Лише кожен десятий українець готовий викрити корупціонерів, - НАЗК
У ЄС 18% респондентів, які зіткнулися з корупцією, повідомили про цей факт. В Україні таких ще менше – лише 9,7%.
Про це пише НАЗК з посиланням на дані декількох соціологічних досліджень в ЄС та Україні. Вони свідчать, що про факти корупції в Україні повідомили лише 9,7% громадян і 17,2% представників бізнесу, хоча готовність викрити корупціонерів висловили дещо більше респондентів – 12,3% громадян і 21,3% бізнесу. («Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність»).
Чому так мало? За даними дослідження Єврокомісії:
93% опитаних бояться юридичних наслідків;
92% - фінансових;
86% - ймовірних репутаційних втрат.
- Психологічні та соціальні бар'єри
В Україні психологічний бар’єр викривання тривалий час формувався радянським наративом «стукацтва», який поглиблювався страхом осуду з боку колег і знайомих та побоюванням зазнати негативних наслідків після повідомлення. Разом із тим, у 2024 р. суспільна підтримка викривачів сягнула історичного максимуму - понад 74% відсотки.
- Правові та інституційні перешкоди
Недовіра до системи правосуддя та правоохоронних органів: 78% респондентів дослідження ЄК вважають, що їхні повідомлення не призведуть до реальних змін. Ці тенденції підтверджують й дані Eurobarometer: 28% респондентів переконані в безперспективності повідомлень про корупцію через відсутність покарання для винних, ще 28% заявили про неналежний захист для осіб, які роблять такі повідомлення.
Відсутність вжитих заходів до порушників та недостатню довіру до ефективності каналів повідомлення називає причинами мовчання викривачів і кожен 8-ий респондент дослідження Прінга.
Складність доведення правопорушень та брак знань про процедури повідомлення: 86% європейців переконані, що довести загрозу суспільним інтересам буде занадто складно, а 84% не знають, куди звертатися (дослідження Єврокомісії).
Складність доведення фактів корупції є основною причиною її замовчування у 23 країнах-членах ЄС. Показники варіюються від 60% у Фінляндії до 29% у Румунії.
Інша вагома причина - необізнаність про канали повідомлення (43 % респондентів). Цей показник також різниться між країнами: найвища обізнаність - на Мальті та в Словенії (63 та 60% відповідно), найнижча - в Румунії та Бельгії (по 28%) та Польщі (32%). (Eurobarometer)
В Україні відсутність знань про порядок подання повідомлень та гарантії правового захисту викривачів визначені ДАП на 2023-2025 роки серед основних причин небажання особи повідомляти про відомі їй факти корупції
- Організаційні й управлінські перешкоди
Брак довіри до керівництва: 43% працівників приватного сектору ЄС не повідомили про відомі їм порушення на робочому місці. Головні причини — недовіра до керівництва (28%) та страх втратити роботу (27%) (дослідження Донде).
«Подолання усіх зазначених перешкод вимагає комплексного підходу, що включає посилення правового захисту викривачів, підвищення обізнаності суспільства про їхні права, підвищення довіри до інституцій та використання цифрових технологій для створення безпечних каналів повідомлень викривачів», - вказують у НАЗК.
Тим часом українці вважають, що корупції в державі суттєво побільшало. Так, якщо у 2023 році її вважали дуже розповсюдженою 43% громадян, то за підсумками 2024 року так вважають вже 60%.
