Лубінець виступив проти реформи, яка призведе до закриття шкіл
Українська система освіти наразі не готова до повноцінного впровадження реформи старшої профільної школи в межах проєкту «Нова українська школа» (НУШ). Запуск таких масштабних змін в умовах воєнного стану може негативно вплинути на доступність навчання.
Про це за підсумками зустрічі з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Омбудсмен зазначив, що отримує велику кількість скарг від громадян. Батьки та педагоги висловлюють протести проти ліквідації навчальних закладів, а також наголошують на відсутності шкільного транспорту, незадовільному стані доріг і фактичній неможливості здобувати освіту у гірських, деокупованих та прифронтових громадах. На думку Лубінця, закриття шкіл через реформування без належної підготовки інфраструктури є неприпустимим під час війни.
Окрім цього, уповноважений з прав людини критично оцінив ще кілька освітніх напрямів:
Рівень підготовки учнів у школах до складання національного мультипредметного тесту (НМТ).
Організаційні недоліки самого НМТ, зокрема відсутність належних умов для проведення тестування безпосередньо в укриттях під час повітряних тривог.
Слабку інформаційну кампанію, орієнтовану на абітурієнтів із тимчасово окупованих росією територій.
Попри критику, Міністерство освіти і науки продовжує реалізацію затвердженого плану переходу на 12-річну систему навчання, який має завершитися до 2027 року. Перший етап пілотування реформи за участю 30 ліцеїв стартував у вересні 2025 року, а вже з 1 вересня 2026 року розпочнеться другий етап, до якого долучаться 150 пілотних закладів для апробації навчання у 10–12 класах. У Міносвіти звітують, що майже 90% громад уже сформували або завершують формування мереж майбутніх академічних ліцеїв.
Необхідність реформи підтримує й освітній омбудсмен Надія Лещик. Вона впевнена, що відкладення змін матиме негативні наслідки для країни. Водночас Лещик визнає наявність серйозних викликів, серед яких організація підвезення учнів та вчителів, а також відсутність інтернатів чи умов для проживання дітей у тих регіонах, де щоденний підвіз організувати неможливо. Суспільні настрої щодо реформи також залишаються неоднозначними: згідно з соціологічними опитуваннями, нововведення підтримують 45% батьків, тоді як майже 32% виступають проти.
Нагадаємо, з 1 січня 2026 року зарплати педагогів в Україні зросли приблизно на 30%. Підвищення стосується вчителів, викладачів та інших працівників освіти, але в деяких громадах виникли затримки або зміни в надбавках. У Міністерстві освіти і науки пояснили, як тепер розраховується зарплата і що робити, якщо виплати нарахували неправильно.
А заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків повідомив, що нова модель оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників планується до впровадження з 1 вересня 2026 року.
