових пускових установок і цифрової електроніки.
Партнери з НАТО та ЄС підсилюють українську ППО не лише комплексами Patriot чи IRIS-T, а й новими радарами та технологіями. У липні 2025 року німецька компанія Hensoldt отримала контракт більш ніж на 340 млн євро на постачання Україні радарів TRML-4D та SPEXER 2000 3D MkIII. Їх використовують як окремі оглядові станції і як частину систем IRIS-T SLM для виявлення повітряних цілей.
У листопаді 2025-го компанія повідомила, що до кінця року для України замовлять додаткові TRML-4D. Це ще більше посилить радарне «полотно» над країною.
Того ж місяця Україна та Іспанія запустили спільний проєкт з постачання радарів далекого виявлення. Також ж Францією була підписана окрема декларація, яка відкриває можливість закупівлі систем SAMP/T разом із повітряними радарами в межах десятирічної програми оборонного співробітництва.
Кібербезпека
На цифровому фронті Україна постійно під ударом. Для порівняння, кількість кібератак зросла з 2541 випадків у 2023 році до 4315 у 2024-му. Найчастіше б’ють по державних органах, сектору безпеки й оборони, енергетиці, телекомі та фінансах. Через це держава зосередилась не лише на вирішенні наслідків атак, а й на активному захисті. Нова Стратегія кібербезпеки та закон 2025 року роблять акцент на постійному моніторингу, ранньому виявленні загроз і швидкому реагуванні, у тому числі для військових структур.
До 2025 року суттєву роль у посиленні цієї системи відігравала зовнішня допомога. Існували програми на кшталт USAID Cybersecurity for Critical Infrastructure, які забезпечували українські структури обладнанням, програмним забезпеченням і навчанням фахівців. Після політичних рішень у США більшість таких програм для України або завершуються, або переводяться під інші інструменти підтримки. Проте створена технічна база й навчені команди продовжують працювати.
Одним із важливих вузлів цієї кібероборони став київський центр UA30. Його створили ще до повномасштабної війни. Однак саме під час повномасштабного вторгнення він перетворився на постійний майданчик для моніторингу атак та підготовки фахівців із держсектору й сектору безпеки та оборони. Такі центри вже працюють в Україні.
Вони стежать за мережами в режимі реального часу. Автоматизовані системи аналізують мільярди подій, помічають підозрілу активність і допомагають швидко зупиняти наслідки атак.
Розвідка та аналітика
Український OSINT став одним із найпомітніших явищ війни. Проєкт DeepState створив інтерактивну карту бойових дій, яку щодня переглядають сотні тисяч людей. На ній показують динаміку фронту, укріплення, напрямки атак. Аналітики команди пояснюють ключові події й часом критикують рішення військового керівництва. Карту та звіти проєкту настільки часто цитують, що дехто сприймає DeepState майже як «паралельний штаб».
У 2024 році DeepState оголосив про меморандум із Міністерством оборони щодо співпраці та обміну даними. На цьому фундаменті команда розробила платформу Kolossal. Це інструмент, який збирає й структурує величезні потоки OSINT-даних та перетворює їх на зрозумілі карти й звіти.
Волонтерські OSINT-проєкти, державні розвідсистеми та інструменти на основі ШІ працюють разом і утворюють для України гнучку, багаторівневу розвідувальну мережу. Вона дозволяє командирам отримувати картинку з фронту майже в реальному часі й швидше ухвалювати рішення.
Розвиток воєнної розвідки
За роки повномасштабної війни Головне управління розвідки Міноборони помітно «оцифрувалося». Кирило Буданов прямо каже про те, що зараз ГУР найбільше використовує штучний інтелект для обробки гігантських масивів даних. За його словами, йдеться про «мільйони гігабайтів» інформації, яку раніше доводилося розбирати вручну, а тепер значну частину роботи беруть на себе алгоритми.
Окремо виріс кіберкомпонент розвідки. Кіберфахівці ГУР проводять масштабні операції проти російських держструктур і військової інфраструктури. У 2025 році вони зламали сервери окупаційної «влади» Криму, отримали повний доступ до їхніх систем, завантажили понад 100 ТБ даних, зокрема інформацію про депортованих українських дітей та військові об’єкти, а потім знищили дані на цих серверах.
Ще один напрям – удари по російській енергетиці. У 2025 році кіберпідрозділи ГУР атакували цифрову інфраструктуру «Газпрому» та його підрядників, включно з Gazstroyprom і ще понад 20 компаніями, які будують і обслуговують нафтогазову інфраструктуру рф. За даними медіа та джерел у розвідці, ці операції призвели до серйозних збоїв у роботі мережевих сервісів російського енергогіганта та знищення частини баз даних.
Разом використання ШІ, супутникових і безпілотних даних та агресивна кіберробота роблять ГУР однією з найбільш «технологічних» складових українських Сил оборони.
Українська армія за роки повномасштабної війни змінилася до невпізнання. Те, що колись трималося на волонтерських дронах та доробках за невеликі кошти, перетворилося на кластери розробників, окремий рід військ СБС, власні R&D-центри й серійне виробництво. Дрони, роботи, зв’язок, ППО, ШІ, кіберзахист і логістика вже працюють не окремо, а як єдина система.
Але всі ці технології нічого не варті без людей. За кожним дроном, роботом чи алгоритмом стоять оператори, військові, інженери й розвідники, які щодня ризикують життям.
Війна триває, і кожне нове рішення одразу перевіряється на передовій. Проте точно відомо, що після 24 лютого 2022 року Україна стала не лише полем бою, а й місцем, де народжується армія нового типу.
