Корупція в «Енергоатомі»: Апеляційна палата ВАКС залишила Миронюка під вартою
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила у задоволенні апеляції захисту щодо запобіжного заходу Ігоря Миронюка, фігуранта корупційної схеми в Енергоатомі. Підозрюваний залишиться під вартою до 8 січня.
Про це стало відомо з онлайн-трансляції судового засідання.
Засідання проходило у відкритому режимі, хоча Миронюк та його адвокат просили закрите слухання. Підозрюваний брав участь дистанційно через відеоконференцію із СІЗО.
Адвокат Миронюка вимагав скасування рішення слідчого судді про тримання під вартою, посилаючись на нібито незаконне обрання запобіжного заходу та неправильне застосування статей закону, необґрунтований розмір застави — 126 мільйонів гривень, та врахування судом майна колишньої дружини та повнолітнього сина Миронюка, які не проживають з ним в Україні.
Прокурор САП заперечив аргументи захисту, зазначивши, що слідчий діяв у межах повноважень і правильно оцінив ризики. В обґрунтування ризиків обвинувач процитував записи розмов Миронюка щодо продажу майна родичів для легалізації коштів.
Слідство вважає, що Миронюк був виконавцем у злочинній організації, організовуючи схему «шлагбаума»:
отримання «відкатів» 10-15% від контрагентів держпідприємства за оплату вже виконаних робіт чи послуг;
збір, акумулювання готівки та її транспортування до «офісу вищої організації»;
загальна сума, передана до «офісу»: понад 5 млн доларів США та 650 тис. євро.
Прокурор навів приклади передачі грошей, зокрема 53 тис. доларів США від ТОВ «ЕЛАСТА». Також обвинувачення посилається на протоколи негласних слідчих дій (НСРД), де зафіксовано, як директор з фізичного захисту Енергоатома Басов доповідає Миронюку та передає кошти.
Попри технічні проблеми із відеозв’язком, колегія суддів залишила апеляцію без задоволення, підтвердивши тримання Миронюка під вартою.
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) у січні 2025 року перевіряло НАЕК «Енергоатом», яка фігурує у корупційній справі під проводом Тімура Міндіча. Однак перевірка була зосереджена на заходах запобігання корупції, корупційних ризиках і необхідності змін, а не на самих витратах чи закупівлях компанії.
Також Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вивчає непублічні матеріали, пов’язані з так званими «плівками Міндіча», щоб з’ясувати можливу причетність своїх співробітників до корупційних схем, які фігурують на записах.
Директор НАБУ Семен Кривонос розкритикував Службу фінансового моніторингу за те, що вона не відреагувала на схему легалізації коштів обсягом 100 мільйонів доларів.
Детективи НАБУ під час розслідування справи Міндіча виявили більше 500 досьє, які стосуються їхніх колег та депутатів.
