$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+13° Київ +13° Варшава +15° Вашингтон
Макрон заявив про можливе введення військ союзників до України. Що далі?

Макрон заявив про можливе введення військ союзників до України. Що далі?

27 Лютого 2024 16:54

Боєприпаси, далекобійні ракети і навіть дискусія про залучення західних військ до захисту України. Позаплановий саміт західних лідерів у Парижі, скликаний президентом Франції Еммануелем Макроном, здається більш продуктивним у підтримці Києва, ніж Мюнхенський саміт.

Водночас зустріч показала, що Європа починає сумніватися у надійності США як союзника не лише для України, а навіть у більш широких питаннях геополітичної безпеки. Західні партнери також підтвердили наявність червоних ліній у стримуванні росії. Про спробу європейських лідерів надолужити відставання від графіків військової допомоги Україні – докладніше у матеріалі UA.NEWS.

 

Екстрений саміт західних лідерів

Президент Франції Еммануель Макрон зібрав у Парижі лідерів західних країн, щоб засвідчити підтримку Україні. За даними французької преси, на саміт прибули понад 20 керівників урядів та високопосадовців з європейських країн, США і Канади.

На саміті наголошувалося, що лідери західних країн хочуть надіслати путіну чіткий сигнал про те, що він не переможе в Україні. Водночас, йшлося про збільшення поставок зброї з країн Європи на тлі припинення американської допомоги.  

"На українському фронті позиції стають дедалі складнішими і складнішими, і ми також знаємо, що росія готує нові атаки, зокрема, щоб приголомшити українську громадську думку", - попередив Макрон.

Засідання тривало понад 6 годин, за підсумками конференції Макрон наголосив: "росія взяла на озброєння агресивну політику не лише проти України, а й проти нас загалом. Ми почули прохання (українського) президента Зеленського посилити нашу підтримку і переконані, що поразка росії має важливе значення для безпеки та стабільності в Європі".



Учасники саміту у Парижі домовилися надати Києву більше зброї і визначили пріоритетність цієї допомоги.

За підсумками зустрічі Еммануель Макрон оголосив про створення коаліції для постачання Україні ракет і бомб середньої та великої дальності, що дадуть змогу наносити удари вглиб російських військових сил, передає Le Monde.

Ще один пріоритет – суттєві поставки артилерійських боєприпасів.

"У найближчі десять днів ми збираємося викласти всі ці зусилля на стіл, тому що ми опитали багато європейських і неєвропейських країн, у яких є боєприпаси", - наголосив Макрон.

Президент Франції також закликав європейців "виробляти більше" боєприпасів.



Близько п'ятнадцяти країн заявили, що готові приєднатися до ініціативи прем'єр-міністр Чехії Петра Фіала, який запропонував закупити значну партію боєприпасів за межами Європи та направити їх Україні.

На саміті його спочатку підтримали Франція та Нідерланди. Зокрема, Нідерланди погодилися виділити на ці потреби близько 100 млн євро, повідомило агентство Bloomberg.

 

Дискусії про направлення сухопутних військ


Найбільшого резонансу під час саміту західних лідерів набуло питання можливого відправлення західних військ до України. Як писало агентство UA.NEWS, президент Франції Еммануель Макрон сказав, що не слід виключати цього у майбутньому, проте зараз західні країни не досягли консенсусу.

"Сьогодні немає консенсусу щодо відправки наземних військ офіційним, передбачуваним і схваленим чином. Але в динаміці нічого виключати не слід. Ми зробимо все необхідне для того, щоб росія не змогла виграти цю війну", - пояснив Макрон.

"Багато людей, які говорять "ніколи, ніколи" сьогодні, були тими самими людьми, які говорили "ніколи танки, ніколи літаки, ніколи ракети великої дальності" два роки тому", - наголосив Макрон.

"Давайте зі смиренням відзначимо, що ми часто запізнювалися на шість-дванадцять місяців. Такою була мета сьогоднішньої вечірньої дискусії: все можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети", - цитує лідера Франції Le Monde.



Натомість колеги Макрона публічно намагалися спростовували навіть наявність такої дискусії. Відповідаючи на запитання після закінчення зустрічі в Єлисейському палаці, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, якого вважають головним претендентом на пост Генсекретаря НАТО, запевнив журналістів, що питання про відправлення наземних військ не стояло на порядку денному.

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також відреагував на коментарі президента Франції Еммануеля Макрона. І заявив, що відправлення військ в Україну "зараз не обговорюється".

"Зараз ми зайняті відправкою сучасного обладнання в Україну (різними способами)", - повідомив прем'єр Швеції, уточнивши, що "в української сторони немає попиту" на сухопутні війська. Тож "питання неактуальне" наполягав він" – пише Le Monde.

"З іншого боку, традиції зобов'язань країн" на міжнародній арені відрізняються одна від одної, і "французька традиція - це не шведська традиція", - додав Крістерссон.



У Німеччині так само запевнили у відсутності дискусій. Співголова Партії зелених Омід Нуріпур заявив, що ідея відправки німецьких військ не обговорюється: "Це взагалі не проблема. Це не проблема, обговорювана в Німеччині, а також не обговорювана в Альянсі". Повідомляє американська телекомпанія CNN.

Все ж таки обговорення такого варіанту розвитку, хоча б фрагментарно, але виникало. Як зазначив президент Польщі «найгарячіша дискусія» стосувалася того, чи відправляти в Україну військових, передавало Радіо Свобода.

"Тут не було абсолютного порозуміння в цій справі. Думки є різні, загалом таких рішень немає і я хочу це підкреслити. Натомість якщо мова йде про не мілітарну допомогу, наприклад, у розмінуванні чи допомога в охороні кордону, то на такі пропозиції учасники дискусії були відкриті", – зазначив президент Дуда.

На запитання, чи є більше країн, які не відкидають можливість відправки військ в Україну, президент Польщі відповів: "не було ентузіазму".



Більш жорстко виступив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який заявив, що поділяє позицію глави уряду Словаччини Роберта Фіцо.

"Польща не планує відправляти свої війська в Україну. У нас тут спільна позиція (з Робертом Фіцо, прем'єр-міністром Словаччини)", - заявив Дональд Туск на саміті Вишеградської групи в Празі, пише Le Monde.

Напередодні прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який виступає проти військової допомоги Україні, заявив, що кілька членів НАТО і ЄС розглядають можливість відправки солдатів в Україну на двосторонній основі, передає Reuters.

"Я можу підтвердити, що є країни, які готові відправити свої війська в Україну, є країни, які кажуть ніколи, до числа яких належить Словаччина, і є країни, які кажуть, що цю пропозицію необхідно розглянути", - сказав він.

Агентство Reuters також звернулося за коментарями до Білого дому. В адміністрації Байдена відповіли, що Сполучені Штати не планують відправляти війська для бойових дій в Україні.


 Що кажуть західні та українські експерти


Сам факт проведення позачергового саміту у Парижі пояснюється загрозами, які виникли всередині західного партнерства, вважають аналітики Bloomberg.

"Переговори почалися на тлі того, що нездатність Європи надати Україні достатньо військової техніки призвела до розколу між східними і західними країнами. У дипломатичних колах на Сході настрої такі: якщо росія зрештою переможе, Західна Європа не буде пробачена, і весь проект європейської інтеграції може опинитися під загрозою", - йдеться у публікації.

Разом з ти європейські чиновники свідомі того, що Мюнхенська безпекова конференція не принесла прогресу, а президент Франції Макрон вирішив провести саміт у Парижі як підготовку до свого запланованого візиту до Києва у березні, пише Reuters.

Агентство наводить слова радника Макрона: "Ми не приречені і не похмурі. Ми хочемо, щоб росія це зрозуміла. росії доведеться розраховувати на те, що ми всі разом покладемо край цій війні".



Французькі офіційні особи також заявили, що останніми тижнями Кремль демонструє нову агресію, зокрема щодо застосування ядерної зброї, що розглядається як спроба залякати європейців у той час, коли поставлена під сумнів підтримка США.

Між тим заяву президента Франції Еммануеля Макрона про дискусію щодо відправлення сухопутних військ в Україну підхопили в українському медіа середовищі.

"Всім зрозуміло давно, що можливості Європи не безмежні. І для того, щоб Україна не програла і для того, щоб забезпечила безпеку Європи, сьогодні ця дискусія перейшла на найвищий рівень керівників країн, які розуміють ці загрози. Вони зібралися там ( у Парижі – ред.) не випадково. І одним із варіантів, як каже Макрон, це дійсно може бути введення військ країн ЄС чи НАТО. Тут самої прив'язки до НАТО немає, для того, щоб допомогти Україні протистояти російській агресії. Бо це є виклик не просто Україні, а всій Європі", - сказав Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики "Вежа" у коментарі для Radio NV.



Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.