$ 38.21 € 41.3 zł 9.61
+3° Київ +9° Варшава +3° Вашингтон
Кому вигідні страйки польських фермерів, і чим це загрожує українсько-польським відносинам

Кому вигідні страйки польських фермерів, і чим це загрожує українсько-польським відносинам

12 Лютого 2024 19:06

З 9-го лютого у Польщі триває загальнонаціональний страйк фермерів. Аграрії долучилися до блокування прикордонних переходів між Польщею та Україною, а також перекрили автомагістралі в окремих воєводствах.

Ключові вимоги – заблокувати імпорт дешевої української агропродукції та зупинити політику «Европейського зеленого курсу», що загрожує банкрутством місцевим фермерам. Польські аграрії обурені, що влада не захищає їхні права, а також не має чіткого плану рентабельного розвитку галузі. У що можуть перерости фермерські страйки, та чим це загрожує Україні – докладніше у матеріалі UA.News.

 

Страйк та напруга на кордоні


У понеділок, 12 лютого, польські фермери розширили свій протест проти ввезення українських товарів - заблокували ще два пункти пропуску та знову перекрили «Шегині». Про це повідомили у Державній прикордонній службі України.

За даними ДПСУ, акції протесту розпочалися біля пункту пропуску «Зосін». Протестувальники мають намір пропускати по 3 вантажівки на годину. Легкові автомобілі, автобуси, транспортні засоби з гуманітарною допомогою, а також транспортні засоби до 3,5 тонни в обох напрямках будуть оформляти у звичайному режимі.

Також заблоковано рух біля пункту пропуску «Долгобичув». Учасники акції протесту мають намір пропускати по 2 вантажівки на годину в обидва напрямки.

Окрім цього, повідомляє ДПСУ, поновлено блокування на напрямку пунктів пропуску «Медика – Шегині». Планується пропускати по 1 вантажівці в годину. На пропуск легкового автотранспорту та автобусів акція протесту поширюватись не буде.

Загальнонаціональний страйк польських фермерів не лише масштабується, а й поступово підвищує градус напруги. Напередодні польські протестувальники висипали із заблокованих українських вантажівок зерно прямо на дорогу.

Координатор протестувальників Рафал Меклер, один із лідерів Конфедерації свободи і незалежності, яка об'єднує кілька націоналістичних партій та рухів, схвально написав у мікроблозі X: «У Дорогуську фермери висипали зерно із фур, і фури повертаються в Україну».

На цьому інцидент не вичерпався. Як видно із подальшого фото та коментарів, скинуте на дорогу українське зерно використали для перформансу проти політики Євросоюзу.

Згодом поліція повідомила, що розслідує обставини інциденту. Згідно з висновками правоохоронців, фермери-протестувальники зупинили три українські вантажівки і скинули на дорогу зерно. Інцидент стався близько 11.30 на національній дорозі № 12, що веде до прикордонного переходу в Дорогуську, повідомило RMF24.

«Після оформлення в Польщу в'їхали три вантажівки з громадянами України. Учасники протесту не пропустили транспорт далі і в якийсь момент відкрили причепи, внаслідок чого на дорогу висипалося зерно. Водії повернули назад у бік України», - розповіла Єва Чиж комісар поліції Хелма.

Речниця наголосила, що жодних бійок чи небезпечної ситуації не було.

«Ми проводимо перевірку, встановлюємо особисті дані людей, які брали участь у події, опитуємо свідків», - додала Єва Чиж.

 

російський сценарій?


Одним із перших інцидент засудив Посол України в Польщі Василь Зварич. Він заявив, що очікує більш рішучої реакції польської влади.

«Після отримання інформації про розсипане польськими фермерами зерно з українських фур, які були опломбовані після відповідних митних процедур і рухалися транзитом до Литви, Посольство і Генеральне консульство України в Любліні невідкладно звернулося до польської поліції з вимогою відкрити справу за фактом цього ганебного злочину…Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральну сторону цієї провокації. Тому ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності», - написав посол у Фейсбуці.



Фото із висипаним українським зерном на дорозі, що було поширене у соцмережах, різко засудив Львівський міський голова Андрій Садовий. Він написав: «Назвемо речі своїми іменами. На цьому фото — українське зерно, яке висипали польські, а насправді проросійські провокатори, з українських вантажівок. Псевдоблокада на кордоні триває. Українці буквально поливають кров'ю поля, які родять це зерно. Збирати пшеницю на полі, яке бачило війну — це як працювати сапером. Такі дії — ницість і ганьба».

Водночас Торговий представник України Тарас Качка закликав польську владу не применшувати значення цього інциденту, оскільки він показує небезпечні тенденції в українсько-польських відносинах.

«Єдине, що тепер може врятувати - зняти всі блокади і гарантувати безпеку українським вантажам в Польщі. Інакше завтра Меклер і його банда почнуть вбивати українців за те, що вони українці.

На жаль, це не спекуляція. Брак реакції з боку польських влад на знищені вантажі призведе до сильнішої ксенофобії та політичного насильства. Лише місяць тому Польща згадувала вбивство мера Ґданська на ґрунті політичної ненависті. Тепер маємо чергову ескалацію насильства на спільному кордоні», - зазначив Тарас Качка у Фейсбуці.

За його словами, Україна та Польща на роздоріжжі - або боятися насильства, яке руйнує вже не польсько-українську торгівлю, а Люблінський трикутник, бо знищили зерно яке прямували до Литви. Або нарешті схаменутися і говорити як дорослі.



Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО також підтримав твердження, що інцидент із зерном організований в інтересах росії, а натхненник протестів представляє націоналістів, які виступають проти ЄС та НАТО, а також агітують за покращення стосунків з рф.

«Чергова акція Меклера вочевидь відповідає інтересам рф, яка зацікавлена у конфлікті між українцями й поляками та зменшенні підтримки України з боку ЄС. Крім того, ця акція стала в пригоді напівкримінальним польським колам, яких підозрюють у рейдерських схемах на ринку перевезень в ЄС», - сказано у заяві ЦПД.


російська агропродукція в ЄС 


Санкції ЄС не зачіпають російського агросектора, а тому рф продовжує вільно імпортувати свою сільськогосподарську продукцію до країн Євросоюзу. Навіть більше, сама рф заборонила імпортувати на внутрішній ринок західні продукти.

За перші 10 місяців минулого року країни ЄС купили у росії продовольства на 2,2 млрд євро, включно з молочними продуктами, фруктами, овочами, цукристими кондитерськими виробами, борошном, крупами та кормами для тварин. Про йдеться у записці, поданій до Єврокомісії міністрами сільського господарства Латвії, Литви та Естонії, пише Euractiv.

Рекордно збільшилися і поставки російського зерна, зокрема через Балтію. За даними Єврокомісії, 2023 року кордон Латвії перетнули 360 тис. тонн російських зернових і 370 тис. тонн олійних культур порівняно зі 102 тис. і 80 тис. роком раніше.

Європейський Союз і його держави-члени мають вжити "конкретних і негайних" дій щодо введення санкцій стосовно імпорту російського продовольства, наголосив міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, що проходило 23 січня.

У відповідь Єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський пообіцяв проаналізувати ситуацію, зазначається у публікації Euractiv.



У зв'язку з останніми подіями на кордоні посол України в Польщі Василь Зварич нагадав про відкладене європейцями питання про обмеження російського імпорту агропродукції.

«В умовах коли росія не тільки брутально знущається з нас усіх, в тому числі і з Польщі, і з інших країн Європейського Союзу, вона має можливість вільно торгувати з Європою своїми сільськогосподарськими товарами , а на сільськогосподарські товари з України намагаються накласти якісь обмеження і зробити з нас винних у всіх проблемах, які існують у фермерів в Європейському Союзі.

Це звичайно неприйнятно. І тому ми активно працюємо над тим, щоб все ж таки і Польща, і Латвія, і інші країни обʼєднали свої зусилля, щоб на рівні Європейського Союзу все ж таки були прийняті рішення, які б обмежили ввезення сільськогосподарської продукції з росії на територію Європейського Союзу», - написав посол у Фейсбуці.


 Повстання фермерів та реакція польської влади


Найбільші за останні десятиліття фермерські протести охопили не лише Польщу, а майже всі європейські країни. Селяни перекривають дороги тракторами, будують барикади, виступають проти аграрної політики ЄС та вимагають преференцій від місцевих урядів у Німеччині, Франції, Італії, Бельгії та інших країнах.

Однак саме польські протести націлені на блокування української продукції. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський ще на початку загальнонаціонального страйку, 9 лютого, коментуючи ситуацію з українським імпортом, заявив, що потрібна буде повна блокада деяких сегментів.

«Ми ведемо двосторонні переговори з Україною, хочемо встановити певні суми та обсяги, які будемо контролювати. Якщо продукту буде занадто багато, його будуть блокувати», - заявив міністр в ефірі Польського радіо.

«У фермерів є законні побоювання, очікування і вимоги обмежити надмірний приплив товарів з України, а також з інших неєвропейських ринків до ЄС, особливо до Польщі», - додав Секерський.

Він заявив, що «Польща та інші прикордонні країни найбільше постраждали від рішення ЄС лібералізувати торгівлю, відкривши ЄС для припливу товарів з України, без митних зборів, без квот».



Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що тему обмеження поставок продукції з України він порушив під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві.

«Те, що кілька сотень людей в Україні або кілька тисяч людей в Україні хочуть заробляти багато грошей, - це не наша проблема. Ми хочемо допомогти Україні як державі та Україні як нації у збройному протистоянні з росією. Звичайно, ніщо тут не змінить нашої думки. Але не може бути, щоб через війну і через цю емпатію, відкритість до України хтось використовував війну як засіб несправедливої або неадекватної конкуренції з нашими компаніями, з нашими співробітниками, з нашими фермерами», - цитує главу уряду RMF24.

Дональд Туск попередив, що зростаючий економічний конфлікт може призвести до «раптового виникнення антиукраїнських настроїв».



Шокуючу правду про імпорт українського зерна пообіцяв розкрити заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак. За його словами, у відомстві мають список компаній, які імпортували українське зерно, і зараз перевіряють юридичні підстави, щоб його оприлюднити.

«330 тисяч тонн було імпортовано технічного зерна, ріпаку та кукурудзи, які були завезені на польський ринок, ймовірно, виявилися для споживання. Найдешевша пшениця, імпортована з України, торік коштувала 51 злотий за тонну, що у 20 разів нижче за поріг рентабельності вирощування в Польщі», - наголосив заступник міністра.

За словами посадовця, йдеться про обсяги зерна вартістю у 6 млрд злотих (1,38 млрд євро).

⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.