Упродовж останніх тижнів Київ та ще кілька міст таких, як Суми, Харків, Одеса, Дніпро, Кременчук опинилися під особливо масованими обстрілами. Росіяни зосереджено били сотнями дронів-камікадзе та ракетами різних модифікацій. Атаки позначилися тяжкими наслідками.
У Києві під час нічних ударів 17 та 23 червня ракети зруйнували під’їзди двох багатоповерхівок у Солом’янському та Шевченківському районах. Під час першого «прильоту» було 28 загиблих, під час другого — дев’ятеро. В обох випадках ракета пройшла з верхніх поверхів аж до підвалу. Попередньо встановлено, що 23 червня удари завдані північнокорейською балістичною ракетою KN-23, яка входить до комплексу «Іскандер».
Про можливі масштабні обстріли раніше попереджала українська військова розвідка. За її даними, станом на 15 червня окупанти накопичили приблизно 6000 ударних дронів типу Герань-2 (Shahed-136) і Гарпія-А1, а також понад 6000 імітаторів (Гербера). З урахуванням дронів-імітаторів, максимально ворог може атакувати, задіявши близько 500 безпілотників.
UA.News розпитало військових експертів про тактику ворожих обстрілів, як вони пов’язані із ситуацією на фронті, і як дальні удари українською балістикою можуть захистити наші міста від російських «Іскандерів».
Військовий оглядач, Денис Попович
Нинішню тактику обстрілів росіяни застосовують приблизно місяць. Вона не нова. Ворог концентрує удари за допомогою дешевих засобів, передусім дронів-шахедів. Цього разу йшлося про те, що дрони були з посиленою бойовою частиною. Можливо, це можна вважати новим.
Загалом тактика виглядає так: росіяни концентрують удар на одному, максимум на двох містах. Цього разу був Київ, значно меншою мірою постраждала Біла Церква. Минулого разу це був Кременчук та Одеса. І так само шість днів тому це знову ж таки був Київ і знову ж таки меншою мірою Одеса. Тобто одне місто приймає на себе основний удар, а друге — додатковий. Так чи інакше ворог більш ніж на двох містах не концентрується.
Північнокорейські ракети, які влучили у будинок у Києві, модифіковані вже давно. Спочатку вони були неточними. Їх вдосконалили, тепер вони летять точніше. Якщо казати про багатоповерхівку у Шевченківському районі, то є заяви, зокрема, міністра внутрішніх справ про те, що вона зруйнована балістичною ракетою. Можу сказати, що так — схоже на балістику. Хоча у попередньому випадку, у Солом’янському районі, удар був завданий ракетою Х-101.
Передусім через тактику накопичення ці обстріли можуть бути більш інтенсивними. Стосовно Києва — ми бачимо інтервал у шість-сім днів, але він може бути, наприклад, вісім і більше днів.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Тактика російських обстрілів має певні обриси. Це концентровані удари, які мають за мету проведення «ерзац» килимових бомбардувань. Удари, які зараз наносять російські окупанти, пов'язані в першу чергу з їхнім провальним наступом у зоні бойових дій. Вони розпочали літню наступальну кампанію 2025-го року і покладали на неї багато надій. Але вже пройшло три тижні червня, а вони не виконали навіть тих завдань, які ставилися набагато раніше.
Тобто наступальна кампанія ворога проходить досить повільно. При цьому вона обов'язково повинна супроводжуватися терором. Я неодноразово попереджав, що коли росіяни розпочнуть наступальну кампанію на фронті, то терор цивільного населення в тиловій Україні сягатиме свого апогею. Саме так і відбувається.
Зараз росіяни обрали тактику імітації килимових бомбардувань наших міст. На сьогодні у них кожен «Шахед -136» — це фактично авіаційна бомба, 250-кілограмова осколково-фугасна авіаційна бомба. Чому саме ця бомба? Тому що в них бойова частина — 90 кг. «Шахед-136» також має бойову частину, збільшену до 90 кг. Тобто це фактично ФАБ-250.
Але проводити килимові бомбардування наших міст, як у 2022-му році, вони не можуть. Для цього використовують «шахеди». Вони мають можливість на добу виробляти на заводі в Єлабуга (Татарстан), а також на Іжевському заводі приблизно до 90 БпЛА типу «Шахед-136» повністю готових. Це середній показник.
Приблизно така ж сама кількість — дронів-приманок, БпЛА «Гербера» та «Пародія». Тому кожної доби окупанти мають готовий боєкомплект: 150-180 одиниць як дронів-камікадзе, так і дронів-дронів приманок. І щоночі вони мають саме такий потенціал для атаки.
Але не кожної ночі росіяни здійснюють нальоти по 150-180 дронів. Є періоди, коли вони чотири ночі використовують 80-70, навіть менше ніж 50 одиниць, дронів. А потім починають масштабний наліт: 450, 400, 350 дронів. Тобто ворог перейшов ще й у формат накопичення: декілька днів чекають, накопичують, а потім здійснюють масований наліт.
Обирають окреме місто. Це можуть бути Кременчук, Київ, Одеса, Харків чи Суми. І саме по ньому концентрують основний удар. Завжди є супроводжувальні міста. Наприклад, був наліт на Київ і одночасно на Одесу.
Росіяни відволікають увагу від міста, де буде основний удар. Розпорошують, скажімо так, увагу. Якщо на Київ летить 100-150 дронів, то на Одесу — 20-30 БпЛА. Тому зараз ми переходимо саме в такий формат: килимові бомбардування з використанням не авіаційних бомб, не авіації, а саме дронів-камікадзе «Шахед». Щоб максимально тероризувати цивільне населення в тилу. Щоб населення спричиняло соціально-політичну хаотизацію і тиснуло на владу: мовляв, давайте щось там домовляйтесь, ідіть на перемовини та якісь поступки, бо ми вже втомилися не спати ночами. І саме такий напрямок зараз обирають російські окупанти.
Професіонали у військовій справі дуже добре знають, що їм треба робити, щоб захистити небо. Про це багато говорилося. Це комплексні дії. Я ж хочу наголосити: вкрай важливо, щоб громадяни України нарешті зрозуміли, що повітряна тривога не для того, щоб порушити ваш сон. А для того, щоб ви мали можливість зберегти своє життя.
Я звернув увагу, що навіть у київському будинку, де були найбільші руйнування та жертви у ніч на 23 червня, люди не зробили найпростішого, щоб себе врятувати. У той час, коли повітряна тривога лунала вже не першу годину. Ракета пролетіла набагато пізніше, ніж пролунала повітряна тривога, аніж почали збиватися над Борисполем, Оболонню та іншими районами перші дрони-камікадзе.
Але люди пишуть у соціальних мережах або розповідають в інтерв'ю для ЗМІ: «Я спав собі спокійно, а потім прокидаюся, а я під вже уламками». А чого ти там опинився? У тебе що, немає сигналу тривоги у телефоні? Найгірше, що питання навіть не в тому, що немає поблизу бомбосховища або метро.
Якщо подивитися на відео та фото Державної служби з надзвичайних ситуацій з місця цього терористичного акту, то видно, що зруйновані саме фасадні кімнати, фасадна сторона. Люди навіть не піднялися, щоб вийти в коридор для елементарного захисту.Одна стіна, дві стіни, три стіни - це взагалі набагато краще. Так, прилетіла ракета. А якби це був дрон, то було б менше руйнувань. Але якщо ви знаходитеся у кімнаті біля вікна, то вас це не врятує. Якщо ви знаходитеся навіть в коридорі, а не в підвалі, це вже вас врятує. От у чому справа. Нашим громадянам треба зараз максимально підвищувати пильність.
Тому що під час бомбардувань наших міст тільки ми можемо про себе подбати. Не Зеленський приведе нас за ручку до бомбосховища. А, в першу чергу, ми повинні думати про те, що треба адаптуватися. Це четвертий рік війни. Розумію, що складно. Розумію, що це морально-психологічний тиск. Розумію, що багато хто з нас морально та психологічно виснажений.
Але ми повинні в цій війні вижити. У той час, коли у наших хлопців на передовій 24/7 — це протистояння ворогу в апокаліптичних умовах по лінії боєзіткнення, то у нас в тилу — це не той апокліпсис. Але саме на нас полягає також відповідальність, щоб ці хлопці завжди знали, що у них є опора саме в тилу.
Костянтин Криволап, авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань «Конструкторського бюро Антонов»
У мене зараз після усіх цих обстрілів є кілька питань до командувачів…Я не бачу зусиль держави у напрямку посилення захисту неба. Я не бачу балістичної зброї, яка вже готова, яка вже повинна давним-давно була бути в серійному виробництві. Я не бачу страшенних ударів ракетами «Пекло», «Паляниця». А було сказано, що вони вже місяця чотири в серії. Де вони?
Де далекобійні удари? Ми ж не можемо захиститися від «Іскандерів». У нас же обмежена кількість комплексів Patriot та ракет до них. Я не бачу, щоб у нас були нові поставки. І шансів на це немає.
Тобто треба знищувати російське виробництво зброї, їхні склади, точки пусків, військові частини, де розташовані «Іскандери». А чим? Де балістичні ракети, які можуть це зробити? Там недалеко треба знищувати, приблизно за 300-400 км від нашого кордону. Для таких ракет — це нормальна робоча відстань. Але їх у нас немає.
Щодо північнокорейських ракет KN-23, які запускають по українських містах. Росіяни допомогли північнокорейцям довести їх до рівня, коли вони за точністю не гірші, ніж «Іскандер». Якщо раніше вони влучали з точністю плюс-мінус стадіон, то зараз 10-30 м.
Ще один важливий момент. Багатоповерхівка, яку росіяни поцілили ракетою KN-23 у Шевченковському районі Києва, розташована приблизно за 500 м від посольства США. Виникає питання: «Що це було? Це був натяк?». Тому що цю ракету неможливо відвести РЕБом. І вона влучила у будинок за 500 м від посольства Сполучених Штатів Америки.
Щодо масованих атак «шахедами» та захист від них. Повітряні сили ЗСУ звітують, що «Майже все позбивали»…Але громадяни бачать зі своїх вікон, скільки залітає в одну точку. І всі у нас добре вміють рахувати.
Загалом у нас в країні дотепер немає якоїсь організації чи установи, яка відповідає за збиття «шахедів». Раніше 50% російських дронів збивала армійська авіація Сухопутних сил. Коли пропускають БпЛа, які не могли дістати по висоті та швидкості, тоді вони долітають до міста і там їх починають збивати ракетами. А це вже вартісне задоволення. Тому що «шахед» зараз коштує приблизно $50-60-70 тис. А будь-яка ракета, якщо це суттєвий зенітно-ракетний комплекс, коштує від $100-200 тис. Тобто збивати «шахеди» за допомогою зенітно-ракетних комплексів — це маячня. Так надовго не вистачить.
Причому зменшується кількість мобільно-вогневих груп. Хлопців, які в них були, мобілізували на фронт. Наслідки ми бачимо у наших вікнах і місцевих телеграм-каналах. Бо інших засобів перехоплення та відслідковування «шахедів» у нас на озброєнні просто немає.
Збивати за допомогою винищувачів дуже небезпечно, тому що «шахед» майже нерухомий об'єкт відносно літака… Дрони-перехоплювачі. У нас розроблено шість чи вісім видів дронів-перехоплювачів, які пройшли кодифікацію. Але в основному вони літають на висоті до 2000 м. Лише декілька моделей можуть піднятися вище, але на тих висотах вони не боєздатні. Тобто піднятися і все, тому що заряду акумуляторів не вистачає на те, щоб подолати ці висоти.
Що в цьому випадку можна зробити? Про це вже казали, зокрема і я. Треба просто підняти засоби виявлення або на літак, або на аеростат, щоб бачити та розуміти, звідки летять дрони. Надати на ці легкомоторні літаки два планшети, один навігаційний, інший з якоїсь інформаційної системи. Дати якесь спорядження, щоб можна було ідентифікувати свій-чужий, і щоб внизу не стояли зенітно-ракетні комплекси, які можуть вдарити по такому літачку.
Ці літачки можуть використовувати маленькі ракети. Наприклад, естонські «Mark 1», які підіймаються на 2 000 м і мають довжину 60-70 см. У них інфрачервона головка наведення і вони бачать «шахеди». Тобто ти поставив літак у напрямку цілі, натиснув кнопку — ракета пішла. Далі вона сама з цим «шахедом» буде розбиратися, а ти собі на інший дрон наводишся. Тобто засоби є, але вони досі не в серійному виробництві. А повинні були б уже вироблятися масово.
