Україна зустрічає 2026-й з економікою та соціальною сферою, які вже четвертий рік поспіль виживають в умовах повномасштабної війни. Дотепер уникати економічної прірви та соціальних потрясінь вдавалося за рахунок допомоги західних партнерів. Саме з цих коштів держава зараз фінансує цивільні видатки, а зібрані податки йдуть на оборону.
Що визначатиме соціально-економічний стан країни в умовах невизначеності, постійних обстрілів і тиску щодо мирного договору? UA.News зібрало ключові прогнози, які можуть пояснити до чого готуватися українцям у 2026 році.
Сценарії для української економіки
Держструктури та аналітичні центри дають прогнози на 2026 рік з урахуванням головних факторів: війни та міжнародної допомоги. Зокрема, консенсус-прогноз від Мінекономіки грунтується на таких припущеннях:
Якою буде тривалість бойових дій.
Повний або частковий контроль над територією матиме Україна.
Рівень доступу до портів.
Чи будуть проблеми з перетином вантажів держкордону з країнами-сусідами (членами ЄС).
Наскільки значним і тривалим буде дефіцит електроенергії в енергосистемі.
Офіційно уряд затвердив два сценарії розвитку економіки у 2026 році, ключова відмінність яких полягає саме у перебігу бойових дій.
Базовий (оптимістичний) сценарій орієнтований на покращення безпекової ситуації в країні та передбачає зростання ВВП 4,5%.
Альтернативний (консервативний) сценарій відбуватиметься у разі продовження активних боїв. Тоді урядовці прогнозують економічне зростання на 2,4%.
За прогнозами Нацбанку, у 2026 році відновлення економіки залишатиметься стриманим (2%) через безпекові ризики і дефіцит електроенергії. Проте вже у 2027-му очікують кращої динаміки за рахунок врожайності та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс.
Міжнародний валютний фонд оприлюднив більш оптимістичну оцінку очікуваного зростання для України — близько 4,5 %. Хоча й очікує у 2026-му продовження війни та російських бомбардувань української енергоструктури. На економіку також тиснутиме очікуване скорочення зовнішнього фінансування. За прогнозом МВФ, Україна протягом 2026–2029 років відчуватиме загальний дефіцит фінансування на суму $136,5 млрд у рамках нової програми EFF.
Неурядові аналітики розглядають навіть не два, а чотири сценарії розвитку подій, які вплинуть на стан української економіки. Із них, за висновками Українського інституту майбутнього, найбільш ймовірний сценарій «Війни до нескінченності»: бойові дії триватимуть, при цьому Україна матиме достатню допомогу для підтримки макростабільності. Але економіка буде поступово слабнути через виснаження ресурсів. У 2026 році неурядові експерти очікують: реальне зростання ВВП: +1,2% (уповільнення з +1,6% у 2025 році); номінальний ВВП: $227 млрд (+8%).
Водночас аналітики Центру економічної стратегії вважають, що за базовим сценарієм мінімальний прогноз зростання буде — 1%, максимальний — 5% в умовах миру і 2,6% в умовах війни.
Дані: Центру економічної стратегії
Що буде з цінами у 2026 році
Ціни продовжуватимуть зростати і в наступному році. За оптимістичним сценарієм уряду, річна інфляція сягне 8,6%, за негативного перебігу подій — 9,9%.
При цьому НБУ передбачає, що інфляція знижуватиметься поступово — з понад 9% у 2025 році до 6,6% у 2026-му.
Центр економічної стратегії дає оцінку неурядових експертів щодо зростання цін, яка сходиться з прогнозами НБУ, а саме — 6,6 %.
Дані: Центру економічної стратегії
Аналітики Українського інституту майбутнього припускають, що інфляція наприкінці 2026 року сягатиме 9%. Її підживлюватимуть такі фактори: дефіцит кадрів, зростання податкового навантаження, проблеми в енергосекторі, що провокують подальше підвищення собівартості виробництва. До того ж, інфляційні очікування населення та бізнесу залишаються підвищеними на рівні близько 11%.
Якими будуть зарплати та пенсії
У 2026 році держава запланувала підвищення мінімальної зарплати, а також зростання оплати праці для житлово-комунальної сфери, насамперед для водіїв міського транспорту. Поетапно збільшуватимуть також зарплати для вчителів:
- на 30% — з 1 січня;
- ще на 20% — з 1 вересня.
Міністр фінансів Сергій Марченк пообіцяв, що до осені 2026 року педагоги отримуватимуть до 30 тис. грн.
Якщо брати до уваги загальний ринок праці, то стільки ж становитиме середня зарплата. А в деяких професіях вона може перевищувати навіть 80 тис. грн на місяць.
Щодо мінімалки, то з 1 січня 2026 року в Україні планують її підвищити з 8 тис. грн до 8 647 на місяць, або 52 гривні за годину у разі погодинної оплати.
Загальний прожитковий мінімум у наступному році має зрости з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн. Водночас з 2 361 грн до 2 595 грн збільшиться прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Також з 1 січня 2026 року зростуть виплати майже для 40% пенсіонерів. Громадянам, які отримують мінімальну пенсію у 2361 грн, додадуть 234 грн. У кого максимальна пенсія, але не більше 10-ти мінімальних, можуть розраховувати на підвищення до 25950 грн. Пенсії також піднімуть тим, хто має понаднормовий стаж: більш ніж 35-ть років — для чоловіків, понад 30-ть років — для жінок.
Що буде з гривнею
На тлі повільного зростання економіки поступово послаблюватиметься національна валюта, за різними прогнозами — до 43-45 грн за долар. Зокрема, уряд заклав середньорічний курс гривні на 2026 рік 45,7 за долар. Приблизно такі ж прогнози Міжнародного валютного фонду — 45,4 грн за долар.
При цьому не варто хвилюватися щодо різкої та неконтрольованої девальвації гривні. Особливо після того, як стало відомо, що Україна отримає 90 млрд євро від Євросоюзу упродовж 2026-2027 років. Аналітики прогнозують, що будь-які курсові зміни будуть повільними і не провокуватимуть різкого попиту на готівковому ринку.
Нові податки ляжуть на плечі українців
У наступному році дефіцит бюджету, за різними оцінками, перевищить 20% ВВП. За цих обставин аналітики оцінюють потребу у зовнішньому фінансуванні приблизно у $45 млрд. З них $39 млрд покриють міжнародні партнери.
Попри достатню підтримку донорів влада продовжує підвищувати податкове навантаження на українців, аргументуючи це потребами державного бюджету. Зокрема, частину українських ФОПів можуть обтяжити найбільшим підвищенням податків за останні роки. Йдеться про можливе запровадження ПДВ для підприємців з доходом понад мільйон гривень на рік. Аналітики переконані, що це призведе до ще більшої тінізації економіки замість зростання надходжень до бюджету.
UA.News вже писало, що в Україні очікується скасування пільг, підвищення вимог до ФОПів та повний перегляд джерел внутрішніх доходів.
Скасування податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, а також уникнення запровадження нових.
Запровадження ПДВ для ФОП-єдинників з річним доходом понад 1 млн грн (що становить приблизно 83 тис. на місяць).
Оподаткування доходів, отриманих завдяки цифровим платформам (так званий «податок на OLX»), та приєднання України до директиви ЄС DAC7.
Перегляд пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону, вартість яких перевищує 150 євро.
Запровадження критеріїв визначення трудових відносин, щоб боротися зі схемами маскування найманих працівників під ФОПів.
Не скасовувати військовий збір навіть після закінчення війни.
Ціна макроекономічної стабільності
Наступний рік може стати піковим для зовнішніх запозичень. За розрахунками Українського інституту майбутнього, за умови продовження воєнних дій держборг сягне 116% ВВП у 2026 році або $258 млрд, що стане історичним максимумом для нашої країни.
Витрати на обслуговування боргу зростуть до 4,2% ВВП. А зважаючи, що 68% запозичень номіновані в іноземній валюті, це несе ризики різкого зростання фінансового тягаря у гривневому еквіваленті у разі девальвації. Аналітики наголошують, що високе боргове навантаження обмежує можливості для інвестицій у розвиток та створює ризик боргової кризи у майбутньому.
Читайте також:
Де взяти гроші на підвищення зарплат захисникам і чому «Національний кешбек» — це допомога багатим: пояснює економіст Олег Пендзин
Бюджет-2026 підписано: що зміниться для українців
