Єдине, що можна сказати точно про зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Південній Кореї 30 жовтня — тема України буде обговорюватися в дуже широкому політико-економічному контексті.
Буде обговорюватися скорочення або припинення закупівель Китаєм російської нафти. Вже зараз великі китайські компанії почали відмовлятися від закупівель нафти від «Лукойлу» і «Роснєфті» після санкцій США — про всяк випадок. Йдеться про ті компанії, які активно працюють на західних ринках.
Але я не думаю, що Китай піде на прямі поступки Трампу. Не піде. Це дві найбільш впливові держави, найвпливовіші лідери. У них є власні амбіції, власні позиції, і йти на поступки іншому означає слабкість. Вони цього не робитимуть.
Головна тема зустрічі — не Україна, а торгівельно-економічні питання... Трамп буде переконувати Сі Цзіньпіна, аби він натиснув на Путіна: тиснути Сі не буде. Це не та ситуація і не такі в них відносини. Трамп казатиме, що зараз прийшов час переконати Путіна завершити цю війну. Казатиме, що це і в інтересах Китаю. І це має бути частиною широкої політико-економічної угоди КНР і США.
Але це дуже ідеалістичний підхід. На даний момент Китай не зацікавлений у впливі на Путіна, аби той завершив війну. При цьому у продовженні війни Пекін теж не те щоби напряму зацікавлений — але він не бачить прямого інтересу, щоб впливати на швидке завершення війни. Китаю вигідна послаблена Росія, але невигідні прямі домовленості між Трампом і Путіним. Тож сприяти завершенню війни, щоб Путін і Трамп домовилися, Китай не буде.
На превеликий жаль, прямого інтересу Китаю в цьому питанні просто немає. Але немає і інтересу в ескалації. Тож позиція КНР сьогодні дуже суперечлива. Ця війна послаблює і Росію, і Захід. І це відповідає китайським інтересам. Тож не варто чекати від переговорів Трампа і Сі якихось проривних рішень — це не так, і нам тут треба бути реалістами.
Володимир Фесенко
