Ліквідацію Верховного суду України визнано неконституційною: Данішевська пояснила вердикт КСУ
Глава українського Верховного суду Валентина Данішевська заявила, що згідно рішення КСУ в Україні діє один чинний Верховний суд, хоч юридичних особи існує дві. Тепер влада мусить уладнати статус старого ВСУ і долю його суддів.
Данішевська в інтерв’ю «BBC Україна» також пояснила, чому загальмувалась реформа Вищої кваліфікаційної комісії (ВККС) і як зростуть зарплати та пенсії суддів. Усе інтерв’ю за хвилину.
Припинення діяльності Верховного суду України, який існував до 2016, визнано конституційним - але не ліквідація органу. Старий суд не може здійснювати повноваження, але існує як юридична особа. «ВСУ не працює як суд та не виконує процесуальних функцій».
В Україні діє один Верховний Суд як чинний орган, але є 2 юридичні особи. «Одна обслуговує діяльність органу, що нині діє, а інша обслуговує орган, який припинив виконання функцій у 2017 році». Проблему з юрособами мають владнати законодавці. Скоріш за усе ліквідацію старого ВСУ як особи припинять.
Долю 9 суддів старого Верховного суду України вирішить Верховна Рада та Вища рада правосуддя, а не чинний Верховний суд. «Конституційний Суд указав, що судді ВСУ повинні бути переведені до Верховного Суду», але поки це неможливо. Переведення лежало на Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), а її ліквідували.
Ліквідація ВККС є «порушенням принципу безперервності влади» та залишила українську судову систему без «відділу кадрів». Уладнати ситуацію можна створенням нової ВККС або надати функції переведення ВРП без залучення кваліфікаційної комісії.
Верховний суд зможе прийняти суддів старого ВСУ, якщо КСУ скасує положення про кількість суддів у чинному органі. Зараз закон обмежує штатну чисельність 100 осіб, а за старим законом суддів може бути 200. «У нас зараз працює 191 суддя».
Суддям, які пройшли конкурс або кваліфікаційне оцінювання, відчутно збільшать зарплату у рамках реформи, а значить і «відставочні» виплати. Потім Рада відстрочила на 3 роки можливість вийти на відставку з нової зарплати. Визнання відтермінування неконституційним не є резонансом, бо «ці 3 роки майже пройшли, восени це підвищення і так би відбулось». Пенсії суддів зростуть удвічі, «це певною мірою збільшить навантаження на бюджет». Зараз в Україні 3 тисячі суддів у відставці.
Судді Верховного суду прагнули «долучитися до судової реформи», але «співпраці не вийшло й закон зараз лише частково діє». ВС чекає на рішення КСУ щодо ВККС, а далі з проблемами має розбиратись парламент.
«Верховна Рада не демонструє самостійність у прийнятті рішень», а центр їх ухвалення знаходиться в Офісі президента України. Новий очільник ОП Андрій Єрмак «ще не проявив інтересу до судової сфери» і спілкування з ним не було.
До комісії Зеленського зі стратегічних напрямків судової реформи «ніхто не дослухається». Тож питання співробітництва на часі. До того ж зареєстровані закони щодо суду не мають відношення до цієї комісії.
Блокування створення нової ВККС не є випадковістю. Україна проігнорувала рекомендації Заходу та Венеціанської комісії, тому «партнери не вважають за можливе впроваджувати реформу, яку вони не підтримали». Захід чекатиме від України «прийнятний варіант» реформи.
Данішевська не відчуває тиску влади на себе як главу Верховного суду і не впливає на суддів та розгляд справ. Корупційними справами у ВС займається спеціальний підрозділ. «Маю надію, що з ВС не пов'яжуть корупційного злочину».
Раніше голова Верховного суду Валентина Данішевська заявила, що судова реформа в Україні загрожує незалежності та неупередженості судової системи, а закон №1008, підписаний президентом Володимиром Зеленським, є одним із факторів тиску нової влади на суддів.
12 вересня Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроект №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління». Документ скорочує склад Верховного Суду України з 200 до 100 суддів, впроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію чесноти й етики, розширює список посад, на які поширюється люстрація. 16 жовтня Верховна Рада схвалила законопроект у другому читанні.
Попри критику суддів та Європи, 4 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про початок судової реформи. На думку прем’єр-міністра Олексія Гончарука, судова реформа може затягнутися.