Тристоронні газові переговори між Україною, Росією і ЄС 19 вересня дали перший результат. Кремль погодився підписувати новий контракт на транзит газу до Європи через ГТС України за європейськими законами. Що раніше робити відмовлявся.
У Євросоюзі на результати переговорів дивляться оптимістично. В Україні більш стримано і попереджають – з 1 січня 2020 року поставки газу з Росії можуть припинитися повністю. Як пройшла зустріч в Брюсселі і до чого дійшли сторони – розповідаємо докладно.
Європейські правила для всіх
«Не варто очікувати від цієї зустрічі якихось конкретних домовленостей, безумовно, там потрібно вести ще багато кропіткої роботи»
Почасти так і сталося, що підтвердив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко:
«Черговий раунд тристоронніх «розмов», або, як їх сьогодні назвав пан Міллер (глава «Газпрому» - прим.авт), «консультацій», завершився. Як і очікувалося, до переговорів так і не дійшли – російська сторона поки не приймає консолідовану позицію європейської та української сторони, що відмова від виконання рішення Стокгольмського арбітражу (за яким «Газпром» винен «Нафтогазу» 2,5 млрд доларів – прим.авт. ) не може бути передумовою початку переговорів щодо нового контракту на транзит»
Однак принциповим конструктивним результатом зустрічі, що відбулася, стала готовність росіян домовлятися з Україною щодо транзиту газу на базі європейських правил:
Це істотне просування підтвердив керівний на переговорах віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович:
«Росія згодна з тим, що майбутній транзитний контракт повинен ґрунтуватися на європейському законодавстві»
Як Україна готується до євростандартів в енергетиці
18 вересня уряд оголосив схвалення схеми анбандлінгу «Нафтогазу» - відокремлення газотранспортної системи і створення незалежного оператора ГТС. Такий порядок на ринку енергетики діє в ЄС. Підприємство, яке видобуває і продає газ, не може займатися його транспортуванням. Для чого на ринку діють незалежні оператори. На переговорах в Брюсселі Київ презентував анбандлінг:
Україна зобов'язується завершити процес відокремлення до кінця поточного року. Власне, від цього буде залежати успішність подальшого просування по новій газовій угоді з Росією. Так як попередній контракт, без незалежного ГТС, закінчується 31 грудня 2019 року.
Щоб запустити схему анбандлінгу, створений оператор ГТС повинен пройти сертифікацію в Україні і отримати схвалення в ЄС. Київ планує вписатися в терміни, однак якщо з якихось причин цього не відбудеться, Росія пропонує два шляхи:
- Продовження чинного контракту (на невигідних для України умовах);
- Підписання тимчасової угоди.
«Наша позиція в тому, що якщо європейське законодавство, дійсно, в січня 2020 буде імплементоване в українське, то ми готові працювати відповідно до європейського законодавства. Це значить, готові бронювати потужності з 1 січня 2020 року. Ми запропонували нашим колегам, якщо це не буде зроблено вчасно, ми зможемо партнерам продовжити цей контракт або додаткову угоду до того моменту, коли буде готова уся нормативна база та законодавство України»
По суті, у Києва залишається трохи більше трьох місяців на приведення національного законодавства у відповідність до європейського, і проходження усіх регуляторних процедур.
Песимістичні сценарії не виключені
І в «Нафтогазі», і у Європі дивляться на переговори з оптимізмом. Однак не виключають кризових сценаріїв – зупинки транзиту з 1 січня 2020 року:
«На жаль, нам потрібно продовжувати готуватися до припинення транзиту з 1 січня»
У Європі до такого розвитку також готуються, запевняє Марош Шефчович:
«Це дуже чутливе питання, і ми тісно співпрацюємо з усіма газовими операторами в Європі, щоб упевнитися, що наша ступінь готовності на найвищому можливому рівні. Я можу запевнити європейську громадськість, що ми добре підготувалися до будь-яких можливих варіантів. Наші газові сховища заповнені на 98%. Україна має у підземних сховищах на 4 млрд кубометрів більше, ніж в минулому році в цей час. Це, я б сказав, наші надзвичайні плани. Тому що я впевнений, що в інтересах обох країн, Росії та України, гарантувати, що постачання газу триватимуть без перерви. Після сьогоднішніх переговорів я дуже оптимістичний, що ми знайдемо рішення. Я впевнений, обидві сторони дуже добре розуміють, який сигнал ми пошлемо, якщо трапиться перерва у поставках газу»
Все ще не вирішені, але гострі питання
Напередодні загальної тристоронньої зустрічі, Європейська Комісія провела окремі консультації з делегаціями України і Росії. У Києва і Брюсселя позиції щодо майбутнього контракту спільні.
На порядку денному у переговорах з росіянами мали проговорити такі питання:
- Відображення енергетичних правил ЄС у рамковому контракті між Україною і РФ;
- Загальна тривалість угоди;
- Обсяги прокачування газу через ГТС;
- Тарифну політику.
В цілому, сторони обговорили тільки перший пункт. Щодо принципових позицій термінів, обсягів і тарифів спільного знаменника немає.
Камінь спотикання багатьох розбіжностей по майбутній угоді – відмова «Газпрому» виконувати рішення Міжнародного арбітражу в Стокгольмі, прийняте на користь «Нафтогазу». Ціна питання на поточний момент – 2,5 млрд доларів, які росіяни зобов'язані виплатити Україні.
Делегація «Газпрому» пропонує «мирову угоду», що має на увазі списання боргу. Україна на таку схему йти не готова.
Транзитні угоди і поставки в Україну
Прямі поставки газу в Україну – пріоритетне завдання Кремля. Як відомо, у 2015 році Київ відмовився закуповувати газ у агресора і користується реверсними схемами закупівель у європейців. Що до речі дешевше в середньому на 25% і вище, за словами глави «Нафтогазу» Андрія Коболєва.
Для української сторони питання прямих закупівель не головне. Києву принципово укласти транзитні угоди:
- Про передачу газу між «Газпромом» і оператором ТГС України;
- Про бронювання потужностей української ТГС між двома операторами.
Ці питання залишаються все ще не вирішеними. Сторони погодили майбутню зустріч у жовтні, для продовження діалогу. Україна дивиться на домовленості з обережним оптимізмом, закачуючи до своїх сховищ достатню кількість блакитного палива, щоб пережити опалювальний сезон, в разі газових «сюрпризів» з боку Росії.
