Тристоронні газові переговори між Україною, Росією і ЄС 19 вересня дали перший результат. Кремль погодився підписувати новий контракт на транзит газу до Європи через ГТС України за європейськими законами. Що раніше робити відмовлявся.
У Євросоюзі на результати переговорів дивляться оптимістично. В Україні більш стримано і попереджають – з 1 січня 2020 року поставки газу з Росії можуть припинитися повністю. Як пройшла зустріч в Брюсселі і до чого дійшли сторони – розповідаємо докладно.
Європейські правила для всіх
Почасти так і сталося, що підтвердив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко:
Однак принциповим конструктивним результатом зустрічі, що відбулася, стала готовність росіян домовлятися з Україною щодо транзиту газу на базі європейських правил:
Це істотне просування підтвердив керівний на переговорах віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович:
Як Україна готується до євростандартів в енергетиці
18 вересня уряд оголосив схвалення схеми анбандлінгу «Нафтогазу» - відокремлення газотранспортної системи і створення незалежного оператора ГТС. Такий порядок на ринку енергетики діє в ЄС. Підприємство, яке видобуває і продає газ, не може займатися його транспортуванням. Для чого на ринку діють незалежні оператори. На переговорах в Брюсселі Київ презентував анбандлінг:
Україна зобов'язується завершити процес відокремлення до кінця поточного року. Власне, від цього буде залежати успішність подальшого просування по новій газовій угоді з Росією. Так як попередній контракт, без незалежного ГТС, закінчується 31 грудня 2019 року.
Щоб запустити схему анбандлінгу, створений оператор ГТС повинен пройти сертифікацію в Україні і отримати схвалення в ЄС. Київ планує вписатися в терміни, однак якщо з якихось причин цього не відбудеться, Росія пропонує два шляхи:
- Продовження чинного контракту (на невигідних для України умовах);
- Підписання тимчасової угоди.
По суті, у Києва залишається трохи більше трьох місяців на приведення національного законодавства у відповідність до європейського, і проходження усіх регуляторних процедур.
Песимістичні сценарії не виключені
І в «Нафтогазі», і у Європі дивляться на переговори з оптимізмом. Однак не виключають кризових сценаріїв – зупинки транзиту з 1 січня 2020 року:
У Європі до такого розвитку також готуються, запевняє Марош Шефчович:
Все ще не вирішені, але гострі питання
Напередодні загальної тристоронньої зустрічі, Європейська Комісія провела окремі консультації з делегаціями України і Росії. У Києва і Брюсселя позиції щодо майбутнього контракту спільні.
На порядку денному у переговорах з росіянами мали проговорити такі питання:
- Відображення енергетичних правил ЄС у рамковому контракті між Україною і РФ;
- Загальна тривалість угоди;
- Обсяги прокачування газу через ГТС;
- Тарифну політику.
В цілому, сторони обговорили тільки перший пункт. Щодо принципових позицій термінів, обсягів і тарифів спільного знаменника немає.
Камінь спотикання багатьох розбіжностей по майбутній угоді – відмова «Газпрому» виконувати рішення Міжнародного арбітражу в Стокгольмі, прийняте на користь «Нафтогазу». Ціна питання на поточний момент – 2,5 млрд доларів, які росіяни зобов'язані виплатити Україні.
Делегація «Газпрому» пропонує «мирову угоду», що має на увазі списання боргу. Україна на таку схему йти не готова.
Транзитні угоди і поставки в Україну
Прямі поставки газу в Україну – пріоритетне завдання Кремля. Як відомо, у 2015 році Київ відмовився закуповувати газ у агресора і користується реверсними схемами закупівель у європейців. Що до речі дешевше в середньому на 25% і вище, за словами глави «Нафтогазу» Андрія Коболєва.
Для української сторони питання прямих закупівель не головне. Києву принципово укласти транзитні угоди:
- Про передачу газу між «Газпромом» і оператором ТГС України;
- Про бронювання потужностей української ТГС між двома операторами.
Ці питання залишаються все ще не вирішеними. Сторони погодили майбутню зустріч у жовтні, для продовження діалогу. Україна дивиться на домовленості з обережним оптимізмом, закачуючи до своїх сховищ достатню кількість блакитного палива, щоб пережити опалювальний сезон, в разі газових «сюрпризів» з боку Росії.