От давайте уявимо: ви — кремлівські радники путіна з України, і вам потрібен у перспективі повний політичний контроль над нашою державою. Досягти цього лише військовими методами неможливо.
Логічно, що ви запропонуєте поступову реанімацію політичного проєкту під привабливою нейтральною ідеєю (інвестиції, мир, відновлення, євроінтеграція) і задієте обличчя, на які можна було б однозначно покластися через фінансову залежність. Адже рф вже декілька разів обпеклася, розраховуючи у свій час на Януковича, Медведчука, Сівковича тощо.
З професійними українськими політиками та «сірими кардиналами» у кремля завжди не складалося. Чому б не зробити ставку на малопомітних бізнесменів та підприємців і створити канал фінансування просування інтересів рф через економічні інвестиції?
Саме таким чином рф вдало прибрала до рук Грузію через запуск партії «Грузинська мрія», лідером якої став бізнесмен Бідзіна Іванішвілі. Формально партія є демократичною та європейською, але насправді — саме фінансовими, бізнесовими та економічними зв’язками кремль міцно прив’язав її до себе.
Тепер у Грузії фактично встановлений однопартійний проросійський режим під декораціями «за європейську Грузію».
Просування за аналогією із «Грузинською мрією», впевнений, рф захоче повторити на українському напрямку. І кастинг серед потенційних «українських Іванішвілі» вже стартував. Певні паростки вже помітні в інформаційному просторі.
Ось нещодавно вийшло гучне інтерв’ю з екснардепом від Опоблоку та ексчленом Партії регіонів Дмитром Добкіним — тим самим молодшим братом Михайла Добкіна, який став відомим завдяки скандалу, коли в залі засідань Ради був помічений у дивній поведінці, що породила підозри щодо наркотичної залежності.
У цьому інтерв’ю він розповідає про свої грандіозні бізнес-проєкти та плани (і це при тому, що зараз усі його фірми фігурують у кримінальних справах щодо торгівлі з ОРДЛО та реекспорту продукції в рф). Зокрема, засвічені плани відкрити новий переробний завод на Волині і вкласти в нього 60 мільйонів євро.
Це дуже серйозна сума, яка не під силу бізнесмену рівня Добкіна. То звідки ж гроші, коли у воюючу Україну навряд чи хтось із західних інвесторів захоче вкладати ресурси?
Є єдина країна, яка б ніколи не пожаліла вкласти великі гроші в Україну під прикриттям бізнес-справи осіб в орбіті свого впливу. Як ви зрозуміли, ця країна — рф. Особливо їй потрібно це робити вже зараз, напередодні розігрітого очікування ймовірних виборів у випадку мирного врегулювання.
Думаю, це — непогана підстава для ретельного журналістського розслідування та уваги з боку СБУ. Адже благородна справа інвестицій в українське виробництво красиво виглядає для звичайного українця, однак за нею може стояти цілком стратегічна легалізація російських грошей під виборчі проєкти.
Олег Постернак
