Ключові висновки з саміту ШОС для України та її влади наступні: в сучасному світі необхідно впевнено стояти на двох ногах.
Зустріч у Китаї продемонструвала, що на Глобальному Півдні активно формується новий центр сили, а у західного світу вже не вистачає ресурсів для того, щоб приборкати його і примусити діяти в рамках своєї парадигми. Україна має активно шукати комунікацію, контакти і співпрацю з цими центрами сел, які формуються на Глобальному Півдні, особливо що стосується Китаю і Індії. Якщо вона хоче стояти міцно на двох ногах, якщо ми хочемо, щоб позиція України була стійкою, якщо ми прагнемо, щоб українські інтереси враховувалися всюди — це необхідність.
І саміт ШОС, і військовий парад стали такими міні-демонстративними бунтами з боку країн Глобального Півдня, з боку Китаю, який демонструє сьогодні силу. Це бунт проти старої моделі управління, проти того, щоб США і їхні партнери нав'язували геополітичний порядок денний, як це було тривалий час десятиліттями у всьому світі.
Сьогодні цей саміт ШОС демонструє, що ті сили, які ростуть на Глобальному Півдні — вони не просто готові демонструвати свою позу та суверенність, але готові й просувати ініціативи глобального управління, спільноти «єдиної долі людства», світопорядку, який заснований на забезпеченні максимальної торгово-економічної зв'язності при недоторканості внутрішніх особливостей тих чи інших країн, при невтручанні у внутрішні справи. В рамках цього концепту і саме поняття природи людини також переосмислюються. І замість концепту прав людини ви там побачите концепт необхідності забезпечення достойного життя людини, високого рівня розвитку, матеріального благополуччя.
Глобальний Південь демонструє те, що існує геть інший підхід до розвитку і майбутнього. І ці країни готові його просувати, конкуруючи із Заходом, що раніше було складно уявити.
Тому Києву треба розширяти присутність на Глобальному Півдні. Україна могла б, на мою думку, відправити спостерігача на саміт ШОС. Щоб це не було замінено лише якоюсь політичною риторикою чи повним ігноруванням. Нам треба зрозуміти, що за рамками наших проблем, за рамками нашого колодязю і тунелю існує дуже багатий, різноманітний, різновекторний, строкатий світ, з яким нам треба працювати.
Руслан Бортнік
