Пресконференція американської мережі Armada Network, що відбулася 19 березня в «Укрінформі», стала логічним завершенням по-факту першого етапу масштабного міжнародного дослідження української системи правосуддя. Подія в Києві, яка слідувала за презентацією звіту в Брюсселі 5 лютого, зафіксувала важливий прецедент: ера беззаперечної довіри західних інституцій до представників громадського сектору та «тіньових звітів» (Shadow Reports) які вони продукують добігає кінця.
Процес відбирання у вузького кола громадських організацій права на «істину в останній інстанції» став незворотним. Тут має сенс зафіксувати, що проблематика вже вийшла з колу внутрішньої дискусії юристів, і перейшла до питання національної безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.
Насамперед, давайте визнаємо, що довгий час у коридорах європейських інституцій панувало спрощене уявлення про реформу правосуддя в Україні. Будь-яка критика на адресу офіційних інституцій, як-от Національна асоціація адвокатів України (НААУ), сприймалася як «голос громадянського суспільства», що автоматично дорівнювало істині. Проте презентація Armada Network у Європарламенті 5 лютого змінила оптику.
Дейл Армстронг, засновник та керівник американської громадської мережі Armada, констатує: європейські політики були здивовані, дізнавшись, що вони, виявляється, наполягали на так званій «європейській моделі» адвокатури, і презентували її як обов’язкову вимогу до України для подальшого євроінтеграційного процесу. Просто справа у тому, що якоїсь уніфікованої моделі не існує ані в Євросоюзі, ані в природі. Кожна країна ЄС має унікальну архітектуру адвокатського самоврядування. Звіт Армади довів: «Дорожня карта» ЄС — це рамковий документ, а не мандат на демонтаж працюючих національних інституцій.
Брюссель почав усвідомлювати, що за ширмою «європейських стандартів» часто ховалися приватні інституційні проєкти окремих груп впливу. Це відкриття підмило фундамент, на якому трималася монополія грантових активістів на інтерпретацію реформ.
Одним із найгостріших моментів звіту та київської пресконференції став аналіз ролі проєктів технічної допомоги, зокрема ЄС «Pravo-Justice». Армстронг навів влучну, але жорстку аналогію: коли консультант із сімейних відносин замість порад намагається зайняти місце когось з подружжя, тобто допомога перетворюється на втручання у чужі внутрішні справи заради власних корисних інтересів.
Сьогодні ставиться під сумнів сама методологія роботи таких проєктів. Коли технічна допомога починає власноруч писати закони, формувати інституційну архітектуру та визначати межі автономії конституційно незалежних професій — це виходить за межі будь-якого мандата. Звіт чітко вказує: позиція технічного проєкту не є офіційною позицією Європейського Союзу, і Україна має право на власний шлях у межах загальних стандартів.
Така постановка питання — це прямий виклик системі «зовнішнього управління реформою», де іноземні донори покладалися на вузьке коло «перевірених» активістів, ігноруючи думку 70-тисячної професійної спільноти адвокатів.
Під час київської прес-конференції Армстронг ввів у публічний простір термін, який найкраще описує нинішню ситуацію — «ринок проблем». В Україні і справді сформувався специфічний сегмент економіки, де інституційні виклики (реальні чи вигадані) стають активом.
Працює це так. Громадські організації створюють «тіньові звіти», самі ж себе цитують у медіа, створюючи ілюзію «експертного консенсусу», і на основі цього вибивають нові гранти на «виправлення ситуації». Це замкнене коло не зацікавлене у вирішенні проблем, адже тоді зникне предмет фінансування.
Те, що раніше вважалося незалежним моніторингом, тепер кваліфікується як «правова війна». Використання юридичних аргументів, інформаційних атак та «чорних списків» як засобів досягнення інституційного результату — це практика, яка все частіше викликає запитання у серйозних західних аналітиків.
Тому вкрай важливо, що Armada Network не збирається зупинятися лише на доповідях в Брюсселі та Києві, а планує перенести дискусію до Вашингтона. Наступний крок — презентація звіту сенаторам та конгресменам США. Зрозуміло, що в контексті триваючих дебатів про ефективність використання допомоги Україні, ці висновки можуть стати вирішальними.
Якщо американські законодавці побачать, що ресурси, призначені для зміцнення демократії, використовуються для внутрішньої політичної боротьби та послаблення інститутів під час війни — це може мати серйозні наслідки для подальшої підтримки. Армстронг чітко заявив: ослаблення адвокатури, яка є гарантом прав людини в судах під час війни, — це питання національної безпеки.
Конгрес США звикли довіряти цифрам та емпіричним даним, а не емоційним постам у соцмережах. Звіт Армади дає саме такі дані.
Одже, процес демонополізації експертного ринку в Україні запущено. Пресконференція в «Укрінформі» показала, що адвокатська професійна спільнота не парії. А значить не слід соромитися вголос заявляти, що ми більше не готові бути об'єктом чужих інституційних експериментів. Адвокатура вимагає статусу суб'єкта реформ, посилаючись на власну інституційну спроможність та європейські принципи незалежності.
Головний меседж для грантового сектору очевидний: право на «істину» більше не є автоматичним додатком до грантової угоди. Тепер кожне твердження, кожен Shadow Report буде перевірятися на відповідність фактам, праву та реальним інтересам держави. А головним арбітром у цій суперечці стають не емоції активістів, а позиція інституцій та об'єктивна оцінка міжнародних партнерів найвищого рівня.
Ярослав Куц, адвокат, заступник Голови Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації
