Художник Іван Марчук рятував батька від НКВС під час Другої світової війни
Всесвітньо відомий художник Іван Марчук, який сьогодні святкує своє 90-річчя, поділився болючими спогадами про життя під радянським гнітом.
Про це він розповів у інтерв’ю «Главкому».
Митець пригадав, як його родина виживала в умовах постійного терору на Тернопільщині та як він, будучи дитиною, рятував батька від переслідувань каральних органів.
Народний художник народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка.
Його родина постійно перебувала під підозрою радянської влади, оскільки рідний брат батька воював у лавах Української повстанської армії, що автоматично робило сім'ю «неблагонадійною».
«Не раз енкавеесівці приходили до нас у село ловити так званих «бандитів». Приходили і до нашої хати. Тато тоді переховувався на печі, яку сам і зробив. Ми, четверо дітей, накривали його, щоб врятувати», — згадує Іван Марчук.
Батько митця був надзвичайно обдарованим майстром, який самотужки конструював ткацькі верстати та виготовляв предмети побуту.
Попри відсутність формальної освіти, він володів винятковим розумом, який допомагав родині виживати в найскрутніші часи тоталітаризму.
Окрім повсякденної роботи, батько художника виконував небезпечні доручення для українського підпілля.
Він виготовляв березові хрести для поховання загиблих воїнів УПА, розуміючи, що за таку діяльність йому загрожує негайне заслання або розстріл.
«Мало беріз було в моєму селі. Але коли таке замовлення надходило, то тато вночі вручну стругав хрест і дуже відповідально ставився до роботи, щоб ніде не лишилося березової тріски. Якщо б хтось доніс, покарали б. На ранок по селу линули тужливі пісні…», — ділиться спогадами митець.
Кожна нічна зміна вимагала граничної обережності: майстер ретельно прибирав кожну стружку, аби жоден доказ не видав його зв’язку з повстанцями.
Іван Марчук призупинив виставки у Британії та Швейцарії через шахрайство з авторськими правами
Художник Іван Марчук розкрив спробу захопити права на зображення його картин
