Ілон Маск – дуже непересічна та унікальна особистість. Колись його життєвий шлях обов’язково відобразять у кіно. Неординарність помітна у всьому: від створення високотехнологічних корпорацій вартістю в сотні мільярдів доларів та планів доставити людину на Марс до «зіги» та запальних танців на інавгурації Трампа. А особливо цікавою для аналізу є роль бізнесмена у команді нового президента США.
Офіційно Ілон Маск має обійняти посаду голови департаменту урядової ефективності. До того ж він для Дональда Трампа є кимось на кшталт радника. Але формальний статус, насправді, не має великого значення. Значно цікавіша справжня неформальна роль. А вона сьогодні полягає в тому, що мільярдер є справжнім «кілером» і «тараном» для тих урядів та політиків, які не подобаються новій американській адміністрації. Причому Маск підтримує виключно праві та праворадикальні, а інколи й відверто маргінальні політичні сили по всій Європі.
Кого «мочить» Ілон Маск
Список «цілей» у власника Tesla та SpaceX досить великий. Останнім часом мільярдер дуже критично висловлювався на адресу цілої низки політиків, політичних сил та навіть урядів цілих країн.
Так, Маск активно критикує британського прем’єр-міністра Кіра Стармера. Щобільше, він закликає до зміни влади у Лондоні та навіть заявляв, що США мають «звільнити» британців від їх власного уряду. У схожому ключі Ілон атакував вже колишнього прем’єра Канади Джастіна Трюдо. Зокрема, зухвало назвав політика «дівчинкою» та покепкував з нього, коли він залишив посаду.
Не менш образливо Маск висловлюється про канцлера Німеччини Олафа Шольца. Він неодноразово закликав останнього піти у відставку. А ще він особисто ображав політика, називаючи його «дурнем» та навмисно перекручуючи прізвище таким чином, щоб воно звучало схоже на англійське слово «shit» – «лайно».
Ба більше: у ФРН Маск взагалі підтримав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Схожим чином, хоча і менш радикально, бізнесмен висловлювався з приводу Макрона та ситуації у Франції. Французький лідер навіть звинувачував Маска у втручанні в суверенні справи. У Сполученому Королівстві найкращим політиком Маск вважає Найджела Фараджа та його радикальну політсилу Reform UK (колись Фарадж очолював партію Brexit, яка виступала за вихід Британії зі складу ЄС).
Взагалі ж наразі Ілон Маск активно підтримує ультраправі рухи по всій Європі. Ті політичні сили, які раніше вважалися маргінальними та нерукопожатними, сьогодні «на коні». І не в останню чергу завдяки сприянню епатажного бізнесмена.
Навіщо Маск це робить
Взагалі, вживати стосовно Ілона Маска термін «мільярдер», «бізнесмен» чи «підприємець» вже давно не зовсім коректно. Сьогодні він не просто голова дуже впливових світових корпорацій. Він фактично найближчий соратник Дональда Трампа і явно озвучує те, що навіть 47-й президент США не може або не хоче собі дозволяти. А ще Маск є учасником та навіть законодавцем глобального політичного тренду. Це тренд на «консервативну революцію».
Що це взагалі таке? «Консервативна революція» — це термін з політології та політичної філософії. Його використовують для опису політичних, філософських та соціальних ідей і рухів, які виникли у Європі ще в XIX сторіччі та остаточно оформилися в період між двома світовими війнами. Ідеологи консервативної революції прагнули до відновлення традиційних цінностей, порядків і ієрархій, які були під загрозою через модернізацію, соціалізм і демократичні перетворення.
Основними характеристиками цієї політичної програми є радикальна критика лібералізму, націоналізм, опора на суверенітет, традиції та власні інтереси, а також антидемократичні тенденції. До ідеологів консервативної революції можна віднести безліч мислителів: від Жозефа де Местра та Арміна Молера до Освальда Шпенглера, Карла Шмітта, Ернста Юнгера та багатьох інших відомих особистостей.
Невідомо, чи читали Маск і Трамп бодай когось із цих авторів. Можливо, ні: обидва – великі та дієві бізнесмени, які звикли укладати угоди, робити справи та активно впроваджувати інновації, а не засиджуватися в кабінетах і бібліотеках за старими фоліантами. А можливо й так: частина ідеологів консервативної революції – філософи зі світовим ім’ям, чиї праці вивчаються в університетах по всій планеті.
Як би там не було, але Ілон Маск (і Дональд Трамп як його шеф) сьогодні діють ледь не по класичним заповітам консервативних теоретиків. Фактично на наших очах формується новий глобальний тренд на «нову консервативну революцію» зверху. Все це має ознаки досить радикальної, жорсткої, реакційної ідеології, яка ставить за мету глобальний правий реванш по всьому світу, руйнування старого ліберального світового порядку та переформатування міжнародної політики.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає, що Маск сьогодні виконує роль такого собі «сита» та «фільтра» для політичних сил. Кого він підтримає, той отримає і підтримку Трампа. А отже, може розраховувати на медійне посилення та навіть фінансове заохочення.
«Ілон Маск сьогодні – не просто впливовий підприємець. Він уже учасник глобального політичного тренду. Скоріше за все, він озвучує те, про що думає сам Дональд Трамп. Команда Трампа ставить перед собою задачу не тільки перезавантажити «глибинну державу» в США, але й провести глобальний політичний консервативний реванш. Йдеться про те, аби похитнути сталу модель ліберальної демократії та переформатувати її в бік більш жорстких, консервативних та національно орієнтованих підходів.
Маск і Трамп, схоже, всерйоз налаштовані на створення своєрідного «консервативного інтернаціоналу», куди потенційно можуть увійти праві сили з усієї Європи, Канади та США. Використовуючи свій впливовий стан – від соцмереж до фінансових інструментів – вони намагатимуться мобілізувати праві партії та рухи для повалення чи серйозного обмеження впливу ліберальних урядів: у Канаді, Франції, Німеччині, Британії тощо. Вони намагатимуться змінити політичну парадигму в західному світі: від міграційної політики та соціальної сфери до глобальних угод по клімату та економіці», - вважає політолог.
І з цим складно посперечатися. Судячи з усього, у Трампа й справді думають про створення чогось на кшталт інтернаціоналу, тільки не соціалістичного, а правого та консервативного. Цей світовий правий альянс має об’єднуватися навколо США, а головною рушійною силою, схоже, стане ненависть до ліберального світового порядку та бажання змінити його. Про це, зокрема, свідчать і перші укази Трампа в якості президента: наприклад, про скасування гендерної політики та закріплення лише двох статей – чоловічої та жіночої.
«Своє, нове життя збудуєм: хто був нічим – той стане всім!». Це рядок з українського перекладу знаменитої революційної пісні «Інтернаціонал». І він дуже гарно описує поточну політичну ситуацію.
Фіцо, Орбан, Фарадж, Вайдель та інші – всі ці політики сьогодні поступово вибиваються в політичний мейнстрім. І не в останню чергу завдяки Маску і Трампу. Бізнесмена тут можна порівняти з таким собі царем Мідасом у політиці. Ті політсили, яких він «торкається» своєю увагою та підтримкою, перетворюються з аутсайдерів на «золото» та активно нарощують свою політичну капіталізацію.
Маск публічно ставить на подекуди відверто маргінальні політичні течії та рухи, які раніше не сприймалися всерйоз та не були вагомими акторами політики в своїх країнах. Але тепер з легкої руки американських «консервативних революціонерів» вони перетворюються з маргінесу на нову політичну норму.
Небезпека для України
На перший погляд, вся ця тема нас не дуже стосується. Адміністрація Трампа намагається боротися зі своїм «діпстейтом», шукає союзників у Європі, вирішує власні політичні проблеми. Однак це лише на перший погляд.
Як ми вже зазначили вище, світовий політичний тренд стрімко змінюється. Україна ж поки що досить мляво реагує на глобальні зміни. Київ, скоріше, продовжує рухатися за інерцією в руслі як ідей, так і підходів Демократичної партії, минулої американської адміністрації та європейських ліберальних урядів на кшталт Макрона у Франції. Та неможливо не помічати, що світові «розклади» змінюються на наших очах.
Відносини між Києвом та новою владою у США складно назвати такими ж гарними, як це було за часів каденції Байдена. По низці питань позиція України сильно відрізняється від нової позиції Америки. В майбутньому це може стати причиною непорозуміння та навіть конфліктів.
І в цьому контексті ніщо не завадить Маску (читай – Трампу) одного дня звернути увагу на Україну. Тим паче, що власник Tesla та SpaceX вже неодноразово робив це, періодично висловлюючись стосовно війни чи дій влади в нашій державі. Тож є вірогідність, що у випадку кризи Маск здатний публічно зробити ставку на якогось політика чи політсилу, які до цього перебували в маргінальному статусі на периферії українського політикуму. Однак їхня риторика відгукується в «консервативних революціонерів» у США.
Якщо Україна має конкретний план, всі варіації якого продумані наперед, а керівництво держави бачить чітку кінцеву мету і поводить себе відповідно до неї – це одне питання. Інше ж, якщо якогось особливого плану немає. Тоді перед нашою країною виникають серйозні політичні ризики. Адже глобальний світовий тренд явно трансформується в бік, протилежний курсу України. Якщо ж не коригувати свою політику в контексті актуальних реалій, то наслідки можуть бути різкими та непередбачуваними.
В якості підсумків можна зробити висновок, що Маск і його шеф Трамп сьогодні однозначно намагаються змінити світ та радикально трансформувати американську політику і підходи до вирішення проблем. Чи вдасться новій адміністрації реалізувати свої ідеї – поки що не зрозуміло до кінця. Однак вони точно спробують.
Україні ж в цьому контексті корисно було б «тримати ніс по вітру», оперативно реагувати на глобальні зміни, коригувати свій курс та змінювати підходи в контексті нових умов. Адже найчастіше перемагає саме гнучка політика, здатна адаптуватися до реалій, які стрімко змінюється.
Микита Трачук