Повернімося до сучасної ситуації, коли курси гривні до долара і євро сильно розійшлися.
Хто що купує і кому це вигідно? Щоб відповісти на це питання – звернімося до статистичних даних.
Щомісяця НБУ продає валюту, технічною мовою — здійснює інтервенції на міжбанківському ринку: від $2,2 млрд до $3,7 млрд протягом січня — червня 2025 р. Проте майже усі ці інтервенції відбуваються у доларах США.
Якщо розглянути лише операції з готівковою валютою — то сальдо становить від $188 до $1290 млн. У період січень–березень — це були переважно операції з доларом. А от з квітня ситуація діаметрально змінилася: сальдові показники операцій на готівковому ринку у євро переважають операції у доларі США. У квітні із загального сальдового показника операцій з готівкою у $188 млн (в еквіаленті), $178 млн (в еквіваленті) припало на операції з євро.
Що це означає простими словами?
Починаючи з квітня населення активно скуповує євро, який постійно дорожчає. А збереження загальних інтервенцій НБУ переважно у доларі свідчить про те, що бізнес та банки на безготівковому ринку скуповують переважно долар, що дешевшає (можливий варіант — виводять за кордон за «сірими» схемами та конвертують його в євро там).
Таким чином доларовими інтервенціями НБУ штучно завищує курс гривні до долара. А майже повна відсутність таких інтервенцій у євро — навпаки, штучно занижує курс гривні до цієї валюти.
Як зрозуміло з попереднього абзацу, від такої політики виграють банки та бізнес, які скуповують за рахунок цих інтервенцій відносно дешевий долар, та програє населення, яке скуповує відносно дорогий євро. Крім того, виграють експортери сировини на ринок ЄС, а програють споживачі палива всередині країни. Зрештою, від чинної політики НБУ виграють ті приватні інвестори в ОВДП, які орієнтуються на доларову дохідність та програють ті масові інвестори, які орієнтуються на доходність у євро в контексті гривневих депозитів, перебуваючи у Європі.
Отже, передумови для переходу на курсоутворення гривні через євро для НБУ справді сприятливі. Але поки що цей процес блокується тим, що показник дефіциту іноземної валюти на міжбанківському ринку формується переважно у доларі, що вимагає від НБУ здійснювати саме доларові інтервенції. А таргетувати курс євро, паралельно формуючи інтервенції у доларі, нелогічно.
Олексій Кущ
